апеляційне провадження №22-ц/824/4018/2024
справа №362/3582/21
30 травня 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Мережко М.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Кравченко Л.М.,
у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У липні 2021 року AT КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 243 054,58 гривень.
Вимоги обґрунтовує тим, що 08 вересня 2020 року між сторонами виникли кредитні правовідносини шляхом заповнення позичальником анкети-заяви, відповідно до якої останній приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та погодився, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами становить договір про надання банківських послуг.
Згідно із доводами позовної заяви позичальник 15 вересня 2020 року ознайомився із умовами обслуговування кредитних карт та підписавши паспорт споживчого кредиту отримав картку типу преміальна картка VISA Signature (кредитний ліміт 300 000,00 гривень).
У зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань станом на 21 червня 2021 року заборгованість становить 243 054,58 гривень, що складається із:
- 144 501,68 грн заборгованості за поточним тілом кредиту;
- 63 152,89 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 10 797,80 грн заборгованість за нарахованим відсоткам;
- 24 602,21 грн заборгованість за простроченими відсотками.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року позов АТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором б/н від 08 вересня 2020 року 144 501,68 гривень - заборгованість за тілом кредиту.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" судовий збір у розмірі 2 167,43 гривень.
Не погодившись з ухваленим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування обставин справи, ненадання належної оцінки доказам та порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, не звернув увагу на те, що 09 вересня 2020 року на картку відповідача установлено кредитний ліміт у розмірі 200 000,00 гривень. Із виписки по рахунку убачається, що відповідач користувався кредитним коштами, а також частково погашав кредитну заборгованість, але погашення були здійсненні несвоєчасно та у розмірі меншому, ніж щомісячний платіж.
Оскільки відповідач погашав щомісячний платіж несвоєчасно та у меншому розмірі, відтак заборгованість за тілом кредиту стала простроченою та становить 63 152,89 гривень.
Щодо заборгованості за відсотками вказує, що відповідач користувався кредитними коштами, погашав заборгованість, відтак розумів та знав умови кредитування, в тому числі і розмір відсоткової ставки по кредиту. Будь-яких заперечень відповідача щодо порядку нарахування боргу та його розміру до банку від відповідача не надходило.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах №194/329/15 від 31 травня 2022 року, №334/2492/21 від 26 жовтня 2022 року, №941/668/20 від 26 травня 2021 року.
Мотивуючи наведеним, просить суд заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 63 152,89 гривень, нарахованим відсоткам у розмірі 10 797,80 гривень, простроченими відсотками в розмірі 24 602,21 гривень скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення цих вимог.
В судовому засіданні в режимі ВКЗ представник скаржника - Гриниха Т.Ю. доводи апеляційної скарги підтримала. Просила суд її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України.
На адресу Київського апеляційного суду конверт із судовою повісткою на ім'я відповідача повернувся з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача, який не з'явився в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовивши у задоволенні вимог позивача в частині стягнення простроченого тіла кредиту та відсотків, суд першої інстанції вказав, що такі не передбачено укладеним між сторонами кредитним договором.
Суд зазначив, що наданий Банком паспорт споживчого кредиту не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ у справі у зв'язку з тим, що інформація зазначена у ньому зберігає чинність та є актуальною лише в період з 15 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року, в той час як позивач просить стягнути заборгованість станом на 21 червня 2021 року, тобто період дії умов паспорту є значно меншим періодом, ніж той, за який банк здійснює розрахунок заборгованості.
Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року переглядається лише в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто, метою договору є забезпечення фіксування тих умов, на які сторони погоджуються для врегулювання своїх взаємних прав і обов'язків щодо обраного ними кола відносин.
Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту частини 1 статті 638 та статті 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Правовідносини між сторонами можуть виникати унаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої (стаття 634 ЦК України). Про ознайомлення із запропонованими умовами сторона, яка приєднується, має засвідчити своїм підписом, чи іншим способом про ознайомлення та погодження (стаття 207 ЦК України).
Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором
Кредитна банківська платіжна картка надає змогу здійснювати операції за дебетом картрахунку в межах установленого банком-емітентом ліміту кредиту.
Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (у межах кредитної лінії).
Підставою позову є невиконання кредитних зобов'язань, що пов'язані із видачею кредитних коштів.
Статтею 1054 ЦК України установлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у цій справі це АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, такі повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Саме банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна уважати, що в такому випадку споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Оформлення договірних відносин, у разі виникнення спору, повинно забезпечувати рівні можливості для сторін доводити факт укладення договору на тих чи інших умовах, а суд дослідити та оцінити такі умови. Обравши спосіб, відповідно до якого клієнт AT "ПРИВАТБАНК" лише вказує, що він ознайомився з умовами, які викладені окремо на веб-сайті банку в мережі Інтернет та вони можуть змінюватися, проте клієнт зобов'язаний стежити за такими змінами, банк, тим самим, добровільно допускає настання ризику доведення своїх вимог та факту належної обізнаності клієнта банку із умовами, на яких відбувається кредитування.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З матеріалів справи убачається, що на підтвердження виникнення між сторонами кредитних правовідносин банком надана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 08 вересня 2020 року. Анкета-заява містить інформацію про персональні та контактні дані відповідача, у відповідності із змістом якої він погодився на те, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами складають договір про надання банківських послуг, із якими клієнт банку ознайомився та згоден з ними, зобов'язується їх виконувати, самостійно стежити за змінами на сайті банку.
Окрім того, при пред'явленні позову банком наданий витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature, у яких міститься інформація про послуги та їх тарифи з №363 по №429.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, MC World Black Edition, MC World Elite, VISA Infinite, VISA Signature відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитом, та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірі і порядку нарахування.
Відтак, у суду відсутні підстави оцінювати наданий позивачем витяг з тарифів у якості доказу на підтвердження позовних вимог.
Разом з тим, у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "Приватбанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, MC World Black Edition, MC World Elite, VISA Infinite, VISA Signature у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, VISA Infinite, VISA Signature не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що анкета-заява не містить даних про конкретний тип кредитної картки, а витяг з Тарифів на обслуговування кредитних карт Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature не містить підпису відповідача, відтак підставно відмовив у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за відсотками та за простроченими відсотками.
Щодо паспорту споживчого кредитування, апеляційний суд вказує на таке.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" у редакції станом на 15 вересня 2020 року:
1. Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
2. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.
3. Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про:
1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо);
3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
4) тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
5) види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться;
6) реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
Якщо кредитодавець пропонує різні способи надання кредиту, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що використання інших способів надання кредиту може мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки.
Якщо платежі за послуги кредитодавця, пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит;
7) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов'язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності).
У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надаватиметься споживачу третьою особою та є обов'язковою для отримання кредиту, орієнтовна вартість такої послуги визначається за аналогічними, вже укладеними кредитодавцем договорами про споживчий кредит за попередні три місяці, або у разі відсутності таких договорів за середньою вартістю такої послуги, визначеною кредитодавцем за результатами аналізу вартості послуг, що пропонуються щонайменше трьома постачальниками на ринку таких послуг;
8) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
9) попередження про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит;
10) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
11) порядок дострокового повернення кредиту;
12) у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.
4. Інформація про платежі, що надається споживачу кредитодавцем відповідно до частин другої та третьої цієї статті, обов'язково має включати базу розрахунку платежів (суму, на підставі якої робиться відповідний розрахунок, зокрема суму наданого кредиту, суму непогашеного кредиту тощо).
5. У разі якщо окремі умови надання споживчого кредиту, визначені у частинах другій та третій цієї статті, діятимуть протягом частини строку користування кредитом, кредитодавець повідомляє споживача про такі умови, строк їх дії та порядок інформування про їх зміну.
6. Споживач зобов'язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
7. Інформація, наведена у паспорті споживчого кредиту, викладається шрифтом одного розміру і типу та в одному форматі друку. За бажанням споживача зазначена інформація може бути надана йому на належному йому електронному носії інформації або електронною поштою.
Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем такої інформації, у тому числі шляхом її друкування шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону тощо.
У разі укладення за бажанням споживача договору про споживчий кредит з використанням дистанційних каналів комунікації така інформація на паперовому чи іншому носії інформації тривалого використання надається споживачу за його зверненням після укладення договору.
8. Кредитодавець на власний вибір розміщує для зацікавлених осіб у приміщеннях, де здійснюється обслуговування клієнтів, інформацію в письмовому вигляді про тарифи та умови, на яких він надає споживчі кредити, та/або розміщує таку інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
9. На вимогу споживача кредитодавець зобов'язаний безоплатно надати йому копію проекту договору про споживчий кредит у паперовому або електронному вигляді (за вибором споживача).
Це положення не застосовується, якщо кредитодавець на момент вимоги має підстави не продовжувати або не бажає продовжувати процес укладення договору про споживчий кредит із споживачем.
10. Кредитодавець до укладення договору про споживчий кредит на вимогу споживача надає йому пояснення з метою забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану, зокрема шляхом роз'яснення інформації, що надається відповідно до частин другої та третьої цієї статті, істотних характеристик запропонованих послуг та наслідків для споживача, зокрема у разі невиконання ним зобов'язань за таким договором.
Надання таких пояснень, роз'яснень, інформації в належному та зрозумілому вигляді та ознайомлення з передбаченою цією частиною інформацією підтверджуються у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
11. Вимоги щодо надання інформації, встановлені у частинах першій - дев'ятій цієї статті, поширюються також на кредитних посередників, у разі якщо споживач звернувся до них.
12. У разі ненадання визначеної у цій статті інформації або надання її в неповному обсязі чи надання недостовірної інформації кредитодавець або кредитний посередник несе відповідальність у порядку та розмірі, визначених законом.
Споживач, який внаслідок ненадання йому визначеної у цій статті інформації або надання її в неповному обсязі чи надання недостовірної інформації уклав договір на менш сприятливих для себе умовах, ніж ті, що передбачені у цій інформації, має право вимагати приведення укладеного договору у відповідність із зазначеною інформацією шляхом направлення кредитодавцю відповідного письмового повідомлення. Кредитодавець зобов'язаний привести договір у відповідність з умовами, зазначеними у наданій інформації, протягом 14 днів з дати отримання такого повідомлення.
До позовної заяви долучений паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем (а.с.36-37).
Згідно даних цього паспорту убачається, що дата надання інформації вказана 15 вересня 2020 року, ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 30 вересня 2020 року (а.с.36-37 зворот).
Виходячи з положень статті 9 Закону України "Про споживче кредитування", паспорт споживчого кредитування є формою інформації, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит для можливості ознайомлення з умовами кредитування. При цьому клієнту банку може бути запропоновано декілька паспортів споживчого кредиту, які він зобов'язаний підписати.
Підписання паспорту споживчого кредиту не є підставою уважати його дані частиною умов кредитного договору. Підписання паспорту споживчого кредиту має значення лише для випадків, передбачених частиною 12 статті 9 зазначеного Закону.
Окрім того, розміри процентної ставки, що визначені у паспорті споживчого кредитування суттєво не узгоджується з розмірами процентної ставки, що зазначена у витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature.
Конкретні умови кредитного договору визначаються у наступний спосіб.
Згідно із окремими положеннями статті 12 Закону України "Про споживче кредитування":
1. У договорі про споживчий кредит зазначаються:
2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;
3) загальний розмір наданого кредиту;
4) порядок та умови надання кредиту;
5) строк, на який надається кредит;
8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;
9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;
10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит;
14) відповідальність сторін за порушення умов договору.
Згідно із положеннями статті 13 Закону України "Про споживче кредитування":
1. Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Згідно із окремими положеннями статті 14 Закону України "Про споживче кредитування":
1. Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до вказаних положень закону між банком та споживачем укладається договір, який має бути підписаний сторонами.
Натомість матеріали справи не містять підписаного відповідачем у визначений законом спосіб договору, відповідно до якого можна було б установити, що він погодився на ті чи інші умови і яких він має дотримуватися.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних та витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відсутність заперечень відповідача проти позову не є безумовною підставою для вирішення позову на користь позивача. Вирішуючи спір, суд керується наданими у справі доказами, які логічно мають вказувати на зміст правовідносин сторін. За змістом частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, які на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом. Отже, звертаючись до суду, позивач має довести суму виданого кредиту, а також інші складові кредитних правовідносин (розмір процентної ставки, умови відповідальності позичальника тощо). Ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності належних доказів, суд робить висновок про недоведеність позовних вимог (повністю або в частині).
Щодо доводів апеляційної скарги в частині виписки по рахунку, колегія суддів вказує про таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
У постанові Верховного Суду №194329/15 від 31 травня 2022 року суд вказав: "Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені, зокрема, відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року (чинного на час проведення грошових операцій за кредитним договором). Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Таким чином, виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.".
За установлених обставин, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в тій частині, що виписка з особового рахунку, що міститься у матеріалах справи є належним доказом заборгованості відповідача за кредитом.
Посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду №334/2492/21 від 26 жовтня 2022 року та №941/668/20 від 26 травня 2021 року, колегія суддів відхиляє, оскільки обставини справи, установлені Верховним Судом, не є релевантними обставинам справи, що переглядається.
З огляду на установлені обставини, колегія суддів робить, що апеляційна скарга в частині вимог про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи, підтверджено отримання та використання вказаних коштів відповідачем. Разом з цим, вимоги апеляційної скарги про стягнення відсотків та прострочених відсотків за користування кредитом слід залишити без задоволення, як такі, що не доведені.
З огляду на викладене, заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту слід скасувати, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким ці вимоги задовольнити.
В іншій оскарженій частині рішення слід залишити без змін.
З огляду на викладене, апеляційна скарга задовольняється частково.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до даних платіжного доручення №ІНВ94В3О1Х від 24 червня 2021 року за звернення до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 645,82 гривень (а.с. 70).
Установлено, що після пергеляду справи у суді апеляційної інстанції вимоги позову задоволено на 85,44%.
За таких обставин, зачоне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" судового збору в розмірі 2 167,43 гривень слід змінити, збільшити розмір стягнутого судового збору - 3114,99 гривень пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Установлено, що вимоги апеляційної скарги задоволено на 64%, відтак з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" слід стягнути судові витрати у суді апеляційної інстанції, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 3 499,99 гривень.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задовольнити частково.
Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 63 152,89 гривень скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення такого змісту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 63 152,89 гривень.
Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року в частині розміру стягнутого з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" судового збору змінити, збільшити розмір стягнутого з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" судового збору з 2 167,43 гривень до 3 114,99 гривень.
В іншій оскарженій частині заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції 3 499,99 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 15 липня 2024 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді М.В. Мережко
В.В. Соколова