15 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4935/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач) про визнання протиправними дій щодо позбавлення премії у розмірі 100% за січень 2024 року згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2024 №128-АГ; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату місячного грошового забезпечення за січень 2024 року, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 17 повних календарних років служби, компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік за 40 календарних днів, компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2023 рік за 10 календарних днів, компенсації за невикористану додаткову відпусту, як учаснику бойових дій за 2018-2023 роки загальною тривалістю 84 календарні дні з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення премії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2023 № 2594-АГ на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за не здійснення 05.12.2023 доповіді безпосередньому та прямому керівнику про наявність при собі під час виконання службових обов'язків грошових коштів понад визначену законодавством дозволену суму.
За результатами службового розслідування, крім оголошення позивачу дисциплінарного стягнення попередження про неповну службову відповідність, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 наказав начальнику відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » скласти відносно позивача протокол за статтею 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
20.12.2023 наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного Волинського загону № 2655-АГ у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення попередження про неповну службову відповідність відповідно до пункту 6 глави 14 розділу ІІІ інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 позбавлено штаб-сержанта ОСОБА_1 премії у розмірі 100% за грудень 2023 року.
За результатами розгляду адміністративної справи Володимир-Волинським міським судом Волинської області постановлено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 17000 гривень.
За результатами розгляду службової записки начальника відділу соціально-гуманітарного забезпечення (у якій запропоновано за вчинення військового адміністративного правопорушення позбавити позивача премії у розмірі 100% за січень 2024 року), наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2024 №128-АГ штаб-сержанта ОСОБА_1 позбавлено премії у розмірі 100% за січень 2024 року.
Позивач вказує на те, що в порушення вимог Інструкції №558, ІНФОРМАЦІЯ_3 позбавлено його премії за грудень 2023 року та січень 2024 за одне допущене порушення, на підставі службової записки начальника відділу соціально-гуманітарного забезпечення НОМЕР_2 прикордонного Волинського загону, який відповідно до статті 31 Статуту внутрішньої служби не є його безпосереднім начальником (командиром).
Внаслідок таких дій, позивачу під час звільнення протиправно виплачено щомісячне грошове забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення у меншому розмірі аніж належало до виплати, оскільки відповідачем обраховано розмір місячного грошового забезпечення без врахування премії за січень 2024 року.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву (а.с.21-24) представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до абз. 6 п. 6 глави 14 розділу III Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС від 25.06.2018 № 558 (далі-Інструкція 558) начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє військовослужбовців премії повністю у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, позбавлення військового звання (за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення начальником (командиром) вищого рівня).
На виконання зазначеної вище норми наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №2655-аг від 20.12.2023 позивача позбавлено премії за грудень 2023 року в розмірі 100%.
За результатами службового розслідування, крім оголошення штаб-сержанту ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення попередження про неповну службову відповідність, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 наказав начальнику відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » скласти відносно позивача протокол за статтею 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10.01.2024 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під час розгляду справи № 154/5210/23 встановив, що 06.12.2023 в період з 05 год 50 хв по 08 год 20 хв під час проведення раптової перевірки було виявлено що штаб- сержант ОСОБА_2 в умовах дії особливого періоду, під час виконання службових обов'язків в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Устилуг» в прикордонному наряді «Вартовий шлагбауму» порушив правил несення прикордонної служби, а саме - при собі мав грошові кошти понад 170 гривень в сумі 10600 гривень, чим порушив вимоги п.12 глави 1 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України. За результатами розгляду справи суд постановив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 17000 гривень.
Таким чином, позивача було визнано винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення.
Відповідно до абз. 7 п. 6 глави 14 розділу III Інструкції №558 начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє військовослужбовців премії повністю у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією (за місяць, у якому така постанова надійшла до органу Держприкордонслужби).
На виконання зазначеної вище норми наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №128-аг від 15.01.2024 позивача позбавлено премії за січень 2024 року в розмірі 100%.
Таким чином, правовими підставами для позбавлення позивача премії в розмірі 100% за грудень 2023 року та січень 2024 року були такі акти індивідуальної дії як накази начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, які є чинними, не оспорюваними та не скасованими у встановленому законом порядку.
Оскільки, позивач був позбавлений премії за місяць в якому його виключено зі списків військової частини (січень 2024 року), премія, як складова грошового забезпечення, не була включена до місячного грошового забезпечення, з якого обраховувалися інші одноразові види грошового забезпечення такі як одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація за невикористані щорічні відпустки.
З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2023 № 2594-АГ на штаб-сержанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність за не здійснення 05.12.2023 доповіді безпосередньому та прямому керівнику про наявність при собі під час виконання службових обов'язків грошових коштів понад визначену законодавством дозволену суму (а.с.13-14).
За результатами службового розслідування, крім оголошення штаб-сержанту ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 наказав начальнику відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » скласти відносно позивача протокол за статтею 172-18 КУпАП.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 120.12.2023 № 2655-АГ у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення «Попередження про неповну службову відповідність» відповідно до пункту 6 глави 14 розділу ІІІ інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558 позбавлено штаб-сержанта ОСОБА_1 премії у розмірі 100% за грудень 2023 року (а.с.12).
Володимир-Волинський міський суд Волинської області 10.01.2024 у справі №154/5210/23 встановив, що 06.12.2023 в період з 05 год 50 хв по 08 год 20 хв під час проведення раптової перевірки було виявлено що штаб-сержант ОСОБА_1 в умовах дії особливого періоду, під час виконання службових обов'язків в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Устилуг» в прикордонному наряді «Вартовий шлагбауму» порушив правила несення прикордонної служби, а саме - при собі мав грошові кошти понад 170 гривень в сумі 10600 гривень, чим порушив вимоги п.12 глави 1 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України.
За результатами розгляду справи суд постановив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (а.с.37).
Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10.01.2024 у справі № 154/5210/23 розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/116259326 та долучено представником відповідача до матеріалів справи.
Начальником відділу соціально-гуманітарного забезпечення 15.01.2024 на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 подано службову записку де запропоновано за винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, яка надійшла до відділу соціально-гуманітарного забезпечення, за вчинення військового адміністративного правопорушення відповідно до пункту 6 глави 14 розділу ІІІ інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558 позбавити штаб-сержанта ОСОБА_1 премії у розмірі 100% за січень 2024 року (а.с.8).
З матеріалів справи слідує, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2024 №128-АГ за винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення відповідно до пункту 6 глави 14 розділу ІІІ інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 позбавлено штаб-сержанта ОСОБА_1 премії у розмірі 100% за січень 2024 року (а.с.10).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.01.2024 № 40-ОС штаб-сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення звільненого з військової служби за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.6).
Позивач вказує на те, що відповідачем протиправно позбавлено його премії за січень 2024 року, у зв'язку із чим під час звільнення виплачено у меншому, ніж законодавчо належало розмірі щомісячне грошове забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення (оскільки обраховано розмір місячного грошового забезпечення без врахування премії за січень 2024 року).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статей 6, 10, 27, 28 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні, є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Із врахуванням вищенаведених вимог закону Військова частина НОМЕР_1 є органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України, являється бюджетною установою і утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні фонди, обігові кошти Військової частини НОМЕР_1 є державною власністю, перебувають у сфері управління Адміністрації Державної прикордонної служби України і закріплені за відповідачем на праві повного господарського відання.
Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558 (далі Інструкція №558).
Главою 14 розділу ІІІ Інструкції №558 визначено порядок преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Зокрема, начальники (командири) органів Держприкордонслужби мають право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів з числа осіб, які не проходили до зарахування на навчання військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.
Розміри премії для відповідних категорій військовослужбовців органів Держприкордонслужби щороку встановлюються Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі.
Виплата премій здійснюється щомісяця за місцем штатної служби військовослужбовця або органом, у якому він перебуває на фінансовому забезпеченні, одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Розмір премії у відсотках посадового окладу установлюється наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) - наказами вищих начальників.
Військовослужбовці преміюються за всі періоди служби, за які їм виплачується грошове забезпечення, у тому числі під час перебування на лікуванні, у відпустці (крім відпусток, під час перебування в яких грошове забезпечення не виплачується згідно із законодавством), у відрядженні, у розпорядженні чи на навчанні.
Начальники (командири) органів Держприкордонслужби в межах економії фонду грошового забезпечення можуть преміювати військовослужбовців, які перебувають у їх розпорядженні.
Начальник (командир) органу Держприкордонслужби може позбавляти військовослужбовців премії частково (від установленого Адміністрацією Держприкордонслужби розміру) у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана» або «сувора догана».
Начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє премії частково за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим начальником (командиром).
Згідно з пунктом 6 глави 14 розділу ІІІ Інструкції №558 начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє військовослужбовців премії повністю:
за невихід на службу без поважних причин (за місяць, у якому здійснено таке порушення);
за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території органу Держприкордонслужби як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) (за місяць, у якому здійснено таке порушення);
за упущення, які призвели до поломок військової техніки й озброєння, пошкодження військового майна, інших матеріальних збитків;
за порушення передбачених законодавством вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці;
у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, позбавлення військового звання (за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення начальником (командиром) вищого рівня);
у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією (за місяць, у якому така постанова надійшла до органу Держприкордонслужби);
у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення «зауваження» (за місяць, у якому накладено четверте дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення начальником (командиром) вищого рівня).
Військовослужбовці не преміюються за той місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці), а в разі проведення службового розслідування - за місяць, у якому підтверджено факт правопорушення. Якщо порушення виявлено (або за результатами службового розслідування підтверджено факт порушення) після виплати премії, позбавлення премії проводиться в наступному місяці (пункт 7 глави 14 розділу ІІІ Інструкції №558).
Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби із зазначенням причин позбавлення на підставі поданих за командою клопотань безпосередніх начальників (командирів) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям.
У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.
Забороняється позбавляти премії військовослужбовців протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 позбавили двічі премії (у грудні 2023 року та у січні 2024 року) за одне і те ж порушення.
Суд вважає такі доводи представника позивача безпідставними з огляду на те, що у грудні 2023 позивача було позбавлено премії за вчинення дисциплінарного проступку (за яке у грудні 2023 накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність), а в січні 2024 ОСОБА_1 позбавлено премії за вчинення військового адміністративного правопорушення (за яке у січні 2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-18 КУаАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн).
Зокрема, ч.2 ст. 172-18 КУаАП встановлена відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України вчинені в умовах особливого періоду.
До дисциплінарної відповідальності позивача притягнуто за вчинення дисциплінарного проступку - не здійснення 05.12.2023 доповіді безпосередньому та прямому керівнику про наявність при собі під час виконання службових обов'язків грошових коштів понад визначену законодавством дозволену суму
Відповідно до п.19 ч.1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Суд звертає увагу, що наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 15.12.2023 №2655-АГ, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність (за не здійснення 05.12.2023 доповіді безпосередньому та прямому керівнику про наявність при собі під час виконання службових обов'язків грошових коштів понад визначену законодавством дозволену суму) є чинним, не оскарженим та не скасованим у встановленому законом порядку.
Також 23.01.2024 набрала законної сили постанова Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10.01.2024 у справі №154/5210/23, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Саме на підставі вищевказаних документів (наказу від 15.12.2023 №2655-АГ та постанови Володимир-Волинського міського суду від 10.01.2024 у справі №154/5210/23) відповідачем правомірно винесені накази від 20.12.2023 №2655-АГ та від д 15.01.2024 №128-АГ про позбавлення позивача премії за грудень 2023 року та січень 2024 року відповідно.
Окрім того, відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".
Пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби:
через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу).
З урахуванням того, що в січні 2024 року ОСОБА_1 правомірно позбавлено премії, відповідачем місячне грошове забезпечення за січень 2024 року правильно нараховано без урахування премії, що в свою чергу призвело до вірного нарахування всіх інших видів грошового забезпечення та виплат належних позивачу при звільненні з військової служби, зокрема таких як: одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби за 17 повних календарних років служби, компенсація за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік за 40 календарних днів, компенсація за невикористану щорічну відпустку за 2023 рік за 10 календарних днів, компенсація за невикористану додаткову відпусту, як учаснику бойових дій за 2018-2023 роки загальною тривалістю 84 календарні дні.
У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій щодо позбавлення позивача премії у січні 2024 року та виплати грошового забезпечення при звільненні у належному розмірі, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій щодо позбавлення премії у розмірі 100% за січень 2024 року згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.01.2024 №128-АГ; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату місячного грошового забезпечення за січень 2024 року, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 17 повних календарних років служби, компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік за 40 календарних днів, компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2023 рік за 10 календарних днів, компенсації за невикористану додаткову відпусту, як учаснику бойових дій за 2018-2023 роки загальною тривалістю 84 календарні дні з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення премії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Т.М. Димарчук