м. Вінниця
15 липня 2024 р. Справа № 120/3374/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації (далі - відповідач ) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з 29.02.2016 р. 20 вересня 2022 року позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, а саме собі та на трьох своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
24.01.2024 представник позивача звернувся до відповідача із запитом про причини не призначення позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.
Листом відповідача № 477 від 31.01.2024р. повідомлено, що ОСОБА_1 , 1998 року народження, перебувала на обліку в ICOI ВПО як внутрішньо переміщена особа:
- з 29 лютого 2016 р. в управлінні праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації. Знята з обліку 1 серпня 2016р. згідно листа-повідомлення УПСЗН Жмеринської міської ради про взяття її там на облік 22 липня 2016 р. Щомісячна адресна допомога для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_1 була призначена та виплачена управлінням праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації з 01.03.2016р. по 31.08.2016p. в сумі 442,00 грн. щомісячно, так як заявниця навчалася в ДПТНЗ «Гніванський професійний ліцей імені двічі Героя Радянського Союзу Р.Я. Малиновського».
- з 22 липня 2016 р. по 19 липня 2022 р. в Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради згідно довідки № 527-199 допомога не призначалася i не виплачувалася (заявниця не працювала, по допомогу не зверталася).
- з 19 липня 2022 р. по 15 вересня 2022р. в управління соціального захисту населення Жмеринської РВА згідно довідки № 514-5001849400.
- з 14 вересня 2022 р. в управлінні праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації згідно довідки № 505-5002128404.
20 вересня 2022р. ОСОБА_5 звернулась з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам до управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації.
Згідно п. 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Miністрів України від 20 березня 2022р. № 332 (в редакції чинної на момент звернення ОСОБА_1 ), допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022р. отримували щомісячно адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат для проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови КМУ України від 1 жовтня 2014р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Також відповідачем було зазначено, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Враховуючи, що станом на 24.02.2022 року ОСОБА_1 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа та не отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат для проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 не призначалась.
Таким чином, відповідач пов'язав право на отримання допомоги на проживання особам, яких було обліковано як внутрішньо переміщених осіб до 24.02.2022р., з отримуванням ними щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг згідно з умовами постанови КМ України від 1 жовтня 2014р. № 505.
Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не призначення з вересня 2022 року допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначає, що Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 ( в редакції чинній на момент звернення позивача) (далі-Порядок), визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Пунктом 3 Порядку визначено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.
З урахуванням п. 3 Порядку 05.10.2022року ОСОБА_1 було відмовлено у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Відповідач зазначає, що з аналізу вищезазначених норм допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані до 24.02.2022 року, надається за двох умов :
1) отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, станом на 24.02.2022 року;
2) повторне переміщення з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24.02.2022 року.
Відповідач зазначає, що станом на 24.02.2022 року ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не отримувала та не була повторно переміщена після 24.02.2024 року з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Отже, на думку відповідача, права на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам позивач не мала.
Не погоджуючись з доводами відзиву, представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вкотре наголошує, що позивач та її малолітні діти мають право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Так, представник позивача зазначає, що трактування відповідачем пункту 3 Порядку № 332 таким чином, що для призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, облікованій до 24.02.2022р., необхідно обов'язкове отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, станом саме на 24.02.202р., та повторне переміщення особи після 24.02.2022р., жодним чином не відповідають положенням Порядку № 332.
При цьому, як вбачається зі свідоцтва про народження дитини позивача - ОСОБА_4 , він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Лисичанськ Луганської області. На підтвердження вказаних обставин представник позивача надає виписку про новонародженого.
Представник зазначає, що народження позивачем дитини у м. Лисичанськ Луганської області у березні 2022 року є безумовним підтвердженням того, що після 24.02.2022р. позивач переміщувалася з м. Лисичанськ Луганської області до Вінницької області і ще одним доказом обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача.
Крім того, представник позивача заявив клопотання про уточнення позовних вимог та просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.10.2022 р. про відмову у призначенні допомоги на проживання позивачу та її малолітнім дітям з вересня 2022 року. Так, представник позивача зазначає, що при зверненні до суду з позовом у позивача не було рішення відповідача про відмову у призначенні допомоги від 05.10.2022р., оскільки відповідач не надавав позивачу цього рішення.
Представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив, в яких не погоджується з доводами представника позивача про те, що після 24.02.2022 року позивач повторно перемістилася з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), у зв'язку із народженням 07.03.2022 дитини в місті Лисичанськ Луганської області, та зазначає, що з 22.07.2016 року по 19.07.2022 року позивач перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення та охорони здоров'я Жмеринської міської ради; з 19.07.2022 року по 15.09.2022 року позивач перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації; з 14.09.2022 року позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації.
Зазначена інформація, на думку відповідача, спростовує факт повторного переміщення позивача з тимчасово окупованої території російською федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Представником позивача надано додаткові письмові пояснення, відповідно до змісту яких просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на висновки Верховного Суду у справі з подібними правовідносинами.
Суд, з'ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що ОСОБА_1 вперше отримала статус внутрішньо переміщеної особи на підставі довідки про взяття на облік № 50500192 від 29.02.2016, виданої управлінням праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації.
За період з 01.03.2016 по 31.08.2016 включно позивач отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, що підтверджується листом управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації № 01-32/1944 від 01.08.2016.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_4 , він народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження Україна, Луганська область, Сєвєродонецький район, м. Лисичанськ..
Зі змісту довідок від 14.09.2022 № 505-5002128404, № 505-5002128496, № 505-5002128439 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, які видані позивачці та її дітям, зареєстрованим місцем проживання позивача та її дітей є АДРЕСА_1 , фактичним місцем їх проживання з 14.09.2022 є: АДРЕСА_2 .
Також суд встановив, що Луганська область та місто Лисичанськ, з якої позивач перемістилась першочергово 29.02.2016, а в подальшому після березня 2022 року разом зі своїми дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , входить до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням КМ України № 204-р від 06.03.2022р., а згідно з пунктом 6 Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції України № 309 від 22.12.2022р., м. Лисичанськ Луганської області з 03.07.2022 р. є територією, тимчасово окупованою російською федерацією. Станом на теперішній час окупація триває.
14.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, а саме їй особисто та її малолітнім дітям ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 332.
Рішенням Управління соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації від 05.10.2022 №6470 відмовлено позивачці та її дітям ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з вересня 2022 року, при цьому як підстава зазначено, що адреса реєстрації не в зоні бойових дій, або незруйноване житло, або закінчився період окупації. Як адреса вказано АДРЕСА_2 .
Не погодившись з вказаними рішення відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд керується наступними мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Закон № 1706-VII відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті Закону № 1706-VII).
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).
Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком № 505, пунктом 2 якого передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
У зв'язку із набранням чинності 22.03.2022 постановою № 332, якою був затверджений Порядок № 332 та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова № 505.
Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови № 505. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20.05.2022 заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Зміст наведених норм свідчить про те, що пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.
З аналізу положень пунктів 2 та 3 Порядку № 332 суд дійшов до висновку про те, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком №332, незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.
При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01.03.2022 отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, допомога на проживання, яка передбачена Порядком № 332, призначається автоматично без подання додаткового звернення.
У свою чергу, випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, законодавець пов'язав з умовою невключення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням № 204-р, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24.02.2022, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, а не з датою включення певного регіону до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Як свідчать матеріали справи, позивачка вперше була зареєстрована відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа 29.02.2016 та отримувала адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, до 31.08.2016.
Відповідно до розпорядження № 204-р Луганська область, з якої вперше 29.02.2016 перемістилась ОСОБА_1 та повторно після березня 2022 року разом із своїми малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Крім того, згідно з пунктом 6 Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції України № 309 від 22.12.2022р., м. Лисичанськ Луганської області з 03.07.2022 р. є територією, тимчасово окупованою російською федерацією. Станом на теперішній час окупація триває.
За таких обставин, оскільки позивачка разом зі своїми малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , перемістилась з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), вона та її діти належать до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332, оскільки вона не підпадає під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається.
Аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду в постанові від 14.06.2023 у справі № 160/12308/22.
Щодо доводів відповідача про те, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року, то такі є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.07.2022 син позивачки ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Лисичанськ Сеєвєродонецького району Луганської області.
Як зазначалося вище, згідно з пунктом 6 Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції України № 309 від 22.12.2022р., м. Лисичанськ Луганської області з 03.07.2022р. є територією, тимчасово окупованою російською федерацією. Станом на теперішній час окупація триває.
Відтак, суд констатує, що позивачка після березня 2022 року повторно перемістилась з тимчасово окупованої території російською федерацією разом зі своїми малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на територію Вінницької області.
Враховуючи викладене, рішення відповідача від 05.10.2022 про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання не відповідає критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статтею 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З огляду на висновок суду щодо протиправності рішення відповідача від 05.10.2022 про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушених прав позивача та її малолітніх дітей буде зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації призначити, нарахувати та одноразово сплатити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі за період з вересня 2022 року по лютий 2024 року включно у розмірі, виходячи з розрахунку 2000 грн. (дві тисячі гривень) щомісячно, а також зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації призначити, нарахувати та одноразово сплатити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі за період з вересня 2022 року по лютий 2024 року включно у розмірі, виходячи з розрахунку по 3000 грн. (три тисячі гривень) щомісячно на кожну її дитину, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд не встановив факту понесення позивачем витрат зі сплати судового збору, адже від його сплати позивача звільнено на підставі ухвали про відкриття провадження у справі від 25.03.2024.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області від 05.10.2022 про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації призначити, нарахувати та одноразово сплатити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі за період з вересня 2022 року по лютий 2024 року включно у розмірі, виходячи з розрахунку 2000 грн. (дві тисячі гривень) щомісячно.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації призначити, нарахувати та одноразово сплатити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі за період з вересня 2022 року по лютий 2024 року включно у розмірі, виходячи з розрахунку по 3000 грн. (три тисячі гривень) щомісячно на кожну її дитину, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної військової адміністрації (вул. Георгія Нарбута, 10А, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 03191928)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна