15.07.2024 Справа № 908/1924/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали заяви Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/1924/24
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, код ЄДРПОУ 0290997323) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 205, код ЄДРПОУ 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ-Центр” (69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4, код ЄДРПОУ 38461554)
про стягнення 1 020 363,52 грн
без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області через підсистему “Електронний суд” надійшла позовна заява (вх. № 2126/08-07/24 від 11.07.2024), подана Заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача: Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ-Центр” про стягнення 1 020 363,52 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0335, зменшеного на суму сплаченого земельного податку у період з 03.04.2017 по 30.11.2023 у розмірі 1 020 363,52 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 11.07.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1924/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1924/24, присвоєно справі номер провадження 19/124/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області просить:
- накласти арешт на нерухоме майно: адміністративний корпус інв. № 10-0110 літ. Д-2, що розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Суворова, будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 77183123101, номер відомостей про речове право 1223507, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СВІТ-ЦЕНТР» (місцезнаходження юридичної особи: 69035, місто Запоріжжя, вулиця Суворова, будинок № 4, ідентифікаційний код юридичної особи 38461554) на праві власності;
- накласти арешт на нерухоме майно: майстерні-гаражі інв. №10-0110, що розташовані за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Суворова, будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 37111823101, номер відомостей про речове право 1221792, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СВІТ-ЦЕНТР» (місцезнаходження юридичної особи: 69035, місто Запоріжжя, вулиця Суворова, будинок № 4, ідентифікаційний код юридичної особи 38461554) на праві власності.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову прокурор вказує, що відповідач в період часу з 03.04.2017 до 30.11.2023 користувався земельною ділянкою комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:05:009:0335, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 27, без укладання Договору оренди земельної ділянки, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом доходу в розмірі 1 020 363,52 грн. Дані обставини, на думку прокурора, свідчать про безпідставне ухилення відповідачем протягом тривалого часу від сплати значної суми коштів до місцевого бюджету.
Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Перелік заходів забезпечення позову, викладений в пунктах 1-10 частини 1 ст. 137 ГПК України. Згідно п. 1 ч. 1 цієї статті позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Виходячи зі змісту чинного процесуального закону, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду або ефективного захисту прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, як його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання суд якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов в доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегіть недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Указана правова позиція також викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
У даному випадку, предметом спору є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ-Центр” 1 020 363,52 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:009:0335, зменшеного на суму сплаченого земельного податку у період з 03.04.2017 по 30.11.2023.
Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленим прокурором заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність, суд зазначає, що між сторонами існує спір щодо сплати грошових коштів за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного Договору оренди в розмірі 1 020 363,52 грн, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідача, присудженої до стягнення суми заборгованості.
Оскільки предметом спору є стягнення 1 020 363,52 грн, накладення арешту на грошові кошти відповідача у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час, як накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, щодо якого, станом на день звернення з заявою про забезпечення позову, відсутні були обтяження, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний прокурором вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2023 р. у cправі № 904/1329/23.
Належність відповідачу нерухомого майна, зазначеного у заяві про забезпечення позову, підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (№ 386334048, сформована 10.07.2024).
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Арешт майна, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для заявника того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та заявник отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі N 381/4019/18 та постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 р. у справі № 908/2382/21.
У постанові від 20.04.2023 у справі №914/3316/22 Верховний Суд зазначив, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Доказів, що підтверджують вартість майна на яке прокурор просить накласти арешт, заявником не подано.
Суд зауважує, що для співмірності із заявленими позовними вимогами накладення арешту на майно здійснюється у межах ціни позову.
За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача у майбутньому, заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області підлягає частковому задоволенню.
Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.
Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/1924/24 законної сили, накласти арешт у межах ціни позову в розмірі 1 020 363,52 грн на:
- нерухоме майно: адміністративний корпус інв. № 10-0110 літ. Д-2, що розташований за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Суворова, будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 77183123101, номер відомостей про речове право 1223507, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СВІТ-ЦЕНТР» (місцезнаходження юридичної особи: 69035, місто Запоріжжя, вулиця Суворова, будинок № 4, ідентифікаційний код юридичної особи 38461554) на праві власності;
- нерухоме майно: майстерні-гаражі інв. №10-0110, що розташовані за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Суворова, будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 37111823101, номер відомостей про речове право 1221792, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СВІТ-ЦЕНТР» (місцезнаходження юридичної особи: 69035, місто Запоріжжя, вулиця Суворова, будинок № 4, ідентифікаційний код юридичної особи 38461554) на праві власності.
Стягувачем за даною ухвалою є: Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, код ЄДРПОУ 0290997323).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю “Світ-Центр” (69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4, код ЄДРПОУ 38461554).
4. Оригінал даної ухвали надіслати заявнику.
Відповідно до ст. 144 ГПК України, дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку включно до 15.07.2027.
Ухвалу підписано 15.07.2024.
Суддя Ірина Вікторівна Давиденко