Справа № 991/5766/24
Провадження 1-кс/991/5799/24
08 липня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні № 52023000000000303, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання детектива, у якому він просить: (1) застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою; (2) при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави - 110 161 668 грн; (3) у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати до слідчого у цьому кримінальному провадженні, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме, з міста Києва; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
2.Доводи, викладені у клопотанні, узагальнено зводяться до такого:
- ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, а саме: у закінченому замаху на підбурювання до пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;
- відповідні обставини підозри підтверджуються вагомими доказами, зібраними під час досудового розслідування;
- наявні обставини, які свідчать про ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, щодо: (1) переховування від органу досудового розслідування та/або суду; (2) знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинення іншого кримінального правопорушення;
- з огляду на майновий стан підозрюваного та розмір завданої майнової шкоди, запропонований розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, не є завідомо непомірним;
- підозрюваному слід визначити обов'язки, яких він має дотримуватись у випадку внесення застави, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання
3.У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, з викладених у ньому підстав та посилаючись на додані до клопотання докази.
4.Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання, їхні доводи узагальнено зводились до такого:
- підозра є необґрунтованою, оскільки: події, викладені в повідомленні про підозру, не підтверджуються жодними доказами; відсутні докази щодо замаху на підбурювання до надання неправомірної вигоди; у даному кримінальному провадженні відсутній виконавець, а тому не зрозуміло, кого ОСОБА_4 ймовірно підбурював; у судовій юридичній практиці відсутня така кваліфікація дій як закінчений замах на підбурювання до пропозиції надати неправомірну вигоду; спілкування, про яке йдемо мова у протоколах НСРД, ніби було в 2023 році і ОСОБА_4 не пам'ятає чи такі розмови дійсно мали місце.
- жоден із ризиків, які передбачені у ст. 177 КПК, та на які посилається прокурор, не є підтвердженим;
- майновий стан ОСОБА_4 значно менший ніж стверджує сторона обвинувачення, зокрема: житло, в якому проживає підозрюваний орендується за рахунок його цивільної дружини; будинок був придбаний матір'ю ОСОБА_4 , а не ним самим;
- ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню дитину від першого шлюбу, має незадовільний стан здоров'я та потребує хірургічного втручання;
- достатнім запобіжним заходом, який може бути застосований до ОСОБА_4 є особисте зобов'язання.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
5.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
6.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч. 1, 2 ст. 177 КПК).
7.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).
8.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.
Слідчий суддя має право зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 2 та 3 ч. 1 цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. 1 - 5, 7 ст. 194 КПК).
9.В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: (1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; (2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; (5) запобіжний захід, який застосовується (ч. 1 ст. 196 КПК).
10.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, крім випадків, передбачених ч. 6 та 7 ст. 176 КПК.
11.Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК одним із видів запобіжних заходів є застава.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
12.Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 1, 3, 4, 6 ст. 182 КПК).
13.В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 КПК будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 цієї статті (ч. 1- 3 ст.183 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази та мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
14.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
15.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв'язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення; (3) щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (4) щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (5) щодо запобіжного заходу, який застосовується; (6) щодо обґрунтування обраного розміру застави; (7) щодо обов'язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного згідно з цією ухвалою.
Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа
16.Згідно з повідомленням про підозру від 04.07.2024 ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, тобто у закінченому замаху на підбурювання до пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
17.Суть вказаного кримінального правопорушення, згідно з повідомленням про підозру, полягає у тому, що не пізніше липня 2023 року ОСОБА_4 дізнався від ОСОБА_9 про його намір запропонувати виконувачу обов'язків Голови Держмитслужби ОСОБА_10 , який призначає на посаду та звільняє з посади, за погодженням з Міністром фінансів, керівників та заступників керівників територіальних органів Держмитслужби, надати йому неправомірну вигоду за призначення ним на посади керівників митниць підшуканих ОСОБА_9 осіб, тобто, за вчинення дій з використанням його службового становища.
18.У подальшому ОСОБА_4 разом із ОСОБА_9 підшукали осіб з числа чинних та колишніх працівників Держмитслужби та її територіальних органів, за призначення яких на посади керівників митниць вони могли би запропонувати надати неправомірну вигоду, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , після чого ОСОБА_9 повідомив про цих осіб ОСОБА_12 , щоб останній в подальшому передав відомості про них ОСОБА_10 та висловив йому пропозицію надати неправомірну вигоду за призначення одного з них керівником митниці в західній частині України, залишивши вибір конкретної особи з цього переліку за ОСОБА_10 .
19.29.07.2023 ОСОБА_4 під час телефонної розмови з ОСОБА_9 отримав від нього питання про те, яку неправомірну вигоду вони можуть запропонувати за призначення їх кандидата на посаду керівника Волинської митниці. Для спільного визначення розміру неправомірної вигоди, яку вони можуть запропонувати за таке призначення, ОСОБА_4 поділився з ОСОБА_9 своїм планом подальшого незаконного збагачення від такого призначення, який полягав у: організації ним систематичного одержання неправомірної вигоди керівником митниці за вчинення чи невчинення ним в інтересах тих, хто надаватиме таку вигоду, чи в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням влади чи службового становища; контролі ним цієї злочинної діяльності та щомісячному розподілу одержаних коштів із обов'язковим залишенням їх частини у себе та у ОСОБА_9 в якості їх винагороди.
20.Водночас план ОСОБА_4 передбачав, що він разом з керівником Волинської митниці та з ОСОБА_9 одержуватимуть неправомірну вигоду в розмірі до 2 000 000 доларів США щомісяця, з яких 1 000 000 доларів США вони матимуть змогу залишити в своєму розпорядженні, та ґрунтувався на його особистому досвіді організації систематичного одержання неправомірної вигоди на вказаній митниці.
21.У відповідь ОСОБА_9 погодився із цим планом та запропонував зробити пропозицію надати неправомірну вигоду в розмірі 500 000 доларів США (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 18 284 300 гривень) за призначення підшуканої ними особи на посаду керівника Волинської митниці одразу, а через місяць після такого призначення - надати половину з запланованого місячного збору неправомірної вигоди в розмірі 1 000 000 доларів США, за виключенням наданих за призначення 500 000 доларів США (тобто 250 000 доларів США), та в подальшому щомісяця надавати половину від місячного розміру одержаної неправомірної вигоди, який планувався в розмірі 1 000 000 доларів США (тобто 500 000 доларів США щомісячно).
22.21.08.2023 в дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , під час розмови з ОСОБА_4 і ОСОБА_12 . ОСОБА_9 продовжив попередню розмову, яка відбулась 29.07.2023, щодо пропозиції надати неправомірну вигоду за призначення їх особи на посаду керівника Чернівецької митниці. Також під час розмови, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 визначив такі розміри неправомірної вигоди - 500 000 доларів США (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 18 284 300 гривень) за призначення керівника Волинської митниці та 200 000 доларів США (що згідно офіційного курсу гривні щодо долару США становило 7 313 720 гривень) за призначення керівника Чернівецької митниці.
23.Водночас ОСОБА_4 під час цієї ж розмови 21.08.2023 в дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , попросивши ОСОБА_12 висловити виконувачу обов'язків Голови Держмитслужби ОСОБА_10 їх намір надати йому неправомірну вигоду, підбурював ОСОБА_12 до вчинення цього кримінального правопорушення.
24.Однак, у подальшому вказане кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_4 .
Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
25.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
26.Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 , на переконання слідчого судді, підтверджується дослідженими фактичними даними, які містяться у таких документах:
- розпорядженні Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 № 28-р, відповідно до якого ОСОБА_10 призначено заступником Голови Держмитслужби з 22.01.2021 шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (а.с. 44);
- розпорядженні Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 1127-р, відповідно до якого ОСОБА_10 призначено заступником Голови Держмитслужби строком на п'ять років (а.с. 45);
- розпорядженні Кабінету Міністрів України від 01.02.2023 № 96-р, згідно з яким на ОСОБА_10 тимчасово покладено виконання обов'язків Голови Державної митної служби України (а.с. 46);
- положенні про Державну митну службу України, затвердженому постановою КМУ від 06.03.2019 № 227, яким, серед іншого, визначено повноваження Голови Держмитслужби щодо призначення та звільнення з посад за погодженням з Міністром фінансів територіальних органів Держмитслужби, а також встановлено, що до територіальних органів Держмитслужби належать, зокрема, митниці (а.с. 48-56)
- протоколі про результати аудіоконтролю щодо ОСОБА_9 від 19.09.2023 №19/9917, відповідно до якого були зафіксовані розмови 27.07.2023 з ОСОБА_12 , в яких ОСОБА_9 пообіцяв надіслати ОСОБА_12 відомості про своїх кандидатів на посади керівників Львівської або Волинської митниці, щоб цю інформацію ОСОБА_12 передав ОСОБА_10 . Також ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_12 , що серед цих осіб вони надають перевагу ОСОБА_11 , назвавши його таким чином: «ну ось цей харківський, який рахується начальником митниці» (а.с. 25-28);
- протоколі про результати аудіоконтролю щодо ОСОБА_9 від 20.09.2023 №19/9946, відповідно до якого були зафіксовані розмови 29.07.2023 між ОСОБА_9 , ОСОБА_4 і ОСОБА_12 , під час яких ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_9 , що зустрічався, і що попередньо погоджено на Чернівці того їхнього кандидата - керівника в Харкові, водночас зазначив, що на Львів важко, а Волинь під питанням. Після цього, ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив вказану інформацію, а також поцікавився, що б вони могли запропонувати по Чернівцях, на що ОСОБА_4 відповів, що не може наразі сказати, а по Львову та Волині він готовий гарантувати результат, а який саме зазначить згодом. Також під час цієї розмови відбулась повторна розмова ОСОБА_9 з ОСОБА_4 , який повідомив: «дивись машин 6-7 тисяч за місяць їде. 120 і 220 доларів з одиниці. І як завжди половина цієї роздачі … доларів це тобі вже є. Плюс на Волині … працює, вони там теж нормально закривають. Зерно зараз їде через Волинь, а зерно нормально там … в середньому у них там роздача 2% на всіх, а митниці виходить десь 0,2-0,3 від бруттової суми. І плюс я б одразу там запустив… Департамент контрабанди і КММ я на себе візьму …». Водночас під час цієї розмови ОСОБА_9 пропонує такий варіант по Волині: «500 наперед після призначення, і за результатами місяця, наприклад мільйон зібрали, ці 500 віднімаємо, а інше ділимо навпіл», на що ОСОБА_4 зазначив, що такий варіант його влаштовує, а також, що: «я на Волині програму встановив - я там збирав 4-5 за місяць, особисто я». У подальшому, ОСОБА_4 зазначає, що по Чернівцях так як по Волині не буде. Після завершення розмови з ОСОБА_4 . ОСОБА_9 продовжив розмову з ОСОБА_12 та підсумував, що їм потрібна саме Волинь та повідомив обговорені раніше умови (а.с. 29-33);
- протоколі про результати аудіоконтролю щодо ОСОБА_9 від 20.09.2023 № 19/9948, відповідно до якого зафіксовано розмову 21.08.2023 між ОСОБА_9 , ОСОБА_4 і ОСОБА_12 . Під час розмови ОСОБА_9 зазначив, що Чернівці в цілому, дуже добре, також співрозмовники згадують ОСОБА_11 . Окрім того, ОСОБА_4 повідомим, що потрібно запропонувати за призначення, що людей там назначать. Також зазначив, що якби на Волині, на митниці, двоє людей (керівник і зам) мали порозуміння, то на сьогодні Волинь без проблем 2 млн. акумулює. ОСОБА_9 повідомив, потрібно дати за призначення, а далі потрібно буде два місяці щоб налагодити. ОСОБА_4 на запитання ОСОБА_12 щодо конкретних пропозицій сказав: «ну ось за Волинь сказати йому п'ятсот, а за Чернівці сказати йому, мабуть, двісті», окрім того зазначив про необхідність зміни декількох людей на митниці, бо «більше там нікого не мати - це там сильно нема чого ловити. Також під час розмови ОСОБА_9 підсумував, що «ОСОБА_10 треба говорити, що ось такі початкові плани, потім результат щомісячний, все що зробимо - навпіл. Потім Ви (звертаючись до ОСОБА_12 ) там вже підкоригуєте» (а.с. 34-38);
- протоколі про результати аудіоконтролю щодо ОСОБА_9 від 20.09.2023 №19/9949, відповідно до якого зафіксовано розмову 23.08.2023 між ОСОБА_9 і ОСОБА_12 , під час якої останній повідомив, що пропозиція щодо призначення розглядається, що буде або Чернівці, або, можливо, Волинь, на що ОСОБА_9 запитав, чи не хоче, ймовірно, ОСОБА_10 призначити їх кандидатів на посади керівників обох цих митниць, зазначивши: «а обох він не хоче? Чернівці і Волинь?». Також у контексті розмови, що з ОСОБА_11 більше контактує ОСОБА_4 , ОСОБА_9 запевняє ОСОБА_12 у надійності ОСОБА_4 , зокрема зазначає, що: « ОСОБА_19 все буде робити, як треба... Він мій партнер у різних справах. До нього нема ніяких зауважень. За весь час нашого спілкування все добре. По Чернівцях він знайшов там людей в Румунії, займаються цигарками. Ну і у них є там румунська сторона, вони розуміють як все можна вибудувати» (а.с. 39-40);
- протоколі про результати аудіоконтролю щодо ОСОБА_9 від 20.11.2023 №19/12104, згідно з яким зафіксовано розмову 06.10.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , під час якої останній повідомляє, що наказ «по Чернівцях, по харківському товаришу» чи вже підписаний, чи буде підписаний на тижні та висловив побоювання, що б він, ймовірно, йшлося про ОСОБА_11 , «не зіскочив», на що ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_12 взяти «кураторство» за ОСОБА_11 , сказавши: «за нього платить вже ОСОБА_19 в будь-якому випадку. Просто головне, щоб коли він у понеділок дасть контакту особу - з ким спілкуватись, хто буде курирувати його. Він говорить, що це Ви - і все» (а.с. 42-43);
- протоколі огляду від 26.06.2024, відповідно до якого детективом оглянуто веб-сайт офіційного Інтернет-представництва Національного банку України та встановлено, що офіційний курс гривні щодо долару США станом на 01.07.2023, 29.07.2023, 31.07.2023, 21.08.2023 становив 1 долар США до 36,5686 грн (а.с. 57-61).
27.На переконання слідчого судді, дії, які ставляться у вину підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, тобто є кримінально караними. Отже немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з відповідними кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
28.Відповідно слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри внаслідок її не підтвердження зібраними доказами. Загалом доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри зводяться до оцінки достатності доказів, які б доводили винуватість підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення. У зв'язку із цим, слід зазначити, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
29.Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, з огляду на зазначення у ній правової кваліфікації діяння підозрюваного (ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК), за якою не може наставати відповідальність, видаються слідчому судді не переконливими.
30.Так, слідчий суддя розглядаючи особливості так званого «одномоментного» злочину, який полягає у пропозиції надання неправомірної вигоди, за який передбачено відповідальність у ст. 369 КК, зазначає, що його можна віднести до інформаційних, що вчиняються шляхом виголошування чи написання слів, фраз, промов. Водночас, щодо цього злочину може існувати кваліфікація готування чи замаху та кваліфікація дій співучасників, зокрема, у випадку доведення наміру (бажання, готовності) надати неправомірну вигоду до відома особи, яка не є суб'єктом певного корупційного злочину із розрахунком на те, що така особа повідомить належного адресата. Отже, якщо цей розрахунок особи не виправдався, така дія може кваліфікуватися як замах на пропозицію неправомірної вигоди чи на підбурювання до пропозиції, в залежності від фактичних обставин кримінального правопорушення. Така ж кримінально-правова оцінка може даватись у випадках, коли пропозиція неправомірної вигоди з інших причин не дійшла до адресата (наприклад, така пропозиція була перехоплена правоохоронними органами). Відтак у злочинах, передбачених ст. 369 КК можлива стадія готування та замаху. На підтвердження цієї позиції вказує та обставина, що в чинному КК не зазначено, що на відповідні заборонні норми не поширюються положення статей 14-16, 26-30 КК, а отже, наразі він передбачає відповідальність і за: готування до «пропозиції» неправомірної вигоди, замах на «пропозицію» неправомірної вигоди, а також готування та замах щодо «пропозиції» неправомірної вигоди, яка вчиняється у певному виді співучасті (зокрема, у виді підбурювання).
31.Разом із тим, вирішувати питання про відповідальність за такі незакінчені посягання треба у кожному конкретному випадку. Водночас, вирішення такого питання не віднесено до повноважень слідчого судді, а є компетенцією суду. Окрім того, не виключається можливість зміни кваліфікації діяння особи, як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду, а тому наразі, відповідні доводи сторони захисту не можуть вказувати на необґрунтованість підозри.
Щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК
32.Слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК, відповідно до яких метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.
33.Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
34.Виходячи саме з такого розуміння положень ч. 1 ст. 177 КПК слідчий суддя буде розглядати питання щодо наявності заявлених у клопотанні детектива ризиків.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
35.На переконання слідчого судді, заявлений детективом ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбачених покарань, оскільки, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, у якому підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Водночас, навіть з урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на кримінальне правопорушення, строк покарання за який не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання за ч. 4 ст. 369 КК, існує ймовірність призначення покарання у виді позбавлення волі на достатньо великий строк.
36.Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).
37. Зазначене слідчий суддя оцінює у сукупності із відомостями щодо майна підозрюваного, яке є достатнім для переховування від органу досудового розслідування та суду.
38.Так, згідно з відомостями з інформаційної бази ДФС України щодо нарахованих та виплачених доходів, ОСОБА_4 за період 2014 - 2015 років отримав доходи в розмірі 43 831 гривень, востаннє офіційний дохід він одержав в 2015 році (а.с. 64). Слідчому судді ОСОБА_4 надав пояснення, щодо його майнового стану, які викликають обґрунтовані сумніви у їх правдивості. Зокрема зазначив, що живе на повному утриманні своєї співмешканки, яка сплачує за оренду їх спільного житла кошти в сумі 93500 грн/міс.
39.Водночас, у слідчого судді є підстави вважати, що ОСОБА_4 може мати значно вищі неофіційні доходи. Зокрема обставини зафіксованого правоохоронними органами спілкування ОСОБА_4 вказують на те, що він ймовірно володіє неконтрольованими сумами готівкових коштів у невизначеному розмірі, що можуть вимірюватися сотнями тисяч доларів США.
40.Також, відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу ОСОБА_4 є власником автомобіля MERCEDES-BENZ SLS 63 AMG, 2010 року випуску, номер та серія знака НОМЕР_1 (а.с. 65).
41.Окрім того, згідно з відомостями з Державної прикордонної служби ОСОБА_4 постійно користується транспортним засобом MERCEDES-BENZ S 400, 2021 року випуску, номер та серія знака НОМЕР_2 (а.с. 66).
42.Окрім того, відповідно до договору купівлі-продажу від 08.01.2024 мати ОСОБА_4 - ОСОБА_20 (а.с. 69-71) придбала будинок за адресою: АДРЕСА_3 , договірна вартість якого склала 18 997 833 грн (а.с. 72-77). Водночас ОСОБА_4 не зміг надати переконливих пояснень щодо наявності у матері відповідних коштів на придбання такої коштовної нерухомості, а також потреби для придбання такого житла у м. Києві, з огляду на ту обставину, що вона проживає у м. Львові.
43.Відповідно до договору оренди № 27/06 від 28.06.2023 ОСОБА_4 орендує квартиру за даресою: АДРЕСА_1 , офіційна місячна орендна плата за користування якої становить 2500 дол. США, що еквівалентно 93 500,00 грн. Водночас згідно з протоколом огляду від 25.06.2024 середня вартість оренди квартири в будинку за вказаною адресою становить 245 475 грн (а.с. 91-94).
44.Також згідно з відомостями з Державної прикордонної служби України (а.с. 62, 66) ОСОБА_4 володіє паспортами громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер НОМЕР_3 від 15.06.2015, НОМЕР_6 від 11.05.2022) і неодноразово перетинав державний кордон України, в тому числі під час введення воєнного стану в Україні, що може свідчити про можливості виїхати за несприятливих для нього обставин за межі України і переховуватися від органів досудового розслідування і суду.
45.Отже, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
46.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження, дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування вагомого ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або/та суду.
Щодо ризику знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
47.На переконання слідчого судді прокурор не довів існування цього ризику, а лише зробив абстрактне посилання на можливість підозрюваного щодо знищення, приховування або спотворення невизначеного кола електронних доказів.
Щодо ризику незаконно впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
48.Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування.
49.Водночас слідчий суддя, бере до уваги, встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
50.За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
51.Окрім того, з огляду на те, що ОСОБА_4 ймовірно вчинив вищезазначене кримінальне правопорушення за попередньою змовою з іншими особами, такі обставини можуть вказувати на можливість здійснення впливу останнім як на підозрюваних, з метою створення альтернативної версії подій, так і на свідків, з метою зміни показань останніми.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
52.На переконання слідчого судді прокурор не довів існування цього ризику, оскільки не навів переконливих доводів, які б вказували на спосіб, у який підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
53.Оцінюючи ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , а саме його спосіб вчинення - протягом тривалого часу, що може вказувати на стійкість сформованих злочинних намірів у ОСОБА_4 щодо вчинення інших кримінальних правопорушень.
54.Окрім того, відповідно до протоколу про результати аудіоконтролю щодо ОСОБА_9 від 20.09.2023 №19/9946, під час розмови 29.07.2023 між ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , останній повідомив: «дивись машин 6-7 тисяч за місяць їде. 120 і 220 доларів з одиниці. І як завжди половина цієї роздачі … доларів це тобі вже є. Плюс на Волині … працює, вони там теж нормально закривають. Зерно зараз їде через Волинь, а зерно нормально там … в середньому у них там роздача 2% на всіх, а митниці виходить десь 0,2-0,3 від бруттової суми. І плюс я б одразу там запустив… Департамент контрабанди і КММ я на себе візьму …» (а.с. 31);
55.Зазначені обставини вказують на обізнаність підозрюваного щодо обставин ймовірного надання неправомірної вигоди службовим особам на держаному митному кордоні та свідчать про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень.
56.За наявності такої інформації, слід вважати обґрунтованим існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Щодо можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК ніж тримання під вартою
57.На переконання слідчого судді під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 прокурор довів обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК), але не довів обставини, передбаченої п. 3 ч. 1 цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні).
58.Оцінюючи можливості застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_4 для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, слідчий суддя враховує, що з часу викриття детективами ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підозрюваний не вчиняв дій, які б свідчили про спробу переховування від органу досудового розслідування, хоча останній мав таку можливість, оскільки не був затриманий. Після викриття ОСОБА_4 прибував за викликами слідчого судді та демонстрував сумлінну процесуальну поведінку.
59.За таких обставин, на переконання слідчого судді, відсутні підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом. Натомість, з метою запобігання встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 КПК та забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 до ного можна застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Щодо запобіжного заходу, який застосовується
60.При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків, наведених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) те, що надані докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими; (2) те, що покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється є тяжким; (3) вік та стан його здоров'я; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі те, що він має на утриманні малолітнього сина; (5) майновий стан підозрюваного; (6) відсутність судимостей у підозрюваного; (7) ризик повторення протиправної поведінки.
61.Отже, з урахуванням вище зазначених обставин та положень процесуального законодавства слідчий суддя доходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Щодо обґрунтування обраного розміру застави
62.Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, які вказують на те, що ОСОБА_4 , ймовірно діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 вчинив замах на підбурювання до надання Голові Держмитслужбі ОСОБА_10 неправомірної вигоди.
63. Також, слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного.
64. Так, згідно з відомостями з інформаційної бази ДФС України щодо нарахованих та виплачених доходів, ОСОБА_4 за період 2014 - 2015 років отримав доходи в розмірі 43 831 гривень, востаннє офіційний дохід він одержав в 2015 році (а.с. 64).
65.Водночас відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу ОСОБА_4 є власником автомобіля MERCEDES-BENZ SLS 63 AMG, 2010 року випуску, номер та серія знаку НОМЕР_1 (а.с. 65).
66.Також згідно з відомостями з Державної прикордонної служби ОСОБА_4 постійно користується транспортним засобом MERCEDES-BENZ S 400, 2021 року випуску, номер та серія знаку НОМЕР_2 (а.с. 66).
67.Окрім того, відповідно до договору купівлі-продажу від 08.01.2024 мата ОСОБА_4 - ОСОБА_20 (а.с. 69-71) придбала будинок за адресою: АДРЕСА_3 , договірна вартість якого склала 18 997 833 грн (а.с. 72-77). Водночас відповідно до протоколу огляду від 27.06.2024 вказаний будинок продавався за значно вищу ціну, а саме, за 138 200 000 грн (а.с. 78).
68.Разом з цим, з огляду на відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_20 (мати ОСОБА_4 ) та ОСОБА_21 (батько ОСОБА_4 ) не мали таких доходів, які забезпечили можливість придбання вказаного будинку.
69.Окрім того, відповідно до договору оренди № 27/06 від 28.06.2023 ОСОБА_4 орендує квартиру за даресою: АДРЕСА_5, місячна орендна плата за користування якої становить 2500 дол. США, що еквівалентно 93 500,00 грн.
70.Також, слідчий суддя вже наводив доводи про те, що ОСОБА_4 може приховано володіти неконтрольованими сумами готівкових коштів у значних розмірах.
71.Далі слідчий суддя враховує вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного.
72.Також слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного.
73.Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч. 5 ст. 182 КПК межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
74.З огляду на викладене вище, зокрема, беручи до уваги вагомі обставини, що доводять ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також майновий стан підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, щодо встановлення виключного випадку, який потребує постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 60 000 000 грн, оскільки саме такий розмір застави зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків. Визначення застави у меншому розмірі на даному етапі кримінального провадження, на переконання слідчого судді, не зможе запобігти встановленим ризикам.
75.Водночас, зазначений у клопотанні детектива розмір застави - 110 161 668 грн, на даному етапі кримінального провадження, слідчий суддя вважає необґрунтовано завищеним, з огляду на не підтвердження частини заявлених детективом ризиків.
76.Тому, у відповідній частині, клопотання детектива слід задовольнити частково.
Щодо обов'язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання
77.Слідчий суддя, з урахуванням наведених вище обставин, доходить висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки на ОСОБА_4 необхідно покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, перелік яких наведено у клопотанні детектива оскільки прокурором доведено необхідність покладення таких обов'язків з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК, слідчий суддя
1. Клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 000 000 грн.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого у цьому кримінальному провадженні, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме, з міста Києва;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з такими особами: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
4. Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259 , номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_5 , призначення платежу: прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
5. Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, визначити два місяці, тобто до 08.09.2024.
6. В іншій частині клопотання детектива відмовити.
7. Роз'яснити підозрюваному, що не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
8. Роз'яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої. Також заставодавцю роз'яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов'язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
9. Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1