ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
15.07.2024Справа № 910/8438/24
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська Брама Плюс" 01034, місто Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, будинок 1/37
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА. МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ" 04213, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРИРІЧНА, будинок 27-Є
про стягнення 233 617,60 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська Брама Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИВНА. МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ" про стягнення 233 617,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору оренди нежилого приміщення № 1 від 31.12.2021 року в частині своєчасної оплати вартості спожитих комунальних послуг, експлуатаційних витрат, земельного податку та податку на нерухомість, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 186 450,26 грн., за наявності якої позивачем нараховані пеня в сумі 38 822,52 грн. та втрати від інфляції в сумі 8344,82 грн.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуваням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
При цьому, вказані правові норми не ставлять обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, зокрема, листом з описом вкладення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 року № 270 (далі - Постанова) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Відповідно до ч. 62 Постанови підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві засобами поштового зв'язку позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Наразі, як встановлено судом, позивачем жодних доказів на підтвердження надсилання позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача суду не надано. Натомість, позивачем надано копії позовної заяви та доданих доказів для направлення на адресу відповідача, що не відповідає приписам чинного господарського процесуального законодавства.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, ненадсилання на адресу відповідача копій даної позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
При цьому суд звертає увагу на приписи частини 7 статті 42 ГПК України, згідно якої якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Також суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно п. 3 ч. 3 вказаної статті позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відповідно до п. 5 ч. 3 - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відповідно до п. 8 ч. 3 - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що остання не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача або іншої особи оригіналів поданих доказів.
Суд зауважує, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Суд наголошує на те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
При цьому формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі.
Як встановлено судом, предметом даного позову є стягнення з відповідача боргу в загальній сумі 233 617,60 грн. до складу якого, як зазначено позивачем в тексті позовної заяви, включено основний борг в сумі 186 450,26 гре., пеню в сумі 38 822,52 грн. та 8344,82 грн. втрат від інфляції. Проте, в прохальній частині позивач просить суд стягнути з відповідача 233 617,60 грн. боргу єдиною сумою, не зазначивши окремо заявлені до стягнення суми заборгованості, правова природа яких є різною.
Поряд із цим суд звертає увагу, що невизначення позивачем чіткого змісту позовних вимог в розрізі окремих включених до їх складу сум нівелює можливість дотримання судом вищевказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.
З огляду на вимоги статті 86 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. Тобто, визначаючи розмір заборгованості відповідача з оплати вартості спожитих комунальних послуг, експлуатаційних витрат, земельного податку та податку на нерухомість, а також нарахованих пені та втрат від інфляції, суд зобов'язаний належним чином дослідити розрахунок боргу та подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Натомість, як встановлено судом, зазначаючи про наявність заборгованості в сумі 186 450,26 грн., разом з позовною заявою розрахунку боргу у відповідній частині позивачем не надано та в тексті позову не наведено, оскільки позивач обмежився посиланням на копії рахунків. Також позивачем не надано належним чином засвідчених копій акту приймання - передачі майна в оренду, а також належних та допустимих доказів фактичного виставлення рахунків на оплату згідно п.п.3.3.12 п..3.3 п. 3 спірного Договору.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська Брама Плюс" без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівська Брама Плюс" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівська Брама Плюс" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача;
- подання до суду письмових пояснень із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- подання до суду письмових пояснень, які будуть містити окреме зазначення заявлених до стягнення сум, що входять до складу загальної суми позову в розмірі 233 617,60 грн. (основний борг, пеня, втрати від інфляції), відповідно до тексту позовної заяви;
- подання до суду детального обґрунтованого розрахунку позовних вимог (в частині основного боргу в сумі 186 450,26 грн.), зазначивши: підставу та базу нарахування; термін, коли мала бути здійснена оплата; дату здійснення фактичної оплати та платіжний документ (в разі наявності); прострочену суму;
- подання до суду належним чином засвідчених копій акту приймання - передачі майна в оренду, а також належних та допустимих доказів фактичного виставлення рахунків на оплату згідно п.п.3.3.12 п..3.3 п. 3 спірного Договору.
- подання до суду детального обґрунтованого розрахунку позовних вимог (в частині пені та втрат від інфляції), зазначивши: підставу та базу нарахування; термін, коли мала бути здійснена оплата; дату здійснення фактичної оплати та платіжний документ (в разі наявності); прострочену суму, на підставі якої здійснюється нарахування; кількість днів прострочення із зазначенням конкретних періодів "з"-"до"; кінцеві суми боргу, викладені в єдиній таблиці.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон