м. Вінниця
16 липня 2024 р. Справа № 120/3057/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , в якому просила:
- визнати бездіяльність відповідача, Міністерства оборони України, яка виявляється у призначенні їй лише 1/2 частки (а не всієї її частини) одноразової грошової допомоги 15000000 гри., протиправною;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 всієї частки одноразової грошової допомоги 15 000 000 гри. у зв'язку із загибеллю внаслідок захисту Батьківщини під час дії воєнного стану її сина - ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона та її колишній чоловік - ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , який загинув під час безпосередньої участі в бойових діях. Після загибелі сина ОСОБА_1 у встановленому законом порядку на підставі ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) через ІНФОРМАЦІЯ_2 подала відповідачу документи для отримання одноразової грошової допомоги.
В свою чергу, 22.02.2023 батько загиблого, ОСОБА_3 , подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про відмову від отримання одноразової грошової допомоги. Проте, вже 17.01.2024 ОСОБА_3 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про відмову від попередньо поданої заяви від 22.02.2023.
Протокольним рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2023 за №25/168 ОСОБА_1 призначено належну їй частку одноразової грошової допомоги в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн., в сумі 7 500 000 грн. 00 коп.
Позивач вважає, що їй протиправно призначено лише половину передбаченої Постановою №168 одноразової грошової допомоги, адже вважає, що її колишній чоловік, подавши заяву від 22.02.2023, добровільно позбавив себе права на отримання своєї частки відповідної винагороди. Одночасно, стороною позивача наголошено на тому, що чинним законодавством не передбачено права особи на скасування власної відмови від отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 7 500 00 грн.
Ухвалою суду від 18.03.2024 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, залучено за ініціативою суду до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ). Також, витребувано в Міністерства оборони України документально підтверджену інформацію щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_2 від 22.02.2023 про відмову від отримання одноразової грошової допомоги.
03.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечив та просив відмовити у задоволенні останніх. Свою позицію обґрунтував тим, що 10.10.2023 від ІНФОРМАЦІЯ_4 до Департаменту соціального забезпечення Міноборони надійшли документи для розгляду питання щодо призначення членам сім'ї загиблого військовослужбовців ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, які містили заяву матері ( ОСОБА_1 ) про призначення одноразової грошової допомоги та нотаріально засвідчену заяву батька ( ОСОБА_2 ) про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, датовану 22.02.2023.
У подальшому, 21.01..2024 від ІНФОРМАЦІЯ_5 до Департаменту надійшли документи, які містили заяву ОСОБА_2 про призначення йому одноразової грошової допомоги за загиблого сина, військовослужбовця ОСОБА_3 та нотаріально засвідчену заяву від 17.01.2024 про скасування заяви про відмову від отримання одноразової грошової допомоги від 22.02.2023.
Таким чином, на момент розгляду Комісією Міноборони з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум документів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги були наявні заяви ОСОБА_2 про призначення йому одноразової грошової допомоги та про скасування його заяви від 22.02.2023 про відмову від отримання одноразової грошової допомоги.
Тому 09.02.2024 Комісією прийнято рішення, оформлене протоколом № 25/168, про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн.
Крім того, 03.04.2024 до суду від Міністерства оборони України отримано витребувану ухвалою від 18.03.2024 документально підтверджену інформацію щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_2 від 22.02.2023 про відмову від отримання одноразової грошової допомоги.
08.04.2024 представником ІНФОРМАЦІЯ_5 подано письмові пояснення щодо позову або відзиву, у яких останній заперечив щодо заявлених позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні. Зокрема зазначив, що станом на 02.04.2024 результати розгляду заяви ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не надходили.
Третя особа ОСОБА_3 правом на подання письмових пояснень не скористався, хоча про розгляд даної справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
ОСОБА_3 (військовослужбовець) помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у зоні військових дій, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.02.2023 та лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 від 13.02.2023.
Згідно наявної в матеріалах справи інформації, до кола осіб, які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 , належать мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_2 та донька військовослужбовця - ОСОБА_4 .
Після загибелі ОСОБА_3 позивач - ОСОБА_1 у встановленому законом порядку на підставі ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відповідно до вимог Постанови №168 у 2023 році через ІНФОРМАЦІЯ_2 подала відповідачу документи для отримання одноразової грошової допомоги.
В свою чергу, донька загиблого - ОСОБА_4 та батько загиблого ОСОБА_2 подали нотаріально посвідчені заяви від 20.02.2023 та від 22.02.2023 про відмову від отримання одноразової грошової допомоги.
Проте, вже 17.01.2024 ОСОБА_3 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про відмову від попередньо поданої заяви від 22.02.2023.
Як повідомив у відзиві на позовну заяву представник відповідача 10.10.2023 від ІНФОРМАЦІЯ_5 до Департаменту соціального забезпечення Міноборони надійшли документи для розгляду питання щодо призначення членам сім'ї загиблого військовослужбовців ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, які містили заяву матері ( ОСОБА_1 ) про призначення одноразової грошової допомоги та нотаріально засвідчену заяву батька ( ОСОБА_2 ) про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, датовану 22.02.2023.
21.01.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_5 до Департаменту надійшли документи, які містили заяву ОСОБА_2 про призначення йому одноразової грошової допомоги за загиблого сина, військовослужбовця ОСОБА_3 та нотаріально засвідчену заяву від 17.01.2024 про скасування заяви про відмову від отримання одноразової грошової допомоги від 22.02.2023.
В подальшому, 09.02.2024 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом № 25/168, про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн.
Таким чином, вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність щодо невиплати повної суми призначеної грошової допомоги, в розмірі по 15000000,00 грн., позивач звернулась до суду з даним позовом з метою захисту своїх прав.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, тут і надалі в редакції від 23.12.2022 чинній на момент призначення позивачу допомоги) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1-1 Закону № 2011-XII визначено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
За змістом підпункту 2 пункту 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється, зокрема, на членів сімей військовослужбовців, які загинули.
Відповідно до п.1 ст.16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Частинами 1, 6, 9 статті 16-3 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан продовжувався і триває до цього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168, в редакції від 21.01.2023, чинній на момент призначення позивачу допомоги).
Відповідно до положень пункту 2 постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
Отже, постанова № 168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану. Водночас постанова № 168 не визначає порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів визначають Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджені наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 (далі - Порядок і умови № 45).
Відповідно до п.1.2 Порядку і умов № 45 ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).
Згідно п.1.3, 1.4 Порядку і умов № 45 сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами (п. 1.5 Порядку і умов № 45).
Відповідно до п.1.7 Порядку і умов № 45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.
Згідно з пунктом 4.1, 4.2 Порядку і умов № 45 члени сім'ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2.
Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.
Додатком 2 Порядку і умов № 45 визначено перелік документів які надають члени сім'ї до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД.
Згідно з пунктом 10 вказаного переліку визначено - відмова, заява, інший правочин, завірений відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (за наявності).
Як встановлено судом, ОСОБА_2 (батько померлого ОСОБА_3 ) первинно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою від 22.03.2023 про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою № 168.
Проте, 17.01.2024 ОСОБА_3 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із нотаріально посвідченою заявою про відмову від попередньо поданої заяви від 22.02.2023.
Суд відзначає, що право на відкликання поданої до державного органу заяви до моменту прийняття рішення гарантовано різними нормативно-правовими актами залежно від юрисдикції та конкретного виду заяви. В Україні, таке право врегульовано Законом України "Про звернення громадян". Зокрема, згідно ст. 7 вказаного закону громадянин має право відкликати або змінити своє звернення до моменту прийняття рішення за ним.
Таким чином, право на відкликання поданої заяви гарантовано законодавством України і може бути здійснене до моменту прийняття рішення за цією заявою.
В даному випадку, з матеріалів справи слідує, що звернення ОСОБА_2 із заявою від 17.01.2024 відбулось в межах визначеного Постановою №168 трирічного строку та передувало прийняттю Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення від 09.02.2024, оформленого протоколом № 25/168, про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн.
Таким чином, звертаючись із нотаріально посвідченою заявою від 17.01.2024 про відкликання (скасування) попередньо поданої заяви про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, ОСОБА_2 у законодавчо визначений спосіб реалізував, встановлене ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" право на відкликання раніше поданої до державного органу заяви.
Таким чином, з урахуванням того, що донька загиблого військовослужбовця відмовилась від отримання власної частки одноразової грошової допомоги, така з урахуванням положень пункту 2 постанови № 168 розподілена рівними частками між іншими двома членами сім'ї загиблого військовослужбовця.
При цьому, оскільки ОСОБА_2 , заяву про відмову від отримання одноразової грошової допомоги відкликав, а встановлений пунктом 2 Постанови № 168 трирічний строк на реалізацію права на отримання відповідного виду допомоги не сплив, суд дійшов до переконання щодо правомірності прийнятого комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум рішення від 09.02.2024, оформленого протоколом № 25/168, про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 саме в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, тобто в сумі 7 500 000 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що жодної бездіяльності Міністерства оборони України щодо не виплати повної суми призначено допомоги допущено не було, адже така допомога була виплачена з урахуванням положень пункту 2 постанови №168 та розподілена рівними частками між членами сім'ї загиблого військовослужбовця, які не висловили відмови від її отримання.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість даного позову та, як наслідок, відсутність підстав для його задоволення.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Міністерство оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна