15 липня 2024 року місто Київ
справа № 369/5826/21
апеляційне провадження № 22-ц/824/873/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі судді Янченка А.В. від 18 лютого 2022 року у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 25" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСББ "Боголюбова 25" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаному будинку створено ОСББ "Боголюбова 25", за рішенням зборів яких затверджувались кошторис на 2019-2020 роки, перелік та розмір внесків і платежів співвласників.
Відповідач не виконує у повному обсязі свій обов'язок співвласника будинку щодо сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, в результаті чого за період з 1 грудня 2019 року по 11 квітня 2021 року утворилась заборгованість.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по утримання будинку та прибудинкової території в сумі 5 101 грн 76 коп., заборгованість по вивезенню твердих побутових відходів в сумі 705 грн 39 коп., заборгованість з теплопостачання в сумі 11 347 грн 56 коп. та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 року позов ОСББ "Боголюбова 25" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Боголюбова 25" заборгованість по утримання будинку та прибудинкової території в сумі 5 101 грн 76 коп., заборгованість по вивезенню твердих побутових відходів в сумі 705 грн 39 коп., заборгованість з теплопостачання в сумі 11 347 грн 56 коп., судовий збір в розмірі 2 270 грн, витрат на правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що особа, яка є власником квартири у житловому будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні, а тому, за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку, така сума боргу підлягає стягненню. Відповідач порушив свої обов'язки, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та їх узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що судовий розгляд не було відкладено за клопотанням відповідача, який перебував на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з чим був позбавлений можливості надати докази на спростування доводів позивача.
Вважає, що нарахування комунальних платежів було здійснено безпідставно, оскільки ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 не проживав та послугами не користувався, що підтверджується висновком судового експерта № ЕD-1727-1-1826.21 за результатами будівельно-технічного експертного дослідження від 27 липня 2021 року; актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 6 серпня 2021 року. Квартира відповідача не придатна до проживання, в опалювальний сезон мікроклімат у квартирі не відповідав санітарним вимогам, крім того у квартирі відсутні сантехнічні прилади, системи водопостачання та каналізації, газопостачання.
Вказує, що згідно з пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у раз їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСББ "Боголюбова 25" - адвокат Панькова С.М. просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що рішенням суду з відповідача стягнуто лише заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території, по вивезенню твердих побутових відходів та за теплопостачання. Витрати пов'язані з водопостачанням та каналізацією, електропостачання з відповідача не
стягувались, у зв'язку з чим доданий до скарги відповідачем висновок експерта не спростовує законність рішення суду. Факт не проживання власника квартири не знімає обов'язку брати участь у витратах, пов'язаних з опаленням та утриманням будинку та котельні.
Також у відзиві представник ОСББ "Боголюбова 25" - адвокат Панькова С.М. просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн, понесені позивачем.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 .
У вказаному будинку утворено ОСББ "Боголюбова 25",відповідно до розділу 2 Статуту якого, метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна, житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням і предметом діяльності Об'єднання є, серед іншого, забезпечення належного утримання будинків та прибудинкової території, а також сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.
Співвласники Об'єднання зобов'язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (п. 10.6.8 Статуту).
Рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 від 2 листопада 2019 року, яке оформлено протоколом № 1, затверджено кошторис на 2019 - 2020 роки та порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників. Встановленорозмір внеску на утримання будинку (грн./метр квадратний) сплачується до 20 числа кожного поточного місяця за попередній - 6,24 грн/1 кв.м.; розмір внеску на вивіз ТПВ (коригується відповідно до фактичних витрат за попередній місяць) сплачується до 20 числа кожного поточного місяця за попередній - 0,76 грн/1 кв.м.
Рішенням правління ОСББ "Боголюбова 25" від 1 листопада 2020 року, оформленим протоколом № 4, затверджено внесок на теплопостачання з 1 листопада 2020 року в розмірі 2150 грн за 1 Гкал.
Рішенням правління ОСББ "Боголюбова 25" від 1 листопада 2020 року, оформленим протоколом № 4/1, затверджено розрахунок розміру внеску на теплопостачання за 1 Гкал.
Рішенням правління ОСББ "Боголюбова 25" від 1 листопада 2020 року, оформленим протоколом № 5, затверджено внесок на теплопостачання з 1 грудня 2020 року в розмірі 1 440,00 грн/1Гкал.
Рішенням правління ОСББ "Боголюбова 25" від 1 січня 2021 року, оформленим протоколом № 6, затверджено внесок на теплопостачання з 1 січня 2021 року в розмірі 1 720,00 грн/1Гкал.
Відповідно до розрахунків за період з 1 грудня 2019 року по 11 квітня 2021 року у відповідача наявна заборгованість по утримання будинку та прибудинкової території в сумі 5 101 грн 76 коп., заборгованість по вивезенню твердих побутових відходів в сумі 705 грн 39 коп., заборгованість з теплопостачання в сумі 11 347 грн 56 коп., що підтверджується наявним у справі актом звіряння розрахунків за період з 1 грудня 2019 по 11 квітня 2021 року.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до частини 4 статті 4 цього Закону основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За змістом статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів до виключної компетенції яких, між іншим, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржене в судовому порядку.
Співвласник зобов'язаний зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення (стаття 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина шоста статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до статті 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів,
технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Відповідно до статті 22 зазначеного Закону для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право, зокрема, виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Ухвалюючи рішення у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, провівши відповідно до норм процесуального права детальний аналіз наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та підлягають відхиленню з наступних підстав.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
До апеляційної скарги відповідачем долучені висновком судового експерта № ЕD-1727-1-1826.21 за результатами будівельно-технічного експертного дослідження від 27 липня 2021 року; акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 6 серпня 2021 року, які на його думку, підтверджують відсутність правових підстав до задоволення позову.
Дослідивши вказані нові письмові докази, колегія суддів вважає, що надані докази на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції не впливають, виходячи з такого.
Відповідно до положень частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 761/43664/18).
Встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися відносини у сфері житлово-комунальних послуг, які регулюються положеннями "Про об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку".
Відповідно до положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" особа, яка є власником житлового приміщення, і, у свою чергу, співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку (сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги), а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.
Законодавство визначає, що внески ОСББ не є житлово-комунальною послугою у розумінні вимог частини 2 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою однозначно передбачено, що не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" .
Права та обов'язки співвласника (тобто власника квартир та/або нежитлових приміщень) врегульовані статтями 14 та 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Водночас статті 16-18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" окремо визначають права та обов'язки об'єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи відповідно до статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.
Так, об'єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону належать до коштів об'єднання, та зобов'язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
Об'єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
Для фінансування самозабезпечення об'єднання, співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
Законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.
Отже, непроживання відповідача у квартирі, яка належить йому на праві власності, не звільняє його, як власника квартири, від обов'язку нести витрати по оплаті з утримання будинку та прибудинкової території, вивезенню твердих побутових відходів, послуг надання з теплопостачання,які були надані ОСББ "Боголюбова 25".
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 2 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Будь-яких інших доводів щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, враховуючи вказані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору. У такому випадку витрати по сплаті позивачем судового збору компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 7 статті 141 ЦПК України).
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 2 270 грн, а в решті - без змін. Доводів щодо стягнутих з відповідача витрат на правничу допомогу апеляційна скарга не містить.
Судові витрати
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Представником позивача - адвокатом Паньковою С.М. до відзиву додано договір про надання правничої (правової) допомоги від 11 березня 2021 року № 33, укладений між нею та ОСББ "Боголюбова 25", додаткові угоди до нього № 2/1 від 10 березня 2022 року, № 3 від 12 жовтня 2023 року, відповідно до яких вартість 1 години роботи адвоката становить 1000 грн.
Також додано детальний опис робіт (наданих послуг) до вказаного договору, відповідно до якого адвокатом Паньковою С.М. було витрачено 5 годин роботи, які склали: консультацію клієнта по питанню подання відзиву (0.5 год. - 500 грн); ознайомлення та юридичний аналіз документів (0.5 год. - 500 грн); підготовка відзиву на апеляційну скаргу (3 год. - 3000 грн); виготовлення додатків до відзиву на апеляційну скаргу в 2-х екземплярах та формування пакету документів для відправлення відповідачу та суду (1 год. - 1000 грн), що разом складає 5000 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт від 13 жовтня 2023 року позивач прийняв роботи, сплатив 5000 грн за юридичні послуги, що підтверджується платіжною інструкцією № 639 від 12 жовтня 2023 року
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за
рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Перевіряючи кількість часу, витраченого адвокатом Паньковою С.М. на захист інтересів позивача, визначеного адвокатом у детальному описі робіт, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані нею дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, зважаючи на наступне.
Як убачається з матеріалів справи адвокат Панькова С.М. надавала правову допомогу ОСББ "Боголюбова 25" перед зверненням з даним позовом до суду: консультація; ознайомлення та юридичний аналіз документів; підготовка позовної заяви, тобто їй були відомі обставини справи та зміст її матеріалів, що не потребувало значного часу на підготовку апеляційної скарги.
Зазначене свідчить про те, що заявлений адвокатом час, витрачений на захист інтересів позивача не є дійсним та необхідним, унаслідок чого заявлений розмір гонорару не є співмірним та реальним.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, зважаючи на значимість дій адвоката у даній справі в суді апеляційної інстанції, ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, вважає, що витрати на правничу допомогу з відповідача слід стягнути в розмірі 2 500 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 25" судового збору в розмірі 2 270 грн скасувати та ухвалити нове, яким витрати об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку "Боголюбова 25" по сплаті судового збору в сумі 2 270 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 лютого 2022 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боголюбова 25" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: