61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
15.07.2024р. Справа №905/943/24
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Володарський «Райагрохім», м.Дніпро
до відповідача держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації
про стягнення майнової шкоди
Суддя Левшина Г.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Володарський «Райагрохім», м.Дніпро, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, за змістом якого просить суд стягнути майнову шкоду, завдану у зв'язку зі збройною агресією, що складається з реальних збитків в розмірі 1281491,00 доларів США, що еквівалентно 48550829,00 грн. та упущеної вигоди у розмірі 152000,00 доларів США, що еквівалентно 5758702,00 грн. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати за послуги з проведення оцінки реальних збитків та упущеної вигоди у розмірі 150000,00 грн.
Ухвалою суду від 05.07.2024р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Володарський «Райагрохім», м.Дніпро залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Володарський «Райагрохім», м.Дніпро строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом приведення вступної та прохальної частини позовної заяви у відповідність до змісту останньої в частині визначення відповідача у даній справі.
11.07.2024р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
В строк встановлений судом, позивач усунув визначенні недоліки.
Відповідно до п.3 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи предмет позовних вимог, суд призначає справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.1 ст.79 Закону України “Про міжнародне приватне право” пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004р. держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Згідно ст.7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.
Відповідно до правового висновку викладеного у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі №308/9708/19 щодо судового імунітету РФ у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ.
У Постановах від 18.05.2022р. у справах №428/11673/19 та №760/17232/20-ц КЦС ВС розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації в України для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові КЦС ВС від 14.04.2022 року у справі №308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом “генерального делікту).
Отже, суд дійшов висновку щодо застосування у даній справі “деліктного винятку”, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з РФ, що унеможливлює надсилання даної ухвали на адресу відповідача в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у даній справі буде здійснено шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє й на теперішній час.
Під час воєнного стану господарський суд Донецької області виконує свою роботу у змішаному режимі (дистанційно або в приміщенні суду).
Враховуючи необхідність виконання судових обов'язків, з метою дотримання завдань, принципів господарського судочинства (ст.2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (ст.114 Господарського процесуального кодексу України), а також з огляду на запровадження на території України воєнного стану, суд вважає за можливе призначити підготовче засідання по справі поза межами строку, встановленого ст.181 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/943/24.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на 26.08.2024 року о 12:00 год., яке відбудеться у приміщенні суду, зал судового засідання №407.
4. Повідомити відповідача про відкриття провадження у справі шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Судової влади України.
5. Відповідачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання.
6. Повідомити учасників справи про те, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання та інші документи, що стосуються справи, можуть бути подані учасниками справи шляхом їх надіслання на поштову адресу суду або через систему “Електронний суд”.
7. Явка у підготовче засідання учасників справи не обов'язкова. При цьому, учасники справи не позбавлені можливості подавати до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає чинності з дати підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Г.В. Левшина