ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2024Справа № 910/2706/24
За позовом ОСОБА_1 (Сумська обл., м. Ромни)
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінгвістичні рішення ПРО" (м. Київ)
2. Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (м. Київ)
про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити дії,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Аврамова О.О., ОСОБА_1.
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінгвістичні рішення ПРО" про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.
15.03.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.04.2024.
16.04.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 14.05.2024.
17.04.2024 від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у якості співвідповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 клопотання ОСОБА_1 задоволено та залучено до участі у справі №910/2706/24 Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості співвідповідача.
26.04.2024 від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли заперечення проти клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача та пояснення по справі.
10.05.2024 від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.
14.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 11.06.2024.
20.05.2024 до суду надійшло клопотання позивача про заміну неналежного відповідача у справі - Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на належного - Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 клопотання ОСОБА_1 задоволено, замінено відповідача-2 у справі №910/2706/24 - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на належного відповідача - Шевченківську районну в м. Києві державну адміністрацію.
Підготовче засідання, призначене на 11.06.2024, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці з 10.06.2024 по 14.06.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 підготовче засідання призначено на 02.07.2024.
02.07.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.07.2024.
У судовому засіданні 11.07.2024 позивач та її представник підтримали позовні вимоги. Представники відповідачів у засідання не з'явились, про причини неявки представників суд не повідомили, та їх неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.
11.07.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
31.10.2019 протоколом №2 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичні рішення ПРО» (відповідач-1, Товариство), ОСОБА_1 (позивач) призначено на посаду директора Товариства з 01.11.2019.
Згідно з наказом від 01.11.2019 №73-к позивача призначено на посаду директора відповідача-1.
З матеріалів справи вбачається, що учасниками (засновниками) відповідача-1 є громадяни РФ ОСОБА_2 (50 % статутного капіталу Товариства) та ОСОБА_3 (50 % статутного капіталу).
Як вказує позивач, у зв'язку з відсутністю бажання надалі продовжувати виконувати повноваження директора Товариства та діяти в його інтересах внаслідок встановлених Постановою Кабінету Міністрів України 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" обмежень щодо українських компаній з кінцевим бенефіціарним власником - громадянином РФ, військовою агресією РФ проти України, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану, позивач подала заяву про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України від 29.01.2024.
На підставі п. п. 22.1.1. п. 22.1 Статуту відповідача-1, затвердженого протоколом №1 від 09.01.2020, керуючись ч. 1 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», позивачем було ініційовано проведення позачергових зборів учасників та підготовлено повідомлення про це.
Позивач зазначає, що учасниками Товариства є громадяни РФ, тож направити повідомлення про скликання позачергових зборів учасників поштовим відправленням з описом вкладення або рекомендованим листом з повідомленням про вручення не вбачається за можливе, оскільки Укрпошта припинила обмін поштовими відправленнями з 24.02.2022 до/з РФ, що підтверджується відповіддю AT «Укрпошта» на адвокатський запит представника позивача №1.10.004.-2549-24 від 30.01.2024.
При цьому, позивач зазначає, що нею було здійснено всі можливі дії щодо повідомлення учасників про скликання зборів на 29.02.2024 на 12-00, а саме, направлено повідомлення про скликання зборів на відомі електроні адреси засновників та телефонні номери через месенджер Telegram. Так, 29.01.2024 р. на електрону адресу sergey.sant@neotech.ru та margarita.egorova@megatext.ru , було направлено повідомлення про скликання зборів та заява про звільнення з електронним цифровим підписом та скановані копії цих документів. Також 30.01.2024 на наявні телефоні номери учасників, було направлено повідомлення про скликання зборів та заява про звільнення.
Проте, 29.02.2024 р. загальні збори Товариства не були проведені через неявку обох учасників Товариства, про що позивачем складено акт про неможливість проведення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінгвістичні рішення ПРО» від 29.02.2024, отже, заява позивача про звільнення з посади директора розглянута не була, чим порушено її права, зокрема, право бути звільненою із займаної посади за власним бажанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За ч. ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як встановлено ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Аналогічне положення закріплено в п. 20.1. Статуту відповідача-1 (далі - Статут).
Відповідно до ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Згідно з п. 21.2.27. Статуту обрання одноосібного виконавчого органу Товариства (директора), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу віднесено до компетенції загальних зборів учасників.
Відтак питання щодо призначення та звільнення директора товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників відповідача-1.
Відповідно до п. 22.1.1. Статуту загальні збори учасників товариства скликаються, зокрема, з ініціативи виконавчого органу Товариства.
Згідно з пунктами 23.1. - 23.4. Статуту загальні збори учасників товариства скликаються виконавчим органом Товариства. Виконавчий орган Товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства. Виконавчий орган Товариства зобов'язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною 1 ст. 31 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 34 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Процедура звільнення директора визначена ст. ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.
Однак, докази звільнення позивача з посади директора відповідача-1 та, відповідно, прийняття рішення Загальними зборами учасників Товариства та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника, у т.ч. станом на час звернення до суду та розгляду справи по суті Господарським судом міста Києва, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2004 №8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
За ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18).
У спірних правовідносинах судом встановлено, що уповноважений на звільнення позивача, як директора товариства, орган відповідача-1 - загальні збори учасників, не розглянув по суті заяву позивача про її звільнення із займаної посади протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього статутом обов'язків.
Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не надав суду будь-яких документів, що свідчать про необґрунтованість позовних вимог. Твердження позивача вказаним відповідачем належними доказами не спростовані.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінгвістичні рішення ПРО" у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінгвістичні рішення ПРО" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінгвістичні рішення ПРО", суд встановив наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі, щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.20. у справі №910/7164/19.
За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З огляду на прийняття судом рішення щодо визнання припиненими трудових відносин між позивачем та відповідачем-1, суд дійшов висновку про те, що внесення державним реєстратором Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, у якій зберігаються матеріали реєстраційної справи Товариства, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінгвістичні рішення ПРО", є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення її порушених прав, у зв'язку з чим така позовна вимога підлягає задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
За правилами ст. 129 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача-1 як на особу, з вини якої виник спір у даній справі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінгвістичні рішення ПРО" (01135, місто Київ, вул. Павлівська, буд. №29; ідентифікаційний код 38518191) у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінгвістичні рішення ПРО" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
3. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомості про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінгвістичні рішення ПРО" (01135, місто Київ, вул. Павлівська, буд. №29; ідентифікаційний код 38518191).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінгвістичні рішення ПРО" (01135, місто Київ, вул. Павлівська, буд. №29; ідентифікаційний код 38518191) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп. судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.07.2024.
Суддя Т.М. Ващенко