Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 33/824/3440/2024
м. Київ Справа №754/1462/19
16 липня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Кафідова О.В., перевіривши апеляційні скарги ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На вказану постанову ОСОБА_1 , 22 травня 2024 року вперше направив поштовим відправленням апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року.
Крім того, ОСОБА_1 , 17 червня 2024 року, повторно направив поштовим відправленням апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування оскаржуваної постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року.
Також, апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження вказаної постанови судді від 18 березня 2019 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, що не приймав участь у розгляді судової справи та винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки не отримував повідомлень від суду щодо призначення судових засідань щодо розгляду справи, так як не користується відповідними електронними додатками, а також на той момент не проживав за адресою реєстрації, відповідно до чого не мав змоги в повній мірі захистити свої законні права та інтереси.
Також, зазначає, що копію оскаржуваної постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року не отримував у відповідні строки.
Крім того, зазначає, що наразі проходить військову службу у Збройних Силах України.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та доводи його клопотання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення цього строку, з огляду на наступне.
За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_1 , знаючи про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАП та передачу даного протоколу до суду, не здійснив будь-яких активних дій для того, щоб дізнатися про хід та результат розгляду вказаного протоколу.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду адміністративного провадження, про існування якого їй відомо. ОСОБА_1 з січня 2019 року до травня 2024 року, тобто, протягом п'яти років не цікавився станом розгляду вказаної справи про адміністративне порушення.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для всіх, наявна інформація про справу № 754/1462/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 (десять) років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 384 гривні 20 копійок.
Вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність постанови Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП, оскільки диспозиція ч.3 ст.130 КУпАП передбачає дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, щодо посилань ОСОБА_1 на службову характеристику за підписом командира батареї корегування артилерійського вогню дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відповідно до якої солдат ОСОБА_1 відповідає займаній посаді, суд апеляційної інстанції відноситься критично, оскільки вона датована жовтнем 2023 року, а оскаржувана постанова судді Деснянського районного суду м. Києва винесена 18 березня 2019 року.
Інших об'єктивних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для оскарження постанови судді у визначений законом строк, ОСОБА_1 у клопотанні не наведено.
За відсутності будь-яких доказів про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, оскільки така оцінка може бути надана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.
З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року слід відмовити, так як причини попуску вказаного строку не можна визнати поважними.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Деснянського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП та повернути ОСОБА_1 його апеляційну скаргу на цю постанову разом з доданими до неї матеріалами.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя