15 липня 2024 рокуСправа № 160/17616/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., переглянувши у місті Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви квитанції про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
На виконання вимог цієї ухвали суду позивач надіслав на адресу суду заяву про усунення недоліків, до якої квитанції про сплату судового збору не долучив. Долучив копію постанови Верховного Суду від 07.10.2020 р. у справі №160/3534/20.
Суд зазначає, що відповідно до п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
При цьому, згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Як зазначалося вище, у розумінні приписів п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Згідно з п.2 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
При цьому, особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.
Тобто, від сплати судового збору на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи.
На підтвердження звільнення від сплати судового збору позивачем було долучено до матеріалів справи копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.02.2019 р., згідно з яким позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Разом з цим, позивачем не надано суду доказів стосовно того, що він є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни або членом сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому порядку особою.
Позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували вказаний вище статус, зокрема надано лише копію посвідчення особи, для якої передбачені пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, без надання інших доказів, які б дали змогу конкретизувати зазначену категорію осіб.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 05.09.2023 р. та від 26.09.2023 р. у справі №804/4396/18.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.23 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам (стаття 7) з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, пільг стосовно сплати судового збору для ветеранів війни-інвалідів війни вказана правова норма не містить, а стосується платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що звільняють його від сплати судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 07.10.2020 р. у справі №160/3534/20 судом до уваги не приймається оскільки, суд керується правовими позиціями висловленими в ухвалах Верховного Суду від 05.09.2023 р. та від 26.09.2023 р. у справі №804/4396/18, які ухвалені пізніше.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи, що позивачем проігноровано вимоги ухвали суду від 08.07.2024 року, подана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню останньому.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.Є. Букіна