26 лютого 2024 рокуСправа №160/33526/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Карвей» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
21.12.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Карвей» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/300036/1 від 30.08.2023 року.
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110130/2023/000176.
В обгрунтування позовних вимог представником позивача вказано, що наданими разом з митною декларацією документами позивачем повністю виконані вимоги ч. 2 ст. 53 МКУ щодо надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, на основі оцінки яких у взаємозв'язку у їх сукупності не може бути жодних сумнівів щодо правильності числових значень митної вартості, заявлених декларантом за першим методом визначення митної вартості (за ціною договору).
Ухвалою від 26.12.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
17.01.2024 року представником Дніпровської митниці через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. За результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризиковості операції з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, митним органом було надано позивачу 10-денний строк на надання додаткових документів, проте декларантом повідомлено про відмову від надання додаткових документів. Повідомленням від 30.08.2023 року №30/08 позивач проінформував митницю про неможливість подання додаткових документів. Згідно п.3 ст.337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях МД:UA100230/2023/017573 від 19.08.2023 року. У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості. До товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів: Товар №1 - заявлено 3,302139 дол. США/кг, UA100230/2023/017573 від 19.08.2023 року - 6,71 дол. США/кг.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
01.07.2021 року між позивачем (покупцем) та ZHEJIANG UNIVERSE FILTER CO. LTD, Китай (продавцем) було укладено Контракт №К_4/2021, згідно умов якого Постачальник постачає Позивачу автомобільні запчастини (далі - Товар) в асортименті, номенклатурі та кількості, зазначених у специфікаціях до даного Контракту.
Відповідно до п. 2.2. Контракту №К_4/2021 від 01.07.2021 року Продавець зобов'язується поставити, а Покупець оплатити на умовах, передбачених даним Контрактом Товар у кількості, асортименті та в строки, визначені в інвойсі.
Згідно з п. 3.1. Контракту №К_4/2021 від 01.07.2021 Продавець зобов'язується поставляти Товар на умовах поставки FOB, згідно Офіційних Правил тлумачення комерційних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010г. (Інкотермс - 2010).
Продавець бере на себе зобов'язання по завантаженню товару на надані Покупцем транспортні засоби у місті поставки і оформленню в митному порядку даного товару.
Пунктом призначення поставки та містом розвантаження транспортних засобів є адреси зазначені в Специфікації на окрему партію Товару.
Відповідно до п. 4.3. Контракту оплата товару та накладних видатків здійснюється на підставі відповідного інвойсу або додатку (специфікації) Покупцем шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Умови оплати можуть бути змінені в Специфікаціях до даного Контракту на окремі партії Товару.
Згідно Додаткової угоди №1 від 30.12.2022 року до Контракту строк дії контракту продовжено до 31.12.2024 року.
Сторонами Контракту було погоджено поставку партії товару (частини пристроїв для ремонту та обслуговування транспортних засобів цивільного призначення, обладнання для фільтрування палива в автомобільних двигунах внутрішнього згорання), згідно асортименту, номенклатурі, кількості та за цінами зазначеними в Додатку №2 від 05.06.2023 року до Контракту.
Відповідно до Специфікації №2 від 05.06.2023 року до Контракту, яка дублює поставку вищезазначеного Товару згідно з Додатком №2 від 05.06.2023 року, визначено умови оплати: 100% - передоплата.
Місцем навантаження товару визначено порт навантаження (Port of Loading): Ningbo, China; місце розвантаження товару пункт призначення (Port of Destination) визначено: Dnipro, Ukraine.
На виконання умов Контракту, Продавцем було сформовано інвойс (рахунок-фактуру) від 05.06.2023 року №UA002B-003 на Товари узгоджені у Специфікації №2 від 05.06.2023 року та Додатку №2 від 05.06.2023 року до Контракту на суму 6947,00 USD доларів США та оформлено пакувальний лист (Packing list) б/н від 05.06.2023 року на поставку товару згідно з інвойсом загальною вагою 2495 кг.
