"11" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1737/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА „АЙ-БІ АССІСТ“” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ” про стягнення 1269895,89 грн заборгованості,
зазначає наступне:
Використовуючи систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» (далі - ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ», Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» (далі - ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», Відповідач) 1269895,89 грн заборгованості, з яких 1200000,00 грн основного боргу та 69895,89 грн процентів, нарахованих у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладеним 08.07.2022 р. договором поворотної фінансової допомоги № 08/07/22 зобов'язань в частині своєчасного повернення наданих грошових коштів.
В частині нарахування процентів за користування чужими коштами Позивач посилається на приписи статей 536,1048,1212 та 1214 ЦК України, та те, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановленого договором, у той же час, якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 р. позовній заяві ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/1737/24 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 р. позовну заяву ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» залишено без руху та запропоновано усунути встановлені судом недоліки позовної заяви.
08.05.2024 р. ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» на виконання вимог ухвали представлено відповідні докази.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024 р. прийнято позовну заяву ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1737/24, визначено справу малозначною та ухвалено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, яке призначено на 13.06.2024 р.
Надіслана ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копія ухвали про відкриття провадження у справі повернулась неврученою із відміткою поштової установи про відсутність адресата за вказаною адресою.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2024 р. відкладено розгляд справи на 11.07.2024 р.
Господарським судом розміщено оголошення на офіційному сайті судової влади України з метою повідомлення ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» про судове провадження.
Відповідно до залишеної відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 19.06.2024 р. ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» отримано ухвалу суду від 13.06.2024 р., надіслану на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу.
У призначене на 11.07.2024 р. судове засідання представники сторін не з'явились. Представник Позивача приймав участь у судовому засіданні 13.06.2024 р. та звернувся із окремою заявою про розгляд справи за відсутності представника, Відповідач явку представника не забезпечив, підстав суду не повідомив. Відповідно до залишеної на рекомендованому повідомленні розписки з 19.06.2024 р. обізнаний про судове провадження.
Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Письмового відзиву від ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило у зв'язку з чим у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
11.07.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
08.06.2022 р. між ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» (Сторона 1) та ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» (Сторона 2) укладено договір поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 08/07/22 (Договір), за умовами пункту 1.1. якого Сторона-1 надає Стороні-2 поворотну безпроцентну фінансову допомогу (Поворотна фінансова допомога), а Сторона-2 зобов'язується повернути Стороні-1 надану Поворотну фінансову допомогу (грошові кошти) в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (згідно підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України (пункт 1.2).
Поворотна фінансова допомога надається Стороною-1 Стороні-2 в національній валюті України в загальній сумі 3500000,00 грн (Три мільйона п'ятсот тисяч гривень 00 копійок), без ПДВ (пункт 2.1).
Поворотна фінансова допомога надається Стороні-2 на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (пункт 2.2).
Поворотна фінансова допомога може надаватися Стороною-1 Стороні-2 частинами. Строки надання чергових траншів допомоги визначаються Сторонами самостійно (пункт 2.3).
Поворотна фінансова допомога надається Стороною-1 Стороні-2 шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Сторони-2 (пункт 2.4).
Поворотна фінансова допомога наддається до 31 грудня 2022 року включно (пункт 2.5).
Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню Стороною-2 на рахунок Сторони-1 до « 31» грудня 2022 року включно (пункт 3.1).
Сторона-1 має право вимагати дострокового повернення наданої Поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це Сторону-2 за 10 (десять) робочих днів (пункт 3.1.).
Повернення Стороною-2 Поворотної фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Сторони-1 в установі банку (пункт 3.2).
Поворотна фінансова допомога може повертатися Стороною-1 на рахунок Сторони-2 частинами (пункт 3.3).
Сторона-1 має право вимагати дострокового повернення наданої Поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це Сторону-2 за 10 (десять) робочих днів (пункт 4.1).
Сторона-2 має право самостійно достроково повернути отриману Поворотну фінансову допомогу Стороні-1 (пункт 4.2).
У випадку порушення Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України (пункт 5.1).
Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до « 31» грудня 2022 року включно. Договір може бути скасовано за домовленістю Сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством (пункт 7.1).
Будь-які повідомлення, які направляються Сторонами одна одній у межах цього Договору, повинні бути здійснені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доставлені за місцезнаходженням Сторін та вручені під підпис уповноваженої особи (пункт 7.4.).
Розділ 8 Договору містить реквізити Сторін, в т.ч. розрахункові рахунки для перерахування коштів.
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.
Відповідно до платіжного доручення від 12.07.2022 р. № 1 ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», вказаний у Договорі, 1200000,00 грн із призначенням платежу «Оплата за договором № 08/08/22 від 08.07.2022 поворотної безпроцентної фінансованої допомоги»
27.12.2022 р. між ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» та ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено зміни до наступних пунктів Договору:
Пункт 2.5 - Поворотна фінансова допомога надається до « 31» грудня 2023 року включно;
Пункт 3.1 - Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню Стороною-2 на рахунок Сторони-1 до « 31» грудня2023 року включно;
Пункт 7.1 - Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до « 31» грудня 2023 року включно. Договір може бути скасовано за домовленістю Сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Додаткова угода підписана представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.
20.11.2023 р. ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» складено до ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» претензію, в якій посилаючись на передбачене умовами договору право дострокової вимоги повернення наданих коштів, просить останнього у передбачені пунктом 4.1 Договору строк повернути перераховану фінансову допомогу у розмірі 1200000,00 грн. Відповідно до опису вкладення у цінний лист, накладної та фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» вказану претензію надіслано на адресу ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», яка є аналогічній, зазначеній у Договорі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 21.11.2023 р.
При цьому відповідно до представленої роздруківки статусу перевірки відстеження з сайту АТ «УКРПОШТА» 08.12.2023 р. надіслана ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» кореспонденція повернута за зворотною адресою у зв'язку із закінчення терміну зберігання, тобто повернута відправнику.
Відповідно до представленого розрахунку заявлених до стягнення 69895,89 грн процентів початком періоду нарахування визначено 21.11.2023 р., кінцем періоду нарахування - 09.04.2024 р. із використання відсоткової ставки Національного банку України.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно ж із статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Приписами статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є укладений 08.07.2022 р. письмовий Договір № 08/07/22 поворотної фінансової допомоги між ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» та ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ».
При цьому ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» як Позикодавцем доведено виконання взятих на себе за умовами Договору обов'язків та надання грошових коштів ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» як Позичальнику у розмірі 1200000,00 грн, що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення платіжним дорученням від 12.07.2022 р. № 1.
Так, умовами пункту 4.1 Договору передбачено, Сторона-1 має право вимагати дострокового повернення наданої Поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це Сторону-2 за 10 (десять) робочих днів.
Відповідно до дослідженої в описовій частині претензії ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» реалізовано право на дострокове повернення наданої поворотної фінансової допомоги шляхом її надсилання 21.12.2023 р. При цьому вказану претензію надіслано на адресу ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», яка є аналогічній, зазначеній у Договорі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідності до приписів пункту 76 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 із змінами, для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок”, цих Правил.
Відтак, отримання надісланої поштової кореспонденції цілком залежить від волевиявлення отримувача, у той же час, відповідне волевиявлення не змінює факту реалізації ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» як Позикодавцем права на дострокове повернення наданої поворотної фінансової допомоги, внаслідок чого у ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» як Позичальника виникає обов'язок повернення наданої поворотної фінансової допомоги.
Окрім того, пред'явлення вимоги має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до боржника. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги кредитором, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом, як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 р. в справі № 911/1958/18 та від 16.06.2020 р. у справі № 910/10958/19.
В свою чергу ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» як Позичальником в порушення приписів статей 525,526,530,610,629,1046,1049,1050 ЦК України, статті 193 ГК України та умов Договору своєчасно не повернуто позику - поворотну фінансову допомогу, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 530 ЦК України, строк виконання зобов'язання на суму 1200000,00 грн настав.
Стосовно заявлених до стягнення 69895,89 грн процентів господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України
Згідно ж частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В свою чергу, укладаючи Договір сторонами передбачено, що поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (згідно підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України (пункт 1.2).
Згідно ж підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Відтак, враховуючи правові конструкції частини 2 статті 1054 ЦК України та підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, в господарського суду відсутні правові підстави вважати наявним у ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» право на нарахування процентів за користування кредитом.
У той же час, представлений ТОВ «ЮРИДИЧНА ФІРМА «АЙ-БІ АССІСТ» розрахунок процентів враховує першим днем нарахування 21.11.2023 р., тобто день складення вимоги, втім умови Договору передбачають обов'язок повернення наданої поворотної фінансової допомоги протягом 10 робочих днів з дня реалізації права Позивача на дострокове повернення, тобто протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 р. у справі № 910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила, зокрема такий висновок: можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).
Разом з цим частина 2 статті 625 ЦК визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 р. у справі № 922/4544/16, від 26.04.2018 р. у справі № 910/11857/17, від 16.10.2018 р. у справі № 910/19094/17, від 06.11.2018 р. у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 р. у справі № 910/11249/17, від 19.02.2019 р. у справі № 910/7086/17, від 10.09.2019 р. у справі № 920/792/18.
Нарахування, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 р. у справі № 910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 р. у справі № 920/505/22.
У той же час, згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049 ЦК України, господарський суд дійшов висновку про те, що на Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 08.07.2022 р. № 08/07/22 розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відтак відсутні правові підстави для стягнення процентів (Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 р. № 910/8349/22).
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 р. “Віктор Назаренко проти України” (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції “справедливого судового розгляду” у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу” між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі “Беер проти Австрії” (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Згідно частини 3 статті 4 Закону України „Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА „АЙ-БІ АССІСТ“” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ” про стягнення 1269895,89 грн заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ” (65029, м. Одеса, вул. Ольгіївська, буд. 37, Код ЄДРПОУ 43021668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮРИДИЧНА ФІРМА „АЙ-БІ АССІСТ“” (04073, м. Київ, просп. Бандери Степана, буд. 16, кімната 503, Код ЄДРПОУ 40214080) 1200000/один мільйон двісті тисяч/грн 00 коп. основного боргу та 14400/чотирнадцять тисяч чотириста/грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 16 липня 2024 р.
Суддя С.Ф. Гут