15 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4009/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-АГРО" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОК-АГРО" (далі - ТОВ "ДОК-АГРО", товариство, позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці (далі - митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/100633/1 від 13.10.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006907 від 13.10.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2022 між ТОВ "ДОК-АГРО" (покупець) та компанією Zhengzhou Clean Chemical Co., Ltd (Китай, продавець) було укладено контракт №01/08/2022, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти хімічні речовини.
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 12.10.2023 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140084454U3 з описом товару “продукт кокамідопропілбетаїн CAB-35 (Cocamido propyl Betaine САВ-35)", де в графі 42 вказано ціну товару у розмірі 11440,00 дол. США та застосовано 1 метод визначення митної вартості товару - за ціною контракту. Митна вартість (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 2351,51 дол. США) становить 502542,00 грн (еквівалентно 13791,51 дол. США - графа 45 МД).
Однак відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю внаслідок чого 13.10.2023 видав картку відмови №UA205140/2023/006907 в прийнятті митної декларації та прийняв рішення №UA205140/2023/100633/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом у розмірі 16960,00 дол. США, що призвело до збільшення митних платежів на 115454,95 грн.
На думку позивача, у спірному рішенні висновки про заниження транспортних витрат до кордону України засновані на припущеннях та надуманій відповідачем методиці формування вартості транспортних послуг. Між тим вартість перевезення за договором від 10.10.2023 визначав перевізник - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з урахуванням відстані та інших обставин, які впливають на ціноутворення за межами митної території України та на її території. ТОВ "ДОК-АГРО" (як замовник послуг) погодився на таку вартість перевезення підписанням договору-заявки на перевезення вантажів від 10.10.2023 №212-Д та проведенням оплати послуг на підставі рахунка-фактури від 10.10.2023 №57. Ці документи та довідка перевізника від 10.10.2023 №16 дозволяють перевірити числовий розрахунок митної вартості, відповідно до яких вартість перевезення від пункту завантаження Клайпеда (Литва) до кордону України становить 46400,00 грн.
Позивач не погоджується із твердженням відповідача про суперечність банківських документів та неможливість встановити вартість товару, адже відповідно до умов контракту купівлі-продажу від 01.08.2022 №01/08/2022, укладеного між ТОВ "ДОК-АГРО" та компанією Zhengzhou Clean Chemical Co., Ltd, у Специфікації від 14.07.2023 №11 узгоджено поставку товару - кокамідопропілбетаїну САВ-35 на умовах CIF - Клайпеда (Литва) загальною вартістю 22880,00 доларів США з оплатою 30 % - передоплата, решта 70% - після надання копії коносаменту покупцю. Оплату проведено 17.07.2023 та 07.09.2023 на загальну суму 77360,00 доларів США за три найменування придбаного за контрактом від 01.08.2022 №01/08/2022 товару та при цьому у платіжному документі у призначенні платежу є посилання на реквізити Специфікації від 14.07.2023 №11.
На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на переклад документів у розмірі 2130,00 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
В поданому до суду 14.05.2024 відзиві на позовну заяву (а.с.78-85) представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень та картки.
В обґрунтування цієї позиції вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару за МД №23UA205140084454U3 від 12.10.2023, встановлено, що митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, що ставить під сумнів задекларовану митну вартість.
Так, зокрема, за поданими документами витрати на транспортування за маршрутом Клайпеда (Литва) - кордон України за математичним підрахунком становлять 63,39 грн/км, а територією України до місця призначення - 110,47 грн/км, що свідчить про можливе заниження транспортних витрат і заявлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.
Зазначає, що неможливо ідентифікувати за банківськими платіжними документами від 07.09.2023 на суму 54152,00 дол. США та від 17.07.2023 на суму 23208,00 дол. США оплату за оцінюваний товар (сума передоплати становить 6864,00 дол. США, згідно з рахунком-фактурою від 18.07.2023 №23AR0718 залишок по оплаті товару становить 16016,00 дол. США).
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав усіх документів, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, тому митна вартість не могла бути визначена за основним методом.
Через неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та відсутності вартісної основи для розрахунку Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2023/100633/1 від 13.10.2023, у якому митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - на рівні 1,06 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/52179 від 03.07.2023.
З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/100633/1 від 13.10.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006907 від 13.10.2023 є правомірними, обґрунтованими та винесеними відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Окрім того, відповідач заперечує щодо стягнення на користь позивача розміру витрат на переклад документів, оскільки вказані витрати є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтована.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
01.02.2022 між позивачем ТОВ "ДОК-АГРО" (покупець) та компанією Zhengzhou Clean Chemical Co., Ltd (продавець, Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №01/08/2022, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти хімічні речовини - “товар”; найменування, кількість, якість, ціна, період поставки, базис поставки та інші необхідні умови поставки обумовлюються сторонами в додатках/специфікаціях і/або доповненнях, що є невід'ємною частиною цього контракту (а.с.31-32).
На виконання умов контракту сторонами підписано Специфікацію від 14.07.2023 №11, якою узгоджено поставку товару (три найменування) на загальну суму 77360,00 дол. США, у тому числі Cocamido propyl Betaine САВ-35, кількістю 32 Мт вартістю 22880,00 доларів США за ціною - 715 дол. США 1 т. Умови поставки: CIF - Клайпеда (Литва). Умови оплати: 30% - передоплата, решта 70% - після надання копії коносаменту. Термін поставки - 4-6 тижнів з дати оплати (а.с.32а).
Продавцем було надіслано покупцю проформу-інвойс №б/н від 14.07.2023 щодо здійснення оплати за товар в сумі 22880,00 доларів США (Cocamido propyl Betaine САВ-35) (а.с.62,110).
12.10.2023 декларантом позивача ПП “Тріада” в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140084454U3 з метою митного оформлення імпортованого товару: “Поверхнево-активні речовини: продукт кокамідопропілбетаїн САВ-35 (Cocamido propyl Betaine CAB-35), до складу якого входить поверхнево-активна речовина з кокосової олії, склад: активна речовина - 31,2%, вміст твердих речовин - 35.3%, вміст натрію хлориду - 5,85%, значення рН - 7,1; являє собою прозору рідину від безбарвного до світло-жовтого кольору, вага нетто - 16000 кг. Дата виробництва - 18.07.2023, кінцевий термін використання - 17.07.2025, партія №20230718. Призначення: є звичайним інгредієнтом у багатьох рідких очищувальних засобах для шкіри, також для виробництва догляду за волоссям та догляду за шкірою, у багатьох пральних продуктах, особливо підходить для вживання м'яких продуктів догляду для дітей. Не в аерозольній упаковці, не розфасований для роздрібної торгівлі. Упаковка 80 шт. пластикових бочок. Торгівельна марка: нема даних, Виробник: Zhengzhou Clean Chemical Co., Ltd, Китай”. Фактурна вартість імпортованого товару на умовах СІF-Клайпеда (Литва) становить 11440,00 дол. США (графа 22, 42 МД). В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 2351,51 дол. США) в сумі 502542,01 грн (еквівалентно 13791,51 доларів США), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару - за ціною контракту (а.с.25-26).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 01.08.2022 №01/08/2022; Специфікацію від 14.07.2023 №11 до контракту купівлі-продажу; проформу-інвойс від 14.07.2023; інвойс від 18.07.2023 №23AR0718; банківський платіжний документ від 17.07.2023 та від 07.09.2023; сертифікат про походження товару від 31.07.2023 №23С4101М1034/00025; митну декларацію країни відправлення від 24.07.2023 №223120230002527889; супровідний документ Т1 від 10.10.2023 №23LTLU90000011C3Е6; коносамент від 31.07.2023 №229381090; автотранспортну накладну від 10.10.2023; договір-заявку на перевезення вантажів від 10.10.2023 №212-Д; довідку ФОП ОСОБА_1 від 10.10.2023 №16; рахунок на оплату від 10.10.2023 №57; договір транспортного експедирування від 10.01.2022 №10.01.2022/93ІОД; заявку на надання транспортно-експедиторських послуг від 04.10.2023 №12556 (додаток до договору транспортного експедирування від 10.01.2022 №10.01.2022/93ІОД); довідку про транспортні витрати з доставки вантажу від 11.10.2023 №12556; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 11.10.2023 TG111023011; страховий поліс від 26.07.2023 №11153003902131368224 (а.с.31-32а,34-43,61-62,98-102-104).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 12.10.2023 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні документи та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого за товару - за бажанням декларанта.
У відповідь на електронне повідомлення відповідача позивач надав додаткові пояснення від 13.10.2023 №13/10 та банківські документи, що підтверджують оплату за товар: від 17.07.2023 №2307177855004 на суму 23208,00 дол. США та від 07.09.2023 №2309078759003 на суму 54152,00 дол. США до контракту 01/08/2023 та Специфікації 11 від 14.07.2023. Однак, на думку митного органу, вказані суми оплати неможливо ідентифікувати щодо поданого до митного оформлення товару (передоплата та/або повна оплата) (а.с.28-30,35-36).
13.10.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/100633/1 (а.с.95).
Згідно з графою 33 цього рішення заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, оскільки при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, а саме:
- згідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 10.10.2023 №57 витрати на транспортування по маршруту Клайпеда (Литва) - до кордону України становить 46400,00 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 732 км, що в перерахунку становить 63,39 грн/км. Відповідно до вищезазначеного документа вартість транспортних послуг по маршруту Ягодин - смт. Локачі становить 11600,00 грн. Орієнтовна протяжність маршруту 105 км, що становить 110,47 грн/км. Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;
- згідно рахунка-проформи від 14.07.2023 №б/н умови оплати зазначені: 30% передоплата. Згідно рахунка-фактури від 18.07.2023 №23AR0718 залишок по оплаті становить 16016,00 дол. США, передоплата вказана в сумі 6864,00 дол. США. Банківські платіжні документи б/н від 07.09.2023 на суму 54152,00 дол. США та б/н від 17.07.2023 на суму 23208 дол. США не підтверджують вартість товару (передоплата та/або повна оплата) поданого до митного оформлення.
В рішенні вказано, що керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України, у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - на рівні 1,06 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/52179 від 03.07.2023.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006907 від 13.10.2023 (а.с.22).
Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA205140084992U0 від 13.10.2023 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.119).
Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - “продукт кокамідопропілбетаїн CAB-35 (Cocamido propyl Betaine САВ-35" - за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) ТОВ "ДОК-АГРО" подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківський платіжний документ, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування та експедирування).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.08.2022 №01/08/2022 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки. Специфікація від 14.07.2023 №11, проформа-інвойс від 14.07.2023; інвойс від 18.07.2023 №23AR0718 визначають загальну вартість товару (Cocamido propyl Betaine САВ-35) 11440,00 дол. США (кількість 16000,00 кг за ціною - 715,00 дол. США за 1 т) (а.с.31-32,34,61-62).
Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
На виконання умов контракту від 01.08.2022 №01/08/2022, Специфікації від 14.07.2023 №11 та на підставі проформи-інвойсу від 14.07.2023, ТОВ “ДОК-АГРО” було здійснено платіж в розмірі 30% від загальної вартості товару в розмірі 23208,00 дол. США (загальна вартість товару згідно Специфікації від 14.07.2023 №11 становить 77360,00 дол. США, в тому числі Cocamido propyl Betaine САВ-35 вартістю 11440,00 дол. США (за 16000,00 кг)), що підтверджується банківським платіжним дорученням від 17.07.2023 №б/н (а.с.63-64), в рядку 70 якого зазначено, що оплата здійснюються за контрактом від 01.08.2022 №01/08/2022, Специфікацією від 14.07.2023 №11 та вказано назву товару, що відповідає товару, зазначеному в рахунку-фактурі (iнвойсі) від 18.07.2023 №23AR0718. Решту 70% оплати в розмірі 54152,00 дол. США здійснено відповідно до банківського платіжного доручення від 07.09.2023 №б/н (а.с.65-66).
Разом з тим, зі змісту спірного рішення та доводів відповідача, наведених у відзиві на позов, вбачається, що однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що за поданими банківськими платіжними документами неможливо ідентифікувати, за яку поставку була здійснена оплата.
Однак, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 контракту від 01.08.2022 №01/08/2022 основним документом, за яким ідентифікується певна партія товару є, зокрема, специфікація, що є невід'ємною частиною контракту. В розглядуваному випадку таким документом є Специфікація від 14.07.2023 №11. В поданих митному органу банківських платіжних документах від 17.07.2023 (23208,00 дол. США) та 07.09.2023 (54152,00 дол. США), тобто на загальну суму 77360,00 дол. США, вказані реквізити саме Специфікації від 14.07.2023 №11, яка містить відомості про товар за трьома найменуваннями: кокамід ДЕА CDEA 85% - 41280,00 дол. США, кокамідопропілбетаїн CAB-35 - 22880,00 дол. США, кокамідопропілбетаїн CAB-45 - 13200,00 дол. США, разом 77360,00 дол. США. Отже, названі документи про оплату товару, в яких є посилання на контракт від 01.08.2022 №01/08/2022, Специфікацію від 14.07.2023 №11, найменування товару, підтверджують оплату і оцінюваного товару (позиція №2 Специфікації від 14.07.2023 №11) згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 18.07.2023 №23AR0718.
Наведене вказує на помилковість висновків Волинської митниці про те, що за поданими банківськими платіжними документами неможливо ідентифікувати, за яку поставку була здійснена оплата, а “суперечності” щодо загальної суми оплати за товар і суми залишку, вказаному в комерційному інвойсі, спростовуються математичним обрахунком.
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД №23UA205140084454U3 від 12.10.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 18.07.2023 №23AR0718 та становить 11440,00 дол. США (за 16000,00 кг).
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 11440,00 дол. США. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6).
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Як вбачається зі змісту специфікації від 14.07.2023 №11 до контракту від 01.08.2022 №01/08/2022, сторонами контракту узгоджено умови поставки товару - CIF, Клайпеда (Литва).
Відповідно до Правил Інкотермс термін CIF “вартість, страхування та фрахт” означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Умовами CIF передбачено, що на продавця покладається обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов'язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 85685,56 грн, що не заперечується відповідачем.
На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано договір транспортного експедирування №10.01.2022/9310Д від 10.01.2022, відповідно до якої замовником послуг з перевезення вантажу є ТОВ "ДОК-АГРО", а експедитором ТОВ “ТАНІТ-ГРУП"; заявку на надання транспортно-експедиторських послуг від 04.10.2023 №12556 (додаток до договору транспортного експедирування від 10.01.2022 №10.01.2022/93ІОД); рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.10.2023 TG111023011; довідку про транспортні витрати з доставки вантажу від 11.10.2023 №12556, відповідно до яких вартість послуг за межами України з вантажно - розвантажувальних робіт у порту Клайпеда (Литва) за коносаментом від 31.07.2023 №229381090 вантажу в 2-х контейнерах складає 78571,13 грн, а також експедиторська винагорода на суму 4800,00 грн за надання послуг на території України. Зокрема, вартість завантаження транспортного засобу BK4901ІB/BK1352XР (який вказано у митній декларації) щодо перевезення товару “продукт кокамідопропілбетаїн CAB-35 (Cocamido propyl Betaine САВ-35 - 16000 кг …" складає 39285,56 грн, яка декларантом була включена до митної вартості товару (а.с.121-122,124).
Крім того, між ТОВ “ДОК-АГРО” та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір-заявку на перевезення вантажів від 10.10.2023 №212-Д. Відповідно до довідки від 10.10.2023 №16 щодо вартості транспортних послуг з перевезення транспортним засобом BK4901ІB/BK1352XР за маршрутом Клайпеда (Литва) до кордону України (м/п Дорогуськ-Ягодин) та рахунку на оплату від 10.10.2023 №57, вартість послуг з перевезення вантажу “продукт кокамідопропілбетаїн CAB-35 (Cocamido propyl Betaine САВ-35 - 16000 кг …" становить 46400,00 грн, яка декларантом була включена до митної вартості товару (а.с.120 зворот,121 зворот,123 зворот).
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
З приводу висновку відповідача про непропорційність транспортних витрат (вартість перевезення товару за один кілометр по Україні перевищує вартість перевезення товару за один кілометр за межами України), суд погоджується із позивачем, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по всьому маршруту, формуючи ціну з огляду на різні ціноутворюючі фактори (вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі, одночасне перевезення іншого вантажу і т.п.). Замовник (позивач) оплачує послуги перевізнику, якщо попередньо погодиться на ціну послуг, запропоновану останнім.
Загальна вартість транспортних послуг погоджена між замовником та перевізником в договорі-заявці від 10.10,2023 №212-Д та конкретизована саме ФОП ОСОБА_1 в рахунку на оплату від 10.10.2023 №57 (а.с.41).
Суд зазначає, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували б розмір понесених позивачем витрат на перевезення вантажу та які вказували б на їх заниження, тому зауваження відповідача є необґрунтованими та надуманими.
З вищевказаного слідує, що визначена у митній декларації МД №23UA205140084454U3від 12.10.2023 митна вартість товару у розмірі 502542,01 грн (еквівалентно 13791,51 доларів США), включає вартість товару (11440,00 дол. США) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України (2351,51 дол. США, що еквівалентно 39285,56 грн + 46400,00 грн), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205140084454U3 від 12.10.2023.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.
У повідомленні декларанту митним органом було запропоновано надати виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціальними експертними організаціями, та/ або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та інші документи, що підтверджують митну вартості товару (за бажанням декларанта).
Декларант не надав саме цих документів, бо такі у нього відсутні і їх наявність не була передбачена договірними відносинами між учасниками операцій з імпорту товару. Банківські платіжні документи від 17.07.2023 та від 07.09.2023 надавалися, про що видно з митної декларації, та повторно були надані разом із поясненнями позивача від 13.10.2023 №13/10.
Воднораз, витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Те саме стосується надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів), при тому, що специфікацію на оцінюваний товар декларант надав до митної декларації й такий документ обумовлений зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 01.08.2022 №01/08/2022 та є його невід'ємною частиною. Пунктом 4 договору було передбачено, що продавець разом із товаром передає оригінал підписаної специфікації, інвойс, пакувальний лист, коносамент. Всі названі документи були надані митному органу, на що звертав увагу позивач у додаткових поясненнях від 13.10.2023 №13/10
Суд наголошує, що вимога про надання документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2023/100633/1 від 13.10.2023 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.
З огляду на те, що картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006907 від 13.10.2023 є похідною від рішення про коригування митної вартості товарів, яке визнається протиправним, відповідно картка відмови також підлягає скасуванню.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 6056,00 грн, а також витрат на переклад документів у розмірі 2130,00 грн.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із перекладом на українську мову документів, поданих до митного оформлення іноземною мовою, суд керується приписами частини п'ятої статті 137 КАС України, за змістом якої розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Отже, такі витрати також підлягають доказуванню.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат позивачем надано рахунок-фактуру №КІ-000055 від 23.04.2024, акт здачі-прийняття послуг №000000055 від 23.04.2024, платіжну інструкцію №3297 від 24.04.2024 на суму 2130,00 грн про надання ФОП ОСОБА_2 послуг з перекладу з нотаріальним засвідченням (а.с.74-76).
З наданих документів вбачається, що перекладачем ОСОБА_2 здійснено переклад 4 документів з англійської мови на українську на суму 2130,00 грн. Документи, які підлягали перекладу, а саме: проформа-інвойс від 14.07.2023; інвойс від 18.07.2023 №23AR0718; банківський платіжний документ SWIFT від 17.07.2023 та від 07.09.2023, завірені нотаріусом.
Відтак, з Волинської митниці на користь позивача підлягають стягненню витрати на переклад документів у розмірі 2130,00 грн, які підтверджені належними доказами понесення таких витрат.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.04.2024 №3228 (а.с.20).
Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6056,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-АГРО" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/100633/1 від 13 жовтня 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006907 від 13 жовтня 2023 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОК-АГРО" за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) та витрати на переклад документів у розмірі 2130,00 грн (дві тисячі сто тридцять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОК-АГРО" (45516, Волинська область, Локачинський район, с. Кремеш, вул. Локацька, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 40955973).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя Т.М. Димарчук