09 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Голден Стріт» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.02.2024 задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт із забороною розпорядження та відчуження на:
- Будівлю службового приміщення (Літ. Д) загальною площею 417.7 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 608483380000, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232);
- 32/100 частки будівлі Літера «М» по вул. Золотоустівській, 23А в м. Києві, загальною площею 1171,6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 79120780391, (з №1 по №19 групи приміщень №5, №1 групи приміщень №6 , №№І, ІІ, які мають загальну площу 373,5 кв.м. та розташовані на третьому поверсі нежитлової будівлі), які на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232).
Заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлових приміщень:
- Будівлі службового приміщення (Літ. Д) загальною площею 417.7 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер
Справа 761/6699/24 Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/3839/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
об'єкта нерухомого майна 608483380000, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232);
- 32/100 часток будівлі Літера «М» по вул. Золотоустівській, 23А в м. Києві, загальною площею 1171,6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 79120780391, (з №1 по №19 групи приміщень №5, №1 групи приміщень №6, №№І, ІІ, які мають загальну площу 373,5 кв.м. та розташовані на третьому поверсі нежитлової будівлі), які на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах власника майна ТОВ «Голден Стріт» подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Апелянт вказувала, що уповноважені особи та представники власника майна ТОВ «Голден Стріт» не повідомлялися про дату та час розгляду клопотання і не були присутні в судовому засіданні, а копія оскаржуваного рішення була отримана 09.05.2024.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначала, що ТОВ «Голден Стріт» є добросовісним набувачем майна, його право власності ніким не оспорюється, а тому, відповідно до ст. 70 КПК України, майно добросовісного набувача не може бути арештоване.
Крім того, прокурор не надав достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не перевірив наявність правових підстав для накладення арешту на нерухоме майно щодо особи, яка не має статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несе за законом матеріальну відповідальність за їх дії.
На думку апелянта, відсутні жодні підстави вважати, що незастосування заборони розпоряджатися та використовувати вказане майно може призвести до зникнення, втрати або пошкодження цього майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Також апелянт вказувала, що винесення постанови про визнання майна речовим доказом не може бути єдиною підставою для арешту майна з метою забезпечення збереження речовий доказів.
Прокурор у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
09.07.2024 від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, з підстав зайнятості прокурорів групи прокурорів у інших судових засіданнях.
Разом з тим, доказів на обгрунтування викладених у клопотанні обставин щодо неможливості забезпечення участі прокурора у судовому засіданні, до клопотання не долучено.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, який не прибув в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Голден Стріт», яка підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності представника власника майнаТОВ «Голден Стріт».
Дані про направлення учасникам судового провадження копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.
Як зазначено апелянтом, копію оскаржуваної ухвали представнику ТОВ «Голден Стріт» вручено 09.05.2024, що підтверджується даними долученої до апеляційної скарги копії ухвали. Відомостей на спростування вказаних обставин матеріали судового провадження не містять.
Апеляційну скаргу подано представникомТОВ «Голден Стріт» ОСОБА_6 09.05.2024.
У зв'язку із наведеним колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представником ТОВ «Голден Стріт» ОСОБА_6 подана в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а відтак не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021102100000214 від 28.10.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному проваджені здійснює Шевченківська окружна прокуратура міста Києва.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 за попередньою змовою зі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими особами, самовільно здійснив захоплення земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, попередньо встановлено, що ОСОБА_13 за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами шахрайським шляхом заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах.
Постановою старшого слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_14 від 19.02.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021102100000214 будівлі Літ. «Д» по вул. Золотоустівській, 23а у м. Києві; 32/100 часток будівлі Літера «М» по вул. Золотоустівській, 23А в м. Києві, загальною площею 1171,6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 79120780391, (з №1 по №19 групи приміщень №5, №1 групи приміщень №6 , №№І, ІІ, які мають загальну площу 373,5 кв.м. та розташовані на третьому поверсі нежитлової будівлі), які на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232).
21.02.2024 прокурор Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт із забороною розпорядження та відчуження на:
- Будівлю службового приміщення (Літ. Д) загальною площею 417.7 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 608483380000, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232);
- 32/100 частки будівлі Літера «М» по вул. Золотоустівській, 23А в м. Києві, загальною площею 1171,6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 79120780391, (з №1 по №19 групи приміщень №5, №1 групи приміщень №6 , №№І, ІІ, які мають загальну площу 373,5 кв.м. та розташовані на третьому поверсі нежитлової будівлі), які на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232).
Також прокурор просив заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вищевказаних нежитлових приміщень.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.02.2024 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт із забороною розпорядження та відчуження на:
- Будівлю службового приміщення (Літ. Д) загальною площею 417.7 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 608483380000, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232);
- 32/100 частки будівлі Літера «М» по вул. Золотоустівській, 23А в м. Києві, загальною площею 1171,6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 79120780391, (з №1 по №19 групи приміщень №5, №1 групи приміщень №6 , №№І, ІІ, які мають загальну площу 373,5 кв.м. та розташовані на третьому поверсі нежитлової будівлі), які на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232).
Заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлових приміщень:
- Будівлі службового приміщення (Літ. Д) загальною площею 417.7 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 608483380000, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232);
- 32/100 часток будівлі Літера «М» по вул. Золотоустівській, 23А в м. Києві, загальною площею 1171,6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 79120780391, (з №1 по №19 групи приміщень №5, №1 групи приміщень №6 , №№І, ІІ, які мають загальну площу 373,5 кв.м. та розташовані на третьому поверсі нежитлової будівлі), які на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232).
Постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя виходив з необхідності збереження речових доказів.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
З матеріалів судового провадження вбачається, що під час звернення із вищевказаним клопотанням та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Як убачається із матеріалів клопотання, відомості про вчинення кримінального правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими особами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України щодо самовільного захоплення земельної ділянки вказаними особами за адресою: АДРЕСА_1 , внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42021102100000214 за заявою ОСОБА_15 від 28.10.2021 про порушення кримінального правопорушення, копія якої долучена прокурором до матеріалів клопотання.
Згідно даних вказаної заяви, ОСОБА_15 на підставі довіреності є представником громадянина ОСОБА_16 , який є власником виробничого комплексу загальною площею 3863,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12.12.2008 р.
Разом з тим, даних на підтвердження наявності повноважень ОСОБА_15 представляти інтереси громадянина ОСОБА_16 , а також доказів тієї обставини, що ОСОБА_17 є власником вищевказаного приміщення на підставі рішення суду, до матеріалів клопотання не долучено та прокурором в ході судового розгляду не надано.
За таких обставин, матеріали клопотання не містять належних відомостей про порушення прав та законних інтересів особи, в інтересах якої подано заяву про вчинення кримінального правопорушення , а відтак слідчий суддя дійшов помилкового висновку про доведеність у даному провадженні обставин, передбачених ч. 3 ст. 132 КПК України, для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження № 42021102100000214 , як арешт майна.
Однак вказані обставини залишились поза увагою слідчого судді при розгляді клопотання.
Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт нерухомого майна, належним чином не перевірив правову підставу для такого арешту та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Посилаючись в ухвалі на необхідність арешту вказаного нерухомого майна з метою збереження речових доказів, слідчий суддя обмежився вказівкою про наявність постанови про визнання майна речовим доказом, не обгрунтувавши, за яким із критеріїв, передбачених ст. 98 КПК України, вищевказані об'єкти нерухомого майна визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Не зважаючи на те, що нерухоме майно, зокрема будівля службового приміщення (Літ. Д) загальною площею 417.7 кв.м., та 32/100 частки будівлі Літера «М» по АДРЕСА_1 , які на праві приватної власності належать ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні,у клопотанні та ухвалі слідчого судді не доведено таку мету арешту вказаного майна, як збереження речових доказів.
Даних про повідомлення про підозру посадовим особам ТОВ «Голден Стріт» у вчиненні кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, матеріали справи не містять.
Крім того, накладаючи арешт на вищевказане майно, слідчий суддя не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і ТОВ «Голден Стріт» потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
За таких обставин, на думку колегії суддів, прокурор у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на вказане у клопотанні нерухоме майно не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді обмеження права власності ТОВ «Голден Стріт» здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на мирне володіння майном зазначеної юридичної особи здійснено без законних на те підстав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ТОВ «Голден Стріт» задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 лютого 2024 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту із забороною розпорядження та відчуження на:
- Будівлю службового приміщення (Літ. Д) загальною площею 417.7 кв.м., що по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 608483380000, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232);
- 32/100 частки будівлі Літера «М» по вул. Золотоустівській, 23А в м. Києві, загальною площею 1171,6 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 79120780391, (з №1 по №19 групи приміщень №5, №1 групи приміщень №6 , №№І, ІІ, які мають загальну площу 373,5 кв.м. та розташовані на третьому поверсі нежитлової будівлі), які на праві приватної власності належить ТОВ «Голден Стріт» (ЄДРПОУ 37730232), із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаних нежитлових приміщень.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3