16 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5979/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 18 квітня 2024 року №9048/03-20-24-06-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальній сумі 493,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 квітня 2024 року ГУ ДПС у Волинські області винесено рішення №9048/03-20-24-06-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого на позивача накладено штрафні санкції, а саме штраф у розмірі 491,44 грн. за період з 20.07.2018 до 20.07.2018 та пеню у розмірі 2,46 (0,1% суми недоїмки). Вказує на те, що подавав скаргу від 09.05.2024 про визнання протиправним та скасування рішення №9048/03-20-24-06-06, однак Державна податкова служба України (ДПС України) рішенням від 29.05.2024 №15985/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляд скарги оскаржуване рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач переконаний в тому, що рішення від 18.04.2024 №9048/03-20-24-06-06 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вчасно сплати єдиний внесок не пізніше 20 числа (включно) місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, а тому не порушив строку сплати єдиного внеску, який визначений Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Сплата єдиного внеску 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, не є порушенням строку сплати єдиного внеску, що узгоджується з практикою Верховного Суду у постанові від 29.01.2019 у справі №817/1889/17.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 25.06.2024 представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення внаслідок невчасної сплати позивачем єдиного внеску.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Волинської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 07.09.2010 №6/30 ОСОБА_1 було видано 21.09.2010 свідоцтво №457 про право на зайняття адвокатською діяльністю та взято на облік в податковому органі як самозайняту особу, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України.
18.04.2024 ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення №9048/03-20-24-06-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого на ОСОБА_1 накладено штрафні санкції, а саме штраф у розмірі 491,44 грн. за період з 20.07.2018 до 20.07.2018 та пеню у розмірі 2,46 (0,1% суми недоїмки).
ОСОБА_1 не погодився із вказаним рішенням та подав скаргу від 09.05.2024 до ДПС України, яка рішенням від 29.05.2024 №15985/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляд скарги рішення ГУ ДПС у Волинській області від 18.04.2024 №9048/03-20-24-06-06 залишила без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
У статті 4 Закону №2464-VI наведений перелік платників єдиного внеску.
Так, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
За приписами п.1 ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч. 8 статті 9 цього Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону 2464-VI визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.
Як передбачено ч.11 ст.9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.
Згідно з частинами другою-четвертою статті 25 Закону №2464-VІ, у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до пункту 10 ст. 25 Закону №2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Крім того, пункт 11 ст.25 Закону №2464-VІ передбачає застосування до платника єдиного внеску органом доходів і зборів штрафної дикції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Отже, законодавчо врегульований порядок застосування фінансових санкцій, відповідно до якого сума штрафу у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (недоїмки) обраховується з наступного дня після граничного строку сплати єдиного внеску за відповідний звітний період.
Пеня нараховується з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу з наступного дня після граничного строку сплати єдиного внеску за відповідний звітний період до дня фактичної сплати недоїмки (за весь період прострочення платежу до дня усунення порушення).
Як слідує з матеріалів справи, позивачу оскаржуваним рішенням від 18.04.2024 №9048/03-20-24-06-06 нараховано штраф у розмірі 491,44 грн (20% своєчасно не сплачених сум, де сума сплаченого ЄСВ становить 2457,18 грн) та нараховано пеню у розмірі 2,46 грн (0,1% суми недоїмки).
На підтвердження вчасної сплати єдиного внеску як особи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність) позивач надав суду квитанцію №80 від 19.07.2018 про сплату єдиного внеску на суму 2457,18 грн, яка, як в ній зазначено, подана в післяопераційний час. Відтак, вказані кошти зараховані 20.07.2018 як сплата єдиного внеску за ІІ квартал 2018 року.
Спірною у даному випадку є своєчасність сплати єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
З цього приводу суд зазначає, що слушним є посилання позивача на практику Верховного Суду у постанові від 29.01.2019 у справі №817/1889/17, який зазначив, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Календарна дата закінчення поєднана з прийменником «до» в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. Виходячи з вказаного останнім днем сплати єдиного внеску фізичною особою-підприємцем на спрощеній системі оподаткування, за відповідний календарний квартал є 20 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до частині 5, 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи встановлені обставини справи та правовий висновок Верховного Суду у постанові від 29.01.2019 у справі №817/1889/17, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 , як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, не порушив строку сплати єдиного внеску, який визначений Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, сплативши єдиний внесок за ІІ квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн відповідно до квитанції №80 від 19.07.2018.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а рішення ГУ ДПС у Волинській області від 18.04.2024 №9048/03-20-24-06-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 968,96 грн, який сплачений згідно із квитанцією до платіжної інструкції №45426501 від 05.06.2024.
Керуючись статтями 137, 139, 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 18 квітня 2024 року №9048/03-20-24-06-06 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук