про повернення позовної заяви
15 липня 2024 р. Справа № 120/7878/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
17.06.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо оскарження відмови відповідача у наданні представнику позивачки ОСОБА_2 відомостей про доходи позивачки.
Ухвалою суду від 24.06.2024 вказану позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Так, суд встановив, що за подання адміністративного позову до суду позивачка не сплатила судовий збір у передбаченому законом розмірі та при цьому не надала належним чином оформленого документа на підтвердження наявності пільг з його сплати.
Крім того, суд звернув увагу на те, що копії доданих до позовної заяви документів не засвідчені у визначеному процесуальним законом порядку, зокрема, підписом самої позивачки із зазначенням дати засвідчення.
Також позовна заява та окремі додатки до неї надруковані на чернетках, зворотній бік яких містить інформацію, що немає відношення до цього адміністративного позову, а також виправлення і закреслення тексту.
Крім того, до позовної заяви не додано жодних доказів, якими підтверджуються обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги.
Відтак для усунення виявлених недоліків позовної заяви позивачці надано строк протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
05.07.2024 до суду надійшла заява позивачки "Щодо виконання ухвали від 24.06.2024".
У заяві позивачка зазначає, що частково погоджується з відповідною ухвалою суду, а тому надає копію довідки МСЕК для підтвердження наявності пільг зі сплати судового збору. Водночас позивачка висловлює свою незгоду з усіма іншими підставами залишення позовної заяви без руху, вважає вимоги суду необґрунтованими і такими, що свідчать про надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Отже, перевіривши матеріали позовної заяви з урахуванням заяви позивачки від 05.07.2024, суд доходить висновку, що позивачка не усунула недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 24.06.2024, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Суд враховує, що до заяви від 05.07.2024 позивачка додала копію довідки МСЕК серії 2-18 АВ № 073063, згідно з якою ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності (безтерміново). Така копія завірена старостою Степанівського старостинського округу Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області. Відтак позивачка усунула недоліки позовної заяви в частині надання докуменів, що підтверджують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Утім, решта недоліків позовної заяви залишаються неусуненими, а зміст заяви від 05.07.2024 вказує на небажання позивачки усувати виявлені судом недоліки позовної заяви через незгоду з рішенням суду про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим суд повторно наголошує на тому, що вимоги статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Водночас, як встановлено судом, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає нормам процесуального закону і у такому оформленні не може бути прийнята до розгляду судом.
Зокрема, в силу приписів ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, за змістом ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Отже, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб'єктом владних повноважень.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка зазначає, що 03.06.2024 її представник ОСОБА_2 звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області з проханням надати відомості про її доходи для отримання житлової субсидії. Однак йому було відмовлено з посиланням на необхідність надати копію паспорта ОСОБА_1 .
Однак на підтвердження вказаних обставин, а саме факту звернення представника позивачки до відповідача та отримання від відповідача відмови в отриманні відповідних відомостей, до позовної заяви не додано жодних доказів, як-от копії письмової заяви про отримання відомостей про доходи ОСОБА_1 , відповіді-відмови органу державної податкової служби, скарги позивачки чи її представника на незаконну, на їхню думку, відмову у наданні запитуваних даних.
Таким чином, з наведених мотивів позовна заява не відповідає вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України.
У заяві від 05.07.2024 позивачка зазначає, що з метою усунення недоліків позовної заяви в цій частині вона зверталася до Головного управління ДПС у Вінницькій області з проханням надати їй докази того, що її представник ОСОБА_2 звертався до податкового органу для отримання відомостей про доходи позивачки і що йому було відмовлено у наданні таких відомостей, але Головне управління повідомило, що такі докази можуть бути надані на вимогу суду.
Проте вищезазначені твердження позивачки суд до уваги не бере, оскільки вони не підтверджені жодними належними й допустими доказами, які б дійсно підтверджували факт відповідного звернення позивачки до відповідача і отримання у відповідь на таке звернення відмови.
Крім того, в ухвалі суду від 24.06.2024 зауважено, що до позовної заяви додано, серед іншого, копію нотаріальної довіреності від 18.10.2023 (реєстраційний № 3-110), відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 бути її представником. Однак такий додаток не завірений у передбаченому законом порядку та наданий суду у вигляді звичайної копії.
Більше того, до своєї заяви від 05.07.2024 позивачка повторно долучила копію вказаної довіреності, однак, знову-таки, не засвідчену належним чином, наприклад, самою позивачкою у спосіб написання слів "Згідно з оригіналом" та проставлення особистого підпису, імені та прізвища, дати засвідчення копії, як це передбачено положеннями статті 94 КАС України, або у інший допустимий відповідно до закону спосіб.
Крім того, в ухвалі від 24.06.2024 суд вказав на те, що позовна заява та окремі додатки до неї (приміром, копія пенсійного посвідчення) надруковані на чернетках, зворотній бік яких містить інформацію, що немає відношення до цього адміністративного позову, а також виправлення і закреслення тексту. Поряд з цим за своєю правовою природою позовна заява є однією із заяв по суті справи, тобто офіційним документом та процесуальним засобом реалізації права особи на звернення до суду. У позовній заяві позивач повинен викладати свої вимоги та їх обґрунтування щодо предмета спору. Процесуальний закон не обмежує право позивача на виготовлення позовної заяви як із одностороннім, так із двостороннім використанням паперового носія інформації, але у випадку двостороннього друку документа, інформація розміщена на носії, зокрема листі формату А4, повинна стосуватися поданого позову. Натомість подання позовної заяви на чернетках свідчить як про неналежне ставлення до реалізації процесуальних прав особи, яка подає позов, так і про довільне сприйняття встановлених правил щодо ініціювання судового процесу.
На вищенаведені недоліки позовної заяви було звернуто увагу позивачки в ухвалі від 24.06.2024 з наданням їй максимально можливого відповідно до закону строку для їх виправлення та усунення.
Утім, позивачка не усунула недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
Суд враховує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Сторона, яка задіяна у судовому розгляді справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч. 2 ст. 44 КАС України).
У пункті 37 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Суд вважає, що повернення позовної заяви позивачки у зв'язку з невиконанням ухвали суду про усунення недоліків позовної заяви переслідує легітимну мету та має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Адже розгляд позовної заяви, яка складена без дотримання вимог КАС, не передбачений положеннями процесуального законодавства. При цьому, на переконання суду, встановлені судом недоліки позовної заяви є суттєвими і у своїй сукупності перешкоджають можливості вирішити питання про відкриття провадження за цією позовною заявою. Позивачка була повідомлена про наслідки неусунення недоліків у встановлений судом строк і мала реальну можливість їх усунути у визначений судом спосіб, чого, однак, не зробила.
Отже, рішення про повернення позовної заяви зумовлене не будь-яким свавільним небажанням суду розглядати звернення позивачки до суду, а невиконанням нею процесуальних вимог закону щодо форми та порядку подання позовної заяви.
Крім того, суд враховує, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС повернення позовної заяви не позбавляє права звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Тобто таке рішення суду не перешкоджає доступу позивачки до суду за умови дотримання нею вимог процесуального закону.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачці разом з доданими до заяви документами.
Роз'яснити заявниці, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана суддею 15.07.2024. Дата ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) у відпустці в період з 08.07.2024 до 12.07.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович