м. Вінниця
16 липня 2024 р. Справа № 120/6896/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУПФУ у Вінницькій області, управління, відповідач) про :
- визнання протиправними дій про відмову в поновленні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язання поновити виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 09.04.2024 р..
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що подав заяву про поновлення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак така не поновлена.
Позивач не погоджується з такими діями управління та вважає, що наявні всі підстави для поновлення пенсії за вислугу років, в зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
31.05.2024 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 КАС України.
17.06.2024 р. надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що необхідно отримати документи, які містять інформацію про припинення виплати пенсії позивачу за попереднім місцем проживання. При цьому, в період воєнного стану в управління відсутні повноваження отримати документи для поновлення виплати пенсії особам, які проживали на території АРК та м. Севастополя.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
03.04.2024 р. ОСОБА_1 подав заяву про поновлення виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” .
Листом від 29.04.2024 р. управління повідомило, що з 2014 р. особи, які проживали на території АРК та м. Севастополя мали можливість отримати пенсії від ПФУ . Для поновлення пенсії слід подати заяву про поновлення пенсії та отримати відповідні документи про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. На теперішні час питання щодо відновлення пенсійних виплат особам, які перемістились із АРК в умовах відсутності документів законодавчо не врегульовано.
Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог , суд керується та виходить з наступного.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 1522 (1522-2006-п ) "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 (далі Порядок № 3-1).
Згідно приписів пункту 3 Порядку №3-1, зокрема, заява про поновлення пенсії, (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)) подається заявником до органу, що призначає пенсію (додаток 1).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 03.04.2024 р року було подано до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заяву про поновлення виплати пенсії за вислугу років.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №3-1 переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів.
При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати).
Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Згідно пункту 1 розділу IV Порядку №3-1 заяви, які подаються відповідно до цього Порядку, реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсій згідно із Законом органу, що призначає пенсію.
Заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Абзацами 1-3 пункту 6 розділу IV Порядку №3-1 встановлено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в пенсійній справі.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 5 днів з дня прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії видає або направляє особі повідомлення із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Наведе свідчить про те, що у разі звернення особи із заявою про поновлення виплати пенсії за вислугу років пенсійний орган зобов'язаний діяти згідно вказаного Порядку №3-1, зокрема, розглянути подані документи та прийняти рішення щодо поновлення або відмову у поновленні пенсії. При цьому рішення щодо відновлення раніше призначеної пенсії оформляється саме у формі та під назвою рішення, а не листом органу, що призначає пенсії.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було розглянуто у відповідності до вимог Порядку №3-1 подану позивачем 03 квітня 2024 року заяву про поновлення пенсії за вислугу років. Пенсійним органом рішення, щодо поновлення/відмову у поновленні пенсії позивачу не приймалося.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень у спірних відносинах діяв не у спосіб, встановлений законодавством. Водночас, сам по собі лист Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 29 квітня 2024 року, після отримання якого позивач і вирішив подати цей позов до суду, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, адже не є актом правозастосування. Названий лист носить лише інформаційний характер, оскільки не породжує виникнення, зміну або припинення прав, обов'язків позивача. Цей лист, як вбачається з його змісту, містить, по суті, інформацію про умови поновлення виплати пенсії згідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
При цьому, даний лист не містить й відмову, а відповідач жодних дій не вчиняв, в тому числі не вчиняв. Відтак, позов в частині визнання протиправними дій про відмову в поновленні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не підлягає задоволенню.
Варто також зазначити, що відповідач безпідставно вказав, що для поновлення виплати пенсії до заяви про призначення пенсії долучають документи, які містять інформацію про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.
Вказане суперечить приписам абзацу 3 пункту 5 розділу ІІ Порядку №3-1, оскільки громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів необхідно додати виключно заяву в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта
Жодних вимог про необхідність додатково надати відомості про припинення виплат пенсії на території рф для поновлення виплати пенсії в Україні Порядок №3-1 не містить.
Суд зауважує, що відсутність оригіналу пенсійної справи та інших доказів щодо виплати пенсії позивача, що зумовлена бездіяльністю відповідача, щодо отримання таких доказів не може нівелювати відомості копії пенсійної справи та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі №308/3864/17 зазначив, що відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 р. у справі № 600/555/24-а.
Указане додатково свідчить про неналежний розгляд заяви позивача про поновлення пенсії.
Відтак, із урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Так, згідно частини першої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".
Так, відповідно до пункту 3 цієї, Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, всупереч нормам чинного законодавства відповідач не прийняв рішення за наслідком розгляду заяви про поновлення пенсії .
Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви від 03.04.2024 р. про поновлення пенсії та зобов'язати повторно розглянути заяву і прийняти рішення із урахуванням оцінки наданої судом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2024 р. про поновлення пенсії та прийняти рішення із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення сформовано 16.07.2024 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна