про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
15 липня 2024 р. Справа № 120/9026/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, абз. 1 ч. 2, ч. 5 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що пенсія є щомісячним платежем, відтак факт її відсутності є апріорі відомим для позивача.
Окрім того, позивачем до матеріалів позовної заяви додано клопотання про понолвення пропущеного строку звернення, у якому позивач самостійно вказує на те, що йому було відомо про припинення виплати пенсії у середені 2018 року.
Натомість доводи позивача у клопотанні про протиправну бездіяльність відповідача не можуть бути розцінені судом як підстава для поновлення строку зверення до суду.
Відтак, позивачеві слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням підстав, що унеможливлювали звернення позивача до суду із позовними вимогами за період з 01.06.2017 року по 10.01.2024 року.
Окрім того, суд зауважує, що позивачем до матеріалів справи додано рішення головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії.
Разом з тим, суд зазначає, що вказане рішення не є предметом оскарження у цій справі.
Натомість, позивачем до матеріалів справи долучено клопотання про витребування доказів, а саме матеріалів пенсійної справи позивача, де другим відповідачем зазначено головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
З огляду на вказане, суд вважає за доцільне вказати позивачу на необхідність уточнення сторін справи та позовних вимог.
Розвиваючи вказане, суд зауважує, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Натомість, наявність чинного рішення про відмову у призначенні пенсії (поновлення виплати) суперечетеми принципу юридичної визначеності.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить з 01.01.2024 року становить 3028 гривень.
Позивачем до суду заявлено одну вимогу немайнвого характеру.
Відтак, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Представником позивача заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у позивача повністю відсутні будь-які доходи за 2018-2023 роки.
Оцінюючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, за змістом положень ч. 1 ст. 8 статті Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік
Так, позивач вказує на відсутність доходів, в підтвердження чого надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб за 201-2023 рік, які, на його думку, підтверджують важкий майновий стан.
З такими доводами не погоджуюсь, адже, як зазначає сам позивач, він проживає в Ізраїлі, однак доказів , які б підтверджували, що він не отримував в 2023 року доходи (пенсію, соціальні виплати, допомогу, тощо) саме в Ізраїлі - не надано.
За таких обставин наведені позивачем у заяві мотиви не свідчать про важкий майновий стан, а отже відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору.
Відтак, позивачу слід надати докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн або інші документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Альчук Максим Петрович