ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.07.2024Справа № 910/2470/24
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан"
про стягнення 24 610,48 грн.
Суддя Борисенко І.І.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (далі - ПрАТ "СГ "ТАС", позивач) з позовом (з урахуванням заяви про усунення недоліків) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (далі - ТДВ "СК "Гардіан", відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 24 610,48 грн. в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 13.03.2023 в с. Яворів, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв'язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 40 042,94 грн. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" ПрАТ "СГ "ТАС" вказує, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаним винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яку ТДВ "СК "Гардіан" відшкодувало частково - у сумі 17 421,47 грн.
У позові (з урахуванням заяви про усунення недоліків) ПрАТ "СГ "ТАС" просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 20 021,47 грн., пеню у сумі 3 956,90 грн., інфляційні втрати у сумі 237,44 грн. та 3 % річних у сумі 394,67 грн., що разом становить 24 610,48 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
02.04.2023 відповідач подав відзив на позов, у якому визнав заявлені до нього вимоги в частині суми страхового відшкодування 20 021,47 грн., та зазначив про їх сплату під час розгляду даної справи у повному обсязі. При цьому, пояснив, що постановою районного суду вина його страхувальника була встановлена після направлення позивачем вимоги про сплату страхового відшкодування. На виконання цієї вимоги відповідач сплатив частину суми страхового відшкодування з розрахунку встановлення вини обох водіїв (учасників ДТП), зокрема, і страхувальника позивача. Оскільки, після прийняття районним судом постанови щодо визнання винним страхувальника відповідача позивач не звертався, а про цю постанову відповідач дізнався з позову у даній справі, то підстав для стягнення з ТДВ "СК "Гардіан" пені, інфляційних втрат та 3 % річних немає.
08.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач заперечував проти доводів відповідача, позов підтримав повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позов, інши заяви по суті спору, а також додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту "Єврокаско 5 зірок" FO 1480327 від 04.01.2023 , укладеного ПрАТ "СГ "ТАС" з ОСОБА_1 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Мазда", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
13.03.2023 у с. Яворів сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Мазда", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля "Сітроен", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.04.2023 у справі № 347/757/23 за фактом вказаної ДТП водій ОСОБА_3 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та її було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
28.03.2023 позивач, на підставі заяви потерпілої особи, рахунку-фактури № СЧ2217908 від 20.03.2023 та страхового акту № 05877/07/923 від 27.03.2023, сплатив на рахунок СТО страхувальника вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля марки "Мазда" у сумі 40 042,94 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 327080 від 28.03.2023.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Сітроен", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ТДВ "СК "Гардіан" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/002674184.
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "СГ "ТАС"), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі, в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018, по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018, по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018, по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018, по справі № 910/171/17 від 02.10.2018.
Водночас, із страхового акту № 05877/07/923 від 27.03.2023 та доданого до нього розрахунку суми страхового відшкодування, вбачається, що коефіцієнт фізичного зносу деталей пошкодженого автомобіля марки "Мазда", у даному випадку застосуванню не підлягає.
Суд зважає на положення статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за якими страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АР/02674184 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 130 000,00 грн., а франшиза - 2 600,00 грн., відтак, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу становить 37 442,94 грн. (40 042,94 грн. - 2 600,00 грн.).
Матеріали справи свідчать, що позивач (ПрАТ "СГ "ТАС") 03.04.2023 звернувся до страховика винної особи - ТДВ "СК "Гардіан" із заявою про компенсацію страхового відшкодування на суму 40 042,94 грн.
У відповідь на вказану вимогу, відповідач платіжним дорученням № 173216 від 05.05.2023 сплатив страхове відшкодування у сумі 17 421,47 грн.
Отже, несплаченою залишилась сума страхового відшкодування 20 021,47 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
З вказаною (несплаченою) сумою страхового відшкодування погодився і відповідач, у зв'язку з чим сплатив її після відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 33178 від 31.01.2023.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі закривається у разі відсутності предмету спору.