09.06.2023 року позивачем було здійснено передоплату за товар на підставі наданого Продавцем на оплату інвойсу №UA002B-003 від 05.06.2023 року в сумі 6947,00 доларів США, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №21 від 09.06.2022 року.
Вищезазначений товар за інвойсом (рахунком-фактурою) №UA002B-003 від 05.06.2023 року загальною вагою 2495 кг згідно коносаменту №UTRUST23061431C від 02.07.2023 року був ввезений на митну територію України та 29.08.2023 року був заявлений до митного оформлення до Дніпровської митниці (надалі - відповідач, митниця) за ЕМД №23UA110110006464U6, до якої було додано наступні документи:
- Пакувальний лист від 05.06.2023 року;
- Рахунок-фактура (інвойс) №UA002B-003 від 05.06.2023 року;
- Коносамент №UTRUST23061431C від 02.07.2023 року;
- Автотранспортна накладна №3 від 22.08.2023 року;
- Сертифікат про походження товару №23С3303А0361/00031 від 26.06.2023 року;
- Платіжне доручення, що стосується оплати товару №21 від 09.06.2023 року;
- Калькуляція транспортних витрат №18/08 від 18.08.2023 року;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка №1 від 09.08.2023 року;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка №2 від 08.08.2023 року;
- Додаткова угода №1 від 30.12.2022 року;
- Додаток №2 від 05.06.2023 року;
- Специфікація №2 від 05.06.2023 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких договорів №К_4/2021 від 01.07.2021 року;
- договір про перевезення №23/08/2021 від 31.08.2021 року;
- договір про перевезення №SF-001 від 08.03.2023 року;
- договір про перевезення №SF-004 від 31.08.2023 року;
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA110110006464U6 від 29.08.2023 року.
У подальшому, митним органом прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA110110/2023/300036/1 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110110/2023000176.
Спірне рішення про коригування митної вартості прийняте з урахуванням такого.
У відповідності до cт. 337 МКУ. при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:
- Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.17.2021 року №K_4/2021. Відповідно до п.2.1, контракту 01.07.2021 року №K_4/2021: Якість товару, що поставляється згідно нього договору, повинно відповідати якості, вказаному у сертифікатах походження, сертифікатах якості та інших документах на конкретну партію товару. Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту з виробником (код 4104). У складі документів, які надані до митного оформлення разом з МД відсутні документи : сертифікати якості та інші документи, що підтверджують якість товару.
- Відповідно до п.2.2 зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених контрактом товар у кількості, асортименті та строки визначені в інвойсі, який являється невід 'ємною частиною Контракту. Інвойс погоджується та підписується сторонами. В інвойсі до контракту вказуються: повне найменування товару, виробник, країна походження, кількість, вартість за одиницю, загальна вартість, номер та дата контракту умови поставки, строк поставки, умови оплати, найменування продавця, найменування покупця, найменування та реквізити вантажовідправника та отримувача, місце призначення вантажу та інші узгоджені сторонами умови. У поданому до митного оформлення інвойсі від 05.06.2023 року UА002В-003 відсутні відомості щодо виробника та строків поставки.
- Відповідно до п. 3.5 контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 страхування може проводиться при обоюдному узгодженні сторонами. До митного оформлення Декларантом не надано документів щодо страхування вантажу та вартості страхування.
- При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України: витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч.10. ст.58 МКУ). Відповідно до п.4.1 контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021: вартість товару та витрати по його транспортуванню вказуються у додатках до контракту. Додатки додаються до кожної поставки товару. Наданий декларантам до митного оформлення Додаток №2 від 05.06.2023 року та Специфікація №2 від 05.06.2023 року не містять відомостей щодо вартості витрат по транспортуванню вантажу.
- Відповідно до п.2.3 контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 Покупець направляє заявку продавцю на поставку партії товару для її погодження продавцем. До митного оформлення декларантом вищезазначена заява не надана.
- Декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 ст. 52 МКУ зобов'язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних. Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 на комерційних умовах поставки FOB - Ningbo. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FOB, продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного покупаєм. При визначенні митної вартості до ціни. що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України: витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч.10 ст.58 МКУ). З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір транспортного експедирування, довідку про транспортні витрати. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надавався.
- Відповідно до п.1.1 договору від 31.08.202 ЇМ 31/08/2021. експедитор зобов'язаний за рахунок Клієнта організувати транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також надати інші транспортно-експедиційні послуги Клієнту. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт. послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 року №65, собівартість перевезень (робіт. послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Відповідно до п.2.2.5 договору від 31.08.202 року №31/08/2021 експедитор зобов'язується надати клієнту транспортно- експедиційні послуги у відповідності до вимог Закону України №1955-ІУ від 01.07.2004 року «П]ю транспортно-експедиторську діяльність» - Далі Закон. Відповідно до статті 9 Закону За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плат у і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору, вид послуги експедитор: вид та найменування вантажу: права, обов'язки сторін, відповідальність сторін, у том у числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору: порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. «...» Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки. накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Наданий до митного оформлення договір від 31.08.2021 року №31/08/2021 не містить умови визначені вищезазначеним законом. До митного оформлення декларантом в якості підтвердження числового значення не надані документи, що містять вищезазначену інформацію. Зокрема відповідно до п. 1.3 Договору від 31.08.2021 року №31/08/2021 на кожне конкретне перевезення Клієнт надає Експедитору Заявку, в якій обумовлюється найменування і кількість вантажу, маршрут та іншу необхідну інформацію, що стосується ТЕО. Однак декларантом до митного оформилися вказана Заявка не надавалася.
- Відповідно до п.4.1.1 Перелік послуг, що надаються, а також вартість послуг встановлюються за домовленістю Сторін. Експедитор погоджує перелік послуг з Клієнтом, оплата яких виконується при наявності письмово підтвердження Клієнтом вартості даних послуг. Однак декларантом до митного оформлення не надавалися документи, що містять відомості щодо переліку погоджених з Експедитором послуг та їх вартості.
За результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризиковості операцій з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 cm. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності до вимог п. 2-3 cт. 53 МКУ, протягом 10 календарних днів додатково необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором
Консультацію проведено.
Декларантам не надано документів, що підтверджують виробника товарів та надання сертифікатів якості, передбачено пунктами 2.1 та 6.3 самого контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 та відомості щодо виробника повинні бути зазначені у інвойсах. підписаних сторонами контракту відповідно до вимог п. 2.2. контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021. Декларантом наведено у електронному інвойсі МП №UA110110/2023/004646 відомості, щодо виробника ZHEJIANG UNIVERSE FILTER СО. LTD. Відповідно до п.2.2. зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 Продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених контрактом товар у кількості, асортименті та строки визначені в інвойсі, який являється невід'ємною частиною Контракту. Інвойс погоджується та підписується сторонами. В інвойсі до контракту вказуються: повне найменування товару; виробник, країна походження, кількість, вартість за одиницю, загальна вартість, номер та дата контракту, умови поставки, строк поставки, умови оплати, найменування продавця, найменування покупця, найменування та реквізити вантажовідправника та отримувача, місце призначення вантажу та інші узгоджені сторонами умови. У поданому до митного оформлення інвойсі від 05.06.2023 року UA002B-003 відсутні відомості щодо виробника та строків cm років поставки. У складі додаткових документів декларантом не надано сертифікатів, що підтверджують виробника товарів та не надано роз'яснень щодо наданих документів, які містять розбіжності. Декларантом не надано документів, що підтверджують виробника товарів та надання сертифікатів якості передбачено пунктами 2.1 та 6.3 самого контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 та відомості щодо виробника повинні бути зазначені у інвойсах, підписаних сторонами контракту відповідно до вимог п.2.2. контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021. Декларантом наведено у електронному інвойсі MR №UA110110/2023/006464 відомості, щодо виробника ZHEJIANG UNIVERSE FILTER CO. LTD. Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення па підставі зовнішньоекономічного контракту з виробником (код 4104), що суперечить контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 укладеного з іншим підприємством: ZHEJIANG UNIVERSE FILTER CO. LTD.
З урахуванням вищезазначеного, у митного органу відсутнє документальне підтвердження виробника товарів, що викликає сумніви щодо здійснення поставки від виробника товарів.
У складі додаткових документів декларантом не надано сертифікатів, що підтверджують виробника товарів та не надано роз'яснень щодо наданих документів, які містять розбіжності. Відповідно до умов контракту товар поставляється на комерційних умовах поставки FOB. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс - 2010) за терміном FOB, продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного покупцем. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту або іншого місця ввезення на митну територію України: витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 10 cт. 58 МКУ). Додатково надана МД країни відправлення без перекладу і вимога згідно cт. 254 МКУ. МД країни експорту містить відомості щодо коносаменту, який не надавався до митного оформлення, що дає підстави вважати, що зазначена партія товару перевантажувалась та до митної вартості не включені всі складові митної вартості. Відповідно до п. 3.5 контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 страхування може проводиться при обоюдному узгодженні сторонами. По митного оформлення декларантом не надано документів щодо страхування вантажу та вартості страхування. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України: витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 10 cт. 58 МКУ). Надані довідки ТОВ «Марій Контейнер Сервіс ЛТД» від 09.08.2023 року №1, від 08.08.2023 року №2 містять інформацію щодо відсутності страхування вантажу одержувачем (ТОВ «Карвей»), проте вказана можливість страхування передбачена зовнішньоекономічною угодою від 01.07.2021 року №К_4/2021, сторонами якої є ТОВ «Карвей» та ZHEJIANG UNIVERSE FILTER CO. LTD. При цьому ТОВ «Марін Контейнер Сервіс ЛТД» не є стороною угоди від 01.07.2021 року №К_4/2021, а має договірні відносини з ТОВ «Карвей» в межах договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 31.08.2021 року №31/08/2021. Крім того, відповідно до п.4.1 контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021: вартість товару та витрати по його транспортуванню вказуються у додатках до контракту. Однак, відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України додаються такі витрати (складові митної вартості) «вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням». Відповідно до п.5.1 контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 весь товар, що постачається повинен бути упакованим і промаркованим відповідно до технічних умов виробника товарів. Проте, контрактом від 01.07.2021 року №К_4/2021 не визначено чи входить у вартість товару вартість упаковки та пакування у зв'язку із чим відсутні необхідні відомості, що підтверджують числові значення заявленої митної вартості. Наданий декларантом до митного оформлення Додаток №2 від 05.06.2023 року та Специфікація №2 від 05.06.2023 року не містять відомостей щодо вартості витрат по транспортуванню вантажу. Податкові документи не надавалися.
Повідомленням декларанта від 30.08.2023 року №30/08 проінформовано митницю, що надати додаткові документи до МД від 29.08.2023 року №UA110110/2020/004646 декларант не має можливості. Згідно п. 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі, в т.ч., у разі неподання декларантом або уповноваженою особою документів згідно із переліком, зазначеним у частині 2-4 ст. 53 МКУ. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору /контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, невідповідність заявленого рівня митної вартості поняттю «дійсної вартості» згідно ГАТТ, про що зазначено у ході проведення консультації шляхом направлення електронних повідомлень митниці декларанту, відсутність у додатково наданих у рамках процедури консультації документах відомостей, що спростовують зазначені розбіжності, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору - контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до п. 6 ст. 54. п.2. ст. 58 Кодексу Проводиться консультація з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості. Згідно п.3 ст. 337 МКУ проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях МД: UA1100230/2023/017573 від 19.08.2023.
Відповідно до ст. 33 Митного кодексу України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з ст. 58 МКУ за ціною договору (контракту) у разі якщо, в т.ч., якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не достовірні. Відповідно до ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів - прийняту органом доходів та зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МКУ, унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару. У зв'язку із неможливістю застосування вказаного методу визначення митної вартості товарів послідовно розглянуто можливість застосування наступного методу визначення митної вартості - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. 60 МКУ - (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята органом доходів та зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними. враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація них товарів на ринку. Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів - прийняту органом доходів та зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару. У зв'язку із неможливістю застосування вказаного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою послідовно розглянуто можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58 - 61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті 62 МК України на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на тих, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у органу доходів та зборів та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв'язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядаємо можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями сіп. 64 МКУ ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів: Товар №1 - заявлено 3,302139 дол. США/кг. UA100230/2023/017573 від 19.08.2023 року - 6.71 дол. США/кг.
У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, прийнято Рішення про коригування митної вартості від 30.08.2023 року №UA110110/2023/300036/1.
Оскаржуваною карткою відмови №UA110130/2023/000176 відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
У зв'язку з незгодою із рішенням, декларантом заявлено випуск партії товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання у відповідності до положень ч.7 ст. 55 Митного кодексу України за МД №23UА110110006527U2 із наданням фінансової гарантії у вигляді грошової застави в сумі 65265,35 грн. (з яких 5827,26 грн за видом платежу 020 - ввізне мито, 59438,09 грн. за видом платежу 028 - податок на додану вартість).
Вважаючи спірні рішення митної вартості товарів та спірну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини
З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо відсутності сертифіката якості та інші документи, що підтверджують якість товару.
Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які надаються для підтвердження митної вартості.
Частиною 5 статті 53 Митного кодексу України заборонено органу доходів і зборів вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Документи про якість товару не входять у цей перелік, відповідно зауваження митниці щодо відсутності документів виробника про якісні характеристики товару не може розцінюватися як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості.
У постанові Верховного Суду від 16.11.2018 року по справі №813/1012/17 висловлена правова позиція стосовно не надання до митного оформлення декларантом документів на підтвердження якості товару, яка полягає у тому, що виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у статті 53 Митного кодексу України, і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів.
Суд вказує, що документи щодо якості товарів не підтверджують та не спростовують ціну товару, відповідно не впливають на числові значення митної вартості товару.
Щодо відсутності у поданому до митного оформлення інвойсі від 05.06.2023 року UА002В-003 відомостей щодо виробника та строків поставки.
Суд вказує, що митним органом не обгрунтовано як саме вказане впливає на правильність визначення митної вартості товарів, задекларованих позивачем, що у свою чергу є порушенням принципу «належного урядування».
Так, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», «Тошкуца та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Онер'їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»).
Щодо ненадання до митного оформлення Декларантом документів щодо страхування вантажу та вартості страхування.
Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них зокрема відносяться: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо страхування здійснювалося).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товар було поставлено на виконання умов контракту №К_4/2021, за умовами якого поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB згідно Офіційних Правил тлумачення комерційних термінів Міжнародної торгівельної палати в редакції 2010 р. (Інкотермс-2010).
Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB порт Китаю Ningbo.
За умовами п. 3.5 контракту страхування може проводитись за взаємною згодою покупця та продавця.
Однак, жодних доказів взаємної згоди між покупцем та продавцем щодо страхування вантажу відповідачем не наведено.
Крім того, довідки про транспортні витрати №1 від 09.08.2023 року та №2 від 08.08.2023 року містять відомості про те, що страхування вантажу не проводилось.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про те, що додаткові витрати на страхування товару позивач не поніс, у зв'язку з чим вимоги контролюючого органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження страхування вантажу є безпідставними.
Щодо відсутності відомостей про вартість витрат по транспортуванню вантажу у наданих декларантам до митного оформлення Додатку №2 від 05.06.2023 року та Специфікації №2 від 05.06.2023 року.
Судом встановлено, що згідно з п. 3.1. Контракту №К_4/2021 від 01.07.2021 року Продавець зобов'язується поставляти Товар на умовах поставки FOB, згідно Офіційних Правил тлумачення комерційних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010г. (Інкотермс - 2010).
Відповідно до п. 4.1. Контракту вартість товару і витрати по його транспортуванню вказуються в Додатках.
Термін FOB Інкотермс 2000 та 2010 означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
За вказаних обставин витрати на транспортування товару несе покупець товару.
У пункті 14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2, вказано, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
На підтвердження понесених витрат на транспортування товару до кордону України позивач надав до митного оформлення наступні документи:
- калькуляція витрат на доставку вантажу №18/08 від 18.08.2023 року;
- Довідки про транспортні витрати №1 від 09.08.2023 року та №2 від 08.08.2023 року;
- Договір на транспортно-експедиторське обслуговування №SF-004 від 31.08.2022 року, що укладений між ТОВ «Сферіум» (експедитор) та ТОВ «Марін Контейнер Сервіс ЛТД» (замовник);
- Договір №3108/21 від 31.08.2021 року про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, укладений між ТОВ «Марін Контейнер Сервіс ЛТД» (експедитор) та ТОВ «Карвей» (клієнт);
- Договір організації перевезень вантажів автомобільним транспортом №SF-001 від 08.03.2023 року, укладений між ТОВ «Сферіум» (замовник) та ТОВ «Вікторія-Транс-Сервіс» (виконавець).
Вказані документи в повному обсязі підтверджують витрати на транспортування товару.
Зважаючи на вищевикладене, суд не приймає зауваження митного органу про ненадання рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення. Разом з тим, суд звертає увагу, що митним органом не обгрунтовано як саме зазначений рахунок-фактура впливають на правильність визначення митної вартості товарів.
Одночасно, відповідачем не надано обгрунтувань яким чином виливають документи, що містять відомості щодо переліку погоджених з Експедитором послуг та їх вартості, на визначення митної вартості.
Щодо аргументу митниці про ненадання до митного оформлення декларантом заявки.
Відповідно до п.2.3 контракту від 01.07.2021 року №К_4/2021 Покупець направляє заявку продавцю на поставку партії товару для її погодження продавцем.
У той же час суд зазначає, що відповідно до положень ст. 53 МК України, заявка (або замовлення) не є документом на підтвердження митної вартості товару, надання такого документу до митного органу законом не вимагається. Це стосується виключно взаємовідносин між покупцем та продавцем, а отже, відсутність такої заявки не може бути підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Таким чином, зазначена митницею підстава є необґрунтованою.
Така позиція підтримується і Верховним Судом, у постанові від 16.11.2018 року по справі №813/1012/17. Верховний Суд зазначив, що вимога митниці про надання додаткових документів, зокрема, заявки на поставку товарів, подання якої не передбачено ні ст. 53 МК України, ні Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 - безпідставна, оскільки вказана заявка не містить відомостей, щодо вартості товару, а відтак жодним чином не може підтверджувати його митну вартість.
Щодо наступного зауваження митниці: «Наданий до митного оформлення договір від 31.08.2021 року №31/08/2021 не містить умови визначені законом. До митного оформлення декларантом в якості підтвердження числового значення не надані документи, що містять вищезазначену інформацію».
Митним органом не обгрунтовано як саме вказане впливає на правильність визначення митної вартості товарів, задекларованих позивачем, що у свою чергу є порушенням принципу «належного урядування». Суд повторно наголошує, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», «Тошкуца та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Онер'їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»).
Суд не заперечує права митного органу, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Проте, митним органом жодним чином не обґрунтовано, які саме розбіжності можуть усунути вказані запитувані митним органом документи.
З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Так, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17, від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, від 07.08.2018 року по справі №815/3400/17.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товарів, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що суперечать закону та підлягають скасуванню.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Карвей» (49000, м. Дніпро, вул. Винокурова, 1, код ЄДРПОУ 40173275) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/300036/1 від 30.08.2023 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці №UA110130/2023/000176.
Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карвей» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко