Рівненський апеляційний суд
Іменем України
11 липня 2024 року м. Рівне
Справа № 564/1928/24
Провадження № 11-сс/4815/174/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 16 травня 2024 року, якою повернуто скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 щодо незаконного затримання в порядку ст. 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК),
Ухвалою слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 16 травня 2024 року повернуто скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 щодо незаконного затримання в порядку ст. 206 КПК.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 просить вказану ухвалу скасувати та направити судові матеріали до суду першої інстанції для розгляду.
Обґрунтовує свої вимоги апелянт тим, що 09.05.2024 представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 вручили ОСОБА_4 повістку про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.05.2024, однак 10.05.2024. коли ОСОБА_4 перебував у с.Солотвино Тячівського району Закарпатської області, до нього під'їхав автомобіль ДПС України та з невідомих причин затримали його. Вказав, що потім вже працівники РТЦК та СП відвезли його до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а згодом у військову частину АДРЕСА_1 .
Апелянт зазначив, що на момент подання цієї скарги до слідчого судді. ОСОБА_4 перебував позбавлений свободи на території Рівненського полігону (с.Мала Любаша), він не проходив ВЛК, не підписував ніяких документів, присягу не приймав, військову форму не одягав. На переконання адвоката, слідчий суддя зобов'язаний був, в порядку ст.206 КПК, перевірити законність затримання ОСОБА_4 .
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Так, частиною 2 ст. 206 КПК передбачено, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Тобто, як випливає із зазначених положень закону, слідчий суддя, отримавши повідомлення про можливе незаконне позбавлення особи свободи за відсутності судового рішення, зобов'язаний перевірити таке повідомлення у судовому засіданні та вирішити його по суті, задовольнивши чи відмовивши у задоволенні скарги.
Разом з тим, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, у порушення вказаних вимог процесуального закону, повертаючи скаргу адвоката ОСОБА_5 , фактично зробив висновок щодо відсутності підстав для задоволення даної скарги, оскільки ОСОБА_4 не є затриманою особою у розумінні кримінально-процесуального законодавства, вказавши, що призов громадян на військову службу під час мобілізації не є позбавлення особи права на свободу та особисту недоторканість, а є обов'язком громадянина України на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Проте вказані обставини підлягають перевірці в ході проведення судового розгляду.
Вказані порушення, на думку колегії суддів, є істотними, оскільки перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому ця ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області від 16 травня 2024 року, якою повернуто скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 щодо незаконного затримання в порядку ст. 206 КПК, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3