Справа № 761/25158/24
Провадження № 1-кс/761/16223/2024
11 липня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АР Крим, українця, громадянина України, зареєстрованого фізичною особою - підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 10.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100000000813,
установив:
11.07.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 65987) клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратуриОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 10.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100000000813.
В обґрунтування поданого клопотання, старшим слідчим в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 зазначається про таке.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 , 09.07.2024, приблизно о 23 год. 55 хв., керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем марки «Maserati Ghibli S Q4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у першій (крайній правій) смузі проїзної частини вул. Борщагівської у місті Києві, зі сторони вул. Жилянської в напрямку вул. В. Гетьмана.
У цей час, попереду, в попутному напрямку, в межах першої (крайньої правої) смуги проїзної частини вул. Борщагівська, зі швидкістю 30 км/год., рухався мопед «Delivery», під керуванням водія ОСОБА_8 , який перевозив в якості пасажира ОСОБА_9 , 1976 року народження.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир мопеду ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці, водій ОСОБА_8 , отримав тілесні ушкодження у вигляді «ЗХСТ, компресійно-уламковий перелом тіла С2 хребта», з якими був госпіталізований до Київської міської клінічної лікарні № 17.
Порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 2.9 «а», 12.3, 12.4 та 13.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
10.07.2024 о 02 год. 45 хв. співробітниками СУ ГУ НП у місті Києві затримано ОСОБА_6 , в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
10.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, на думку слідчого, підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 11.07.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
Повноваження прокурора та захисника, які були присутні під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, що зумовлено виконанням, передбаченого ст. 2 КПК України, завдання кримінального провадження.
Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 самостійно викликав швидку допомогу та працівників поліції, не мав наміру переховуватися, тиск на свідків відсутній, злочин є не умисним, при цьому підозрюваний має позитивну характеристику, є фізичною особою-підприємцем, платить податки, а також є волонтером, тому наявні підстави для застосування застави або домашнього арешту.
Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000000813 від 10.07.2024.
10.07.2024 о 02 год. 45 хв. співробітниками слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві затримано ОСОБА_6 , в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
10.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілої.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
Із урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на цей час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
При цьому слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у цьому кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваного.
Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою, оскільки здійснюються заходи до встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, досудове слідство триває (початкова стадія).
Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Характеризуючи дані підозрюваного ОСОБА_6 не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки, а тому не може бути безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Слідчий суддя вважає доведеним те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на цьому етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених слідчим суддею ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Крім того, не лише наявність ризиків неправомірної поведінки, але й дані про особу підозрюваного враховуються при обранні найсуворішого запобіжного заходу.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Так, ч .3 ст. 183 КПК України, зобов'язує слідчого суддю під час застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати розмір застави, за виключенням злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування; злочинів, які спричинили загибель людини; або якщо у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений особою.
Слід зауважити, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Слідчий суддя також враховує вік підозрюваного, майновий стан, сімейний стан, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, відсутність судимостей, обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, зокрема зневажливе ставлення підозрюваного до норм моралі та поведінки у суспільстві, вчинення інкримінованого кримінального правопорушення під час дії воєнного стану на території України, в стані алкогольного сп'яніння, який спричинив загибель людини, реакцію суспільства і соціальні наслідки, а також потенційну можливість вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
А тому, враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що в цьому випадку у межах цього кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави має забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у цьому кримінальному провадженні.
Більше того, такий запобіжний захід не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тобто оцінка необхідності застосування до певної особи запобіжного заходу має індивідуальний характер.
Під час судового розгляду не встановлено обставин, що за станом здоров'я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
З урахуванням вимог ч.ч. 3, 5 ст. 115, ч. 1 ст. 197 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у межах строку досудового розслідування, тобто до 07.09.2024 включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів у межах строку досудового розслідування, тобто до 07 вересня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_10