Враховуючи сплату відповідачем страхового відшкодування в сумі 20 021,47 грн. під час розгляду справи, відповідне грошове зобов'язання припинилося, а тому провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Також позивач вказує, що у зв'язку із простроченням зобов'язання зі сплати страхового відшкодування, відповідач повинен сплатити пеню у сумі 3 956,90 грн. за період з 05.07.2023 по 05.01.2024, інфляційні втрати у сумі 237,44 грн. та 3 % річних у сумі 394,67 грн. за період з 05.07.2023 по 29.02.2024., що разом становить 4 589,01 грн.
Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Із наведених приписів закону вбачається обов'язок страховика сплатити в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика пеню на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Також нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заперечуючи проти стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних відповідач вказує, що станом на дату звернення позивача з вимогою (03.04.2023) до відповідача про сплату страхового відшкодування, вина водія ОСОБА_3 (страхувальника відповідача) та наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, не була встановлена у судовому порядку, а зі схеми місця ДТП, наявної у матеріалах справи, вбачається вина обох водіїв у ДТП ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , страховиком якого є ПрАТ "СГ "ТАС").
Отже, відповідачем була відшкодована частина суми страхового відшкодування, зазначеної позивачем у вимозі від 03.04.2023.
Також відповідач зазначив, що водія ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення було визнано лише 18.04.2023 - постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.04.2023 у справі № 347/757/23, що набрала чинності 02.05.2023, про яку відповідач дізнався лише з позову ПрАТ "СГ "ТАС" у даній справі. Дізнавшись про означену постанову відповідачем була відшкодована позивачу інша частина суми страхового відшкодування - 20 021,74 грн.
Тобто, на думку відповідача, його вини у несвоєчасній сплаті страхового відшкодування немає, тому у заявлених сумах пені, інфляційних втрат та 3 % річних необхідно відмовити.
Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача, враховуючи наступне.
Так, зі змісту схеми місця ДТП не вбачається наявність вини обох водіїв, учасників ДТП, а зазначено лише про пошкодження, які були отримані транспортними засобами. При цьому, у вказаній схемі працівником поліції був зазначений районний суд, до якого направляються матеріали про адміністративне правопорушення - Косівський районний суд Івано-Франківської області.
Тобто, відповідач мав можливість отримати інформацію про винну у ДТП особу, а не на власний розсуд (без будь-якого обґрунтування) сплачувати позивачу суму страхового відшкодування 17 421,47 грн., вважаючи, що у ДТП винні обидва водія.
При цьому, вказана сума страхового відшкодування (платіжне доручення № 173216 від 05.05.2023) була сплачена відповідачем при наявності постанови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.04.2023 у справі № 347/757/23, якою вина ОСОБА_3 була встановлена.
За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3 % річних, у зв'язку із простроченням зобов'язання зі сплати страхового відшкодування.
Перевіривши розрахунок пені та матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 3 956,90 грн. за період з 05.07.2023 по 05.01.2024, інфляційні втрати у сумі 237,44 грн. та 3 % річних у сумі 394,67 грн. за період з 05.07.2023 по 29.02.2024., тобто, у сумах, заявлених позивачем.
Отже, позов ПрАТ "СГ "ТАС" в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних у загальній сумі 4 589,01 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 231, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" про стягнення пені у сумі 3 956,90 грн., інфляційних втрат у сумі 237,44 грн. та 3 % річних у сумі 394,67 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, ідентифікаційний код 35417298) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м. Київ, проспект Берестейський, 65, ідентифікаційний код 30115243) пеню у сумі 3 956 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 90 коп., інфляційні втрати у сумі 176 (сто сімдесят шість) грн. 84 коп., 3 % річних у сумі 394 (триста дев'яносто чотири) грн. 67 коп. та судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
В частині вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення страхового відшкодування у сумі 20 021,47 провадження у справі закрити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16 липня 2024
Суддя Борисенко І. І.