16 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4651/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Димарчук Т.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області перевести з пенсії по інвалідності за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №2373-ХІІ та здійснити перерахунок в розмірі 60 % від заробітку, з дати звернення (09.04.2024) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок, виданих управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної адміністрації від 03.04.2024 №1431 та №1429.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності. Позивач 09.04.2024 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу» до якої долучив копії довідок про доходи про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Проте, рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області йому було відмовлено у задоволенні заяви. При цьому з рішення відповідача-1 не вбачається зрозумілого та обґрунтованого висновку у зв'язку із чим відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу».
Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що оскільки не є державним службовцем, тому з урахуванням положень ст. 37 Закону № 3723-XII розмір його пенсії підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що засобами програмного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було визначене уповноваженим органом на розгляд заяви ОСОБА_1 від 09.04.2024 про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до положень Закону №2373-ХІІ. В результаті розгляду наданих позивачем документів встановлено, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №2373-ХІІ та на підставі п.10, 12 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII (а.с.69-72). Вважає, що його рішення є законним та підстави для скасування цього рішення відсутні.
У відзиві на позов відповідач 2 позовні вимоги також заперечив, у задоволенні позову просив відмовити (а.с.18-22), зазначивши, що з 09.01.2014 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV від 09.07.2003 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” . З 24.03.2014 позивач отримує пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993. З 01.03.2019 позивач отримує пенсію по інвалідності другої групи внаслідок захворювання на держслужбі відповідно до Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993.
Звертає увагу на те, що приймаючи рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідач 1 виходив з того, що Закон України «Про державну службу» не передбачає регламентацію правового статусу посадової особи органу місцевого самоврядування, а відтак, періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на пенсії державного службовця, не зараховуються.
За матеріалами справи позивач ОСОБА_1 працював на посадах, віднесених до державної служби 12 років 11 місяців 16 днів, в органах місцевого самоврядування 3 роки 9 місяців 22 дні.
Вважає, що відповідач 1 прийняв правомірне рішення, з огляду на що просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 24.03.2014 отримує пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі Закон №3723-ХІІ). З 01.03.2019 позивач отримує пенсію по інвалідності другої групи внаслідок захворювання на держслужбі відповідно до Закону №3723-ХІІ, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача (а.с. 55-61).
09.04.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просив перевести його на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” (а.с.52), надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, зокрема, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця, видані управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної адміністрації від 03.04.2024 №1431 та №1429 (а.с 11, 12, 54).
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з прийняттям рішення від 17.04.2024 №907080134660 (а.с.10), яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на п.13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу" її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (а.с.10).
Незгода позивача із відмовою у переведенні його із пенсії по інвалідності на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» стала підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-XI.
01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктом 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як - 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача з одного виду пенсії по інвалідності на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII за умов, визначених у Законі №889-VIII.
Суд відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22 , які полягають у такому.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII.
Як вказав Верховний Суд (пункти 29, 30), ані розділ ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VІІІ, ані стаття 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII. Верховний Суд вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивачки права на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII з підстави, що за вказаним законом їй вже призначалась пенсія.
Верховний Суд у наведеній справі вказав, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займала позивачка станом на 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) посаду державної служби та який стаж державної служби вона мала станом на зазначену дату, оскільки норми розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VІІІ пов'язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-XII з наявністю в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже те, що позивач раніше отримував пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє його права перейти з пенсії по інвалідності на пенсію за віком в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом. Одержавши заяву позивача про переведення на іншу пенсію (по віку) в межах дії Закону України «Про державну службу» відповідач міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу чи за відсутності встановленого законом віку).
Таким чином, зважаючи на норми вищенаведеного законодавства та правові висновки Верховного Суду, відмова відповідача 1 у переведенні позивача на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» (з мотивів, що такий вид перерахунку пенсії не передбачений Законом №889) є необгрунтованою, а відтак рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 17.04.2024 №907080134660 слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання територіального органу пенсійного фонду перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №2373-ХІІ та здійснити перерахунок в розмірі 60 % від заробітку, з дати звернення (09.04.2024) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок, виданих управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної адміністрації від 03.04.2024 №1431 та №1429 суд зазначає наступне.
У спірному рішенні ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу», лише з тих мотивів, що такий вид перерахунку пенсії не передбачений Законом №889. Водночас відповідач 1 не досліджував та не давав правову оцінку питанню наявності або відсутності відповідних умов у позивача для переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (зокрема щодо віку та необхідного стажу державної служби).
Водночас, статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з п.п. 3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Суд зауважує, що питання призначення та перерахунок пенсії на підставі того чи іншого закону (у даному випадку з урахуванням наявного в особи стажу державної служби та досягнення необхідного віку), є повноваженнями пенсійного органу.
Натомість суд надає оцінку діям/рішенням пенсійного органу у разі виникнення спору про правомірність таких дій/рішень.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 ККС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб'єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов'язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб'єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб'єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин. Аналогічна позиції, викладені в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, постанові ВАСУ від 28.07.2015 справа №К/800/34016/14 відповідно до яких, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач, серед іншого, просив зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №2373-ХІІ та здійснити перерахунок в розмірі 60 % від заробітку, з дати звернення (09.04.2024) з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок, виданих управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної адміністрації від 03.04.2024 №1431 та №1429.
Однак, враховуючи ту обставину, що відповідач 1 не досліджував та не давав правову оцінку питанню наявності або відсутності відповідних умов у позивача для переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (зокрема щодо необхідного віку та наявного стажу державної служби), що є дискреційними повноваженнями територіального органу Пенсійного фонду України, то з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає, що в даному випадку необхідно визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 17.04.2024 №907080134660 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати вказаного відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.09.2023 у справі №560/8328/22, де предметом спору були аналогічні правовідносини, вимоги позивача зобов'язати обрахувати пенсію за віком з урахуванням заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Суд при вирішенні спору також враховує, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1, зі змінами), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Тобто, позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» рішенням від 17.04.2024 №907080134660, яке було прийняте ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 за принципом екстериторіальності.
Зважаючи на те, що рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позивачу безпідставно відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, тому на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень позовні вимоги щодо зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 належить задовольнити саме до вказаного відповідача.
Адже відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Відтак, з метою захисту порушеного права позивача, суд визнає протиправним і скасовує рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 17.04.2024 №907080134660 та зобов'язує відповідача 1 (який виніс оскаржуване рішення) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Таким чином, суд відмовляє також у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ у Волинській області, яке не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у переведенні на пенсію за законом «Про державну службу», а тому відсутні підстави для покладання на нього обов'язку повторно розглядати заяву позивача.
Отже, виходячи із встановлених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України, наведених у рішенні висновків Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин положень чинного законодавства та способу захисту порушених прав у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17 квітня 2024 року №907080134660.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.04.2024 про перехід на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026 Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук