вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"04" липня 2024 р. Cправа №902/166/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю представників:
позивача: Музики С.М. (довіреність №26/10-2022/1 від 26.10.2022),
відповідача: Ратушняка О.О. (довіреність б/н від 03.07.2024),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради", с.Бохоники Вінницького району Вінницької області
про стягнення 508884,45 грн заборгованості за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії"
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих Вінницької обласної ради" 508884,45 грн заборгованості, нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", а саме 409158,81 грн - основного боргу; 91280,96 грн - пені; 7010,49 грн - 3 % річних та 1434,19 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі №902/166/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.04.2024.
За наслідками слухання справи, 04.04.2024, прийнята ухвала про залучення до участі у розгляді справи Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в зв'язку з чим відкладено підготовче судове засідання до 07.05.2024.
За наслідком розгляду справи, 07.05.2024, судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/166/24 до судового розгляду по суті на 13.06.2024.
В зв'язку з перебуванням судді Нешик О.С. в період з 13.06.2024 по 22.06.2024 у відпустці, ухвалою суду від 05.06.2024 призначено судове засідання у справі №902/166/24 на 04.07.2024.
04.07.2024 до суду надійшла заява б/н від 04.07.2024 (вх. канц. суду №01-34/6981/24 від 04.07.2024), в якій позивач просив замінити відповідача його правонаступником - Комунальним некомерційним підприємством "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" у зв'язку з внесенням відповідних відомостей про припинення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На визначену судом дату, 04.07.2024, з'явився представник позивача та третьої особи - Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради".
Враховуючи надані учасниками справи пояснення, задля забезпечення можливості вчинення усіх процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження судом оголошена ухвала про повернення до стадії підготовчого провадження.
Оскільки за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне некомерційне підприємство "Могилів-Подільський обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих Вінницької обласної ради" 19.06.2024 було припинено, а правонаступником означеного є Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради", суд, керуючись положеннями ст.52 ГПК України, ч.5 ст.104 ЦК України, оголосив ухвалу про задоволення заяви позивача б/н від 04.07.2024 про заміну учасника справи його правонаступником та виключення Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Надалі представник відповідача звернувся до суду із заявою б/н від 04.07.2024 (вх. канц. суду №01-34/6978/24 від 04.07.2024), в якій позов у справі №902/166/24 визнав у повному обсязі.
За письмовою заявою сторін б/н від 04.07.2024 (вх. канц. суду №01-34/6980/24 від 04.07.2024) 04.07.2024 судом прийнята ухвала, якою закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи №902/166/24 по суті.
Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав, натомість відповідач проти його задоволення не заперечив.
Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін в судове засідання не з'явились.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-23-9286 від 10.07.2023 (а.с.52-57), означене товариство підтверджує закріплення споживача із EIC-кодом: 56XS0000Y09JT00L в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" у періоди з 01.01.2023 по 28.02.2023; з 02.03.2023 по 30.04.2023; з 02.05.2023 по 30.06.2023.
Згідно з інформацією з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" (а.с.67) Комунальному некомерційному підприємству "Могилів-Подільський обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих Вінницької обласної ради" (ідентифікаційний код: 23055972) присвоєний EIC-код: 56XS0000Y09JT00L.
Відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що 19.06.2024 до вказаного реєстру внесено запис №1001781120004001436 про припинення Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих Вінницької обласної ради" (ідентифікаційний код: 34009713). За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" є правонаступником Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих Вінницької обласної ради".
В матеріалах справи наявний договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", який відповідає типовому договору, затвердженому постановою НКРЕКП N 2501 від 30.09.2015 (а.с.34-37, надалі - Договір), відповідно до п.1.3 якого: цей Договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором. Обов'язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).
Постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п.3.1 Договору).
За умовами п.3.3 договору період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Згідно з п.4.1-4.5 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.
Об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.11.1 Договору, згаданий набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником.
Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/507/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр "Вінницької обласної ради" (правонаступника Комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих") про стягнення 49928,39 грн заборгованості за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" за період 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 05.12.2021.
Рішенням суду від 26.06.2023 у справі №902/507/23 позов задоволено та стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр "Вінницької обласної ради" 49928,39 грн заборгованості, зокрема 33505,80 грн основної заборгованості за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Згідно з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XS0000Y09JT00L (а.с.59-63), наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України":
- за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 по точці комерційного обліку з EIC-кодом 56XS0000Y09JT00L спожито 3525,66 куб.м;
- за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 по точці комерційного обліку з EIC-кодом 56XS0000Y09JT00L спожито 3414,06 куб.м;
- за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 по точці комерційного обліку з EIC-кодом 56XS0000Y09JT00L спожито 3170,71 куб.м;
за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 по точці комерційного обліку з EIC-кодом 56XS0000Y09JT00L спожито 1530,05 куб.м.
За поставлений в січні 2023 газ в об'ємі 3,52566 тис. куб. м позивачем складено акт приймання-передачі природного газу №1597 (а.с.87,89-90) та рахунок на оплату №4880 на суму 185431,58 грн разом з ПДВ.
За поставлений в лютому 2023 газ в об'ємі 3,41406 тис. куб.м позивачем складено акт приймання-передачі природного газу №3420 (а.с.88,91-92) та рахунок на оплату №8479 на суму 306449,71 грн разом з ПДВ.
В матеріалах справи також міститься інформація про вартість природного газу, яка постачалась позивачем в рамках виконання зобов'язань постачальника "останньої надії" за період з листопада 2021 по грудень 2021; з січня 2023 по лютий 2023 (а.с.93-99).
Норми права, які застосував суд, висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Як зазначено вище: предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення 409158,81 грн - заборгованості, 91280,96 грн - пені та 6140,84 грн - 3% річних в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" щодо оплати за спожитий газ за період з січня 2023 по квітень 2023.
Також у зв'язку з неналежним виконанням умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 05.12.2021 позивачем нараховано 869,65 грн - 3% річних та 1434,19 грн - інфляційних втрат до моменту фактичного виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 26.06.2023 у справі №902/507/23.
Постановою НКРЕКП №880 від 04.07.2017 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.
Пунктом 26 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Абзацом 4 ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Як вказано в абз.1, 2 ч.1 ст.15 Закону України "Про ринок природного газу" у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 (надалі за текстом - Кодекс ГТС).
Відповідно до положень п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Положеннями п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених цією главою) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 і від 9 грудня 2020 року №1236" покладені зобов'язання на АТ "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Положеннями абз.2-4 п.1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (надалі за текстом - Правила) визначено, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується закріплення відповідача в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" у періоди з 01.01.2023 по 28.02.2023; з 02.03.2023 по 30.04.2023; з 02.05.2023 по 30.06.2023.
Таким чином, суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем 01.01.2023 було укладено договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст.714 ЦК України).
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.1 розділу IV Кодексу ГТС інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: інформацію про фактичне добове споживання та інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця.
Відомостями інформаційної платформи підтверджується, що в період з 01.01.2023 по 31.01.2023 по точці комерційного обліку з EIC-кодом 56XS0000Y09JT00L спожито 3525,66 куб.м природного газу; за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 - 3414,06 куб.м природного газу; за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 - 3170,71 куб.м природного газу; за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 - 1530,05 куб.м природного газу.
Отже, наявними у справі доказами підтверджується обставина споживання природного газу на суму 409158,81 грн.
Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 ГК України.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вирішуючи питання щодо моменту, з якого відповідач набув статус боржника, який прострочив виконання зобов'язання щодо оплати, суд враховує, що умовами договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" визначено:
- постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п.4.3 договору постачання природного газу постачальником "останньої надії");
- споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 договору постачання природного газу постачальником "останньої надії").
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази відправлення відповідачу рахунків на оплату вартості спожитого природного газу відповідно до положень п.4.3 договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" до подання цього позову до суду.
Водночас суд враховує, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст.613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар (такі висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 27.03.2023 у справі №920/1343/21, від 04.04.2023 у справі №44/258-б (910/15426/20).
Хоча в договорі й зазначено, що "споживач зобов'язаний оплатити рахунок", однак за змістом ст.692 ЦК України та п.4.4 Договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов'язання, який обраховується "до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу", а не до закінчення місяця, наступного за місяцем, в якому отримано рахунок.
Суд також враховує, що інформація щодо кількості отриманого газу доступна відповідачу на Інформаційній платформі Оператора ГТС за ЕІС-кодом, як суб'єкту ринку природного газу у межах прав на перегляд відображених відомостей (зазначені висновки викладені у постановах апеляційних господарських судів, зокрема, від 19.02.2024 у справі №921/548/23 (Західний апеляційний господарський суд); від 10.10.2023 у справі №916/1595/22, від 03.10.2023 у справі №916/3294/22 (Південно-західний апеляційний господарський суд); від 28.06.2023 у справі №912/1480/22 (Центральний апеляційний господарський суд); від 14.11.2023 у справі №922/1369/23 (Східний апеляційний господарський суд).
З огляду на наведені висновки, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань:
- за поставлений газ в січні 2023 - з 01.03.2023;
- за поставлений газ в лютому 2023 - з 01.04.2023;
- за поставлений газ в березні 2023 - з 01.05.2023;
- за поставлений газ в квітні 2023 - з 01.06.2023.
Враховуючи наведене, беручи до уваги відсутність доказів проведення розрахунків за поставлений природний газ, позов про стягнення 409158,81 грн - основного боргу визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 91280,96 грн - пені та 6140,84 грн - 3% річних, нарахованих за період з 01.03.2023 по 02.10.2023 у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати за спожитий газ за період з січня 2023 по квітень 2023, суд дійшов таких висновків.
У відповідності до ч.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 4.5. Договору: у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Також згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За висновками суду відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань:
- за поставлений газ в січні 2023 - з 01.03.2023;
- за поставлений газ в лютому 2023 - з 01.04.2023;
- за поставлений газ в березні 2023 - з 01.05.2023;
- за поставлений газ в квітні 2023 - з 01.06.2023.
Враховуючи наведені вище висновки, здійснивши перерахунок розміру пені суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в частині вимог про стягнення 91280,96 грн - пені та 6140,84 грн - 3% річних, нарахованих за період з 01.03.2023 по 02.10.2023.
Щодо вимог позивача про стягнення 869,65 грн - 3% річних та 1434,19 грн - інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2022 по 24.09.2023 у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 05.12.2021, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено в п.51 Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов'язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов'язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов'язання продовжує існувати.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.06.2023 у справі №902/507/23 стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр "Вінницької обласної ради", зокрема 33505,80 грн основної заборгованості за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 05.12.2021.
Наявними у справі доказами стверджується, що сплата 33505,80 грн основної заборгованості відповідачем здійснена 25.09.2023 (а.с.43).
Беручи до уваги те, що належне виконання зобов'язання за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" (погашення заборгованості) було здійснено відповідачем після ухвалення рішення суду у справі №902/507/23, позивач має право на звернення до суду із вимогою про стягнення штрафних та компенсаційних нарахувань, визначених Договором та чинним законодавством до дня фактичного виконання зобов'язання.
Отже здійснивши перевірку правильності компенсаційних нарахувань, суд доходить висновку про правомірність вимог щодо стягнення 869,65 грн - 3% річних та 1434,19 грн - інфляційних втрат за період з 01.11.2021 по 30.11.2021.
Вирішуючи питання стосовно наявності підстав до зменшення розміру штрафних нарахувань, суд відзначає, що згідно з ч.1 ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України N 7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №914/2202/18, від 12.09.2019 у справі №910/10427/18, від 11.09.2019 у справі №905/2149/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 27.09.2019 у справі №923/760/16.
Приймаючи рішення про зменшення розміру пені, суд взяв до уваги такі обставини:
- позивачем не було понесено збитків (доказів понесення збитків і причинний зв'язок не було доведено позивачем в межах розгляду даної справи);
- Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" є некомерційним суб'єктом господарювання, який надає лікарські послуги населенню, а покладення надмірного фінансового тягаря на нього може призвести до неможливості належного надання таких послуг внаслідок неплатоспроможності;
- відповідачем було визнано позов в повному обсязі;
- розмір штрафних та компенсаційних нарахувань становить понад 24% розміру основної заборгованості.
Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені на 50 % і таким чином стягненню підлягає пеня в розмірі 45640,48 грн.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
До початку розгляду справи №902/166/24 по суті представник відповідача звернувся до суду із заявою б/н від 04.07.2024 (вх. канц. суду №01-34/6978/24 від 04.07.2024), в якій позов у справі №902/166/24 визнав у повному обсязі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на наведене наявні підстави для застосування норм ч.1 ст.130 ГПК України і на відповідача покладається 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - 3816,64 грн.
В зв'язку з визнанням позову відповідачем, за клопотанням позивача, останньому підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 87, 91, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов у справі №902/166/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" (комплекс будівель і споруд, буд. б/н, с.Бохоники, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23233; ідентифікаційний код: 05484008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код: 40121452) 409158,81 грн - основного боргу; 45640,48 грн - пені; 7010,49 грн - 3 % річних; 1434,19 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 3816,64 грн - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В позові в частині стягнення 45640,48 грн пені - відмовити.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код: 40121452) з державного бюджету 3816,63 грн судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №00000035/2 від 13.02.2024.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Враховуючи, що у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).
7. Повне рішення складено 15 липня 2024 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (info@gas.ua);
4 - Комунальному некомерційному підприємству "Вінницький обласний клінічний фтизіопульмонологічний центр" Вінницької обласної ради" (комплекс будівель і споруд, буд. б/н, с.Бохоники, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23233) - рекомендованим листом