16.07.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4770/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Строй-Альянс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 (повне рішення складено 27.02.2023, суддя Назаренко Н.Г.) у справі №904/4770/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Строй-Альянс", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Скубка Максима Олексійовича, м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення збитків у розмірі 33 600, 00 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Строй-Альянс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Скубка Максима Олексійовича на свою користь збитків у розмірі 33 600, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/4770/22 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач - Фізична особа-підприємець Скубко Максим Олексійович, не є тією особою, яка повинна відповідати за завдану позивачеві шкоду оскільки заявленою сумою позовних вимог фактично є сума судових витрат в іншій судовій справі № 904/2057/22, в якій, відповідно, позивач не використав своє право на стягнення витрат, які б мали бути стягнені з Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області Державного агентства водних ресурсів України. Відповідно, Фізична особа-підприємець Скубко Максим Олексійович в даному випадку є неналежним відповідачем у даному спорі. Оскільки заяви про заміну неналежного відповідача, від позивача не надходило, а суд, з урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи. Відповідно, відсутні підстави вважати відповідача, особою, яка повинна відповідати за завдані позивачеві збитки в розмірі 33 600,00 грн.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішенням місцевою господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Строй-Альянс" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/4770/22, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційну скаргу обґрунтовано наступним:
Разом із відповіддю на відзив Відповідача на позовну заяву Позивачем було надано суду копію листа Відповідача від 22.12.2021 року (тобто, в період дії договору на проведення технічного нагляду), в якому він повідомив Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області Державного агентства водних ресурсів України, що ним. як фахівцем з технічного нагляду по об'єкту будівництва, було проведено обстеження факту виконаних робіт відповідно до наданої Позивачем форми КБ-2в № 5 за грудень 2021 року.
Цим же листом Відповідач повідомив Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області Державного агентства водних ресурсів України, що за результатами обстеження представлені до оплати обсяги робіт у наданій формі не підтверджуються.
Вищевказані факти спростовують твердження суду першої інстанції, що Відповідачем нібито не складалося жодного акту про виконання робіт з технічного нагляду.
Більше того, саме повідомлення Відповідачем про відсутність підтвердження виконаних ТОВ «ГРАНД-СТРОЙ-АЛЬЯНС» робіт стало підставою для Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області Державного агентства водних ресурсів України відмовити Позивачу в оплаті представленої форми № 5 за грудень 2021 року (відповідно до листа від 04.01.2022 року № 4/01-22) та, як наслідок, змусило товариство звернутись до суду для захисту власного порушеного права (що й було встановлено судом в рамках судової справи № 904/2057/22).
Предметом розгляду судової справи № 904/2057/22 було стягнення заборгованості в сумі 9 792 664,00 гри., яка виникла у Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області Державного агентства водних ресурсів України перед ТОВ «ГРАПД-СТРОЙ-АЛЬЯНС» відповідно до умов договору від 14.03.2019 року № 2019/1 в редакції додаткових угод, тобто, в рамках розгляду вищевказаної справи не ставилось питання доказування неправомірності дій або бездіяльності Відповідача, що стали підставою для виникнення зазначеного господарського спору.
Апелянт стверджує, що звіт про інженерно-геодезичні вишукування на об'єкт: «Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області - капітальний ремонт Руслова перемичка-перекат біля с. Сорочине», який було виконано на замовлення Апелянта ТОВ «Топогруп», не може бути представлений в якості судових витрат Апелянта по справі № 904/2057/22, оскільки замовлявся товариством задля підтвердження виконаних на об'єкті будівництва обсягів робіт і отримання оплати від Замовника, тобто, для спростування твердження ФОП Скубко М.О., що представлені Апелянтом до оплати обсяги робіт Відповідачем не підтверджуються.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-СТРОЙ-АЛЬЯІІС» доказавши технічним звітом Замовнику, що роботи дійсно виконані у грудні 2021 року, а ФОП Скубко М .О. надав неправдиві відомості, сподівалось що оплата буде здійснена у позасудовому порядку і спір до суду не буде передано.
Оскільки питання доказування неправомірності дій або бездіяльності Відповідача (а здебільшого для цього Апелянт і замовляв звіт у ТОВ «Топогрун») не розглядалось судом в рамках справи № 904/2057/22, то й витрати по виготовленню звіту ТОВ «Топогрун», що покладається в основу такого доказування не може бути включено у перелік судових витрат, які поніс Апелянт в рамках розгляду справи № 904/2057/22.
Апелянта наголошує, що судовими витратами, які він поніс в рамках розгляду справи № 904/2057/22 були витрати зі сплати судового збору за звернення із позовом до суду та витрати на надання правничої (правової) допомоги адвоката.
Оскільки саме дії (бездіяльність) Відповідача стали підставою для замовлення Апелянтом звіту у ТОВ «Топогругі», то і обов'язок відшкодування Апелянту вартості такого звіту має покладатись саме на Відповідача.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу стверджує про відсутність з його сторони будь-яких неправомірних дій, щодо Позивача, а також відсутність причино-наслідкового зв'язку між діями відповідача та необхідністю позивача замовити виконання звіту про інженерно-геодезичні вишукування на об'єкт: «Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області - капітальний ремонт Руслова перемичка-перекат біля с. Сорочине» у ТОВ «Топогруп».
Вказані вище обставини беззаперечно стверджують про повну відповідність судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 у справі № 904/4770/22 матеріальним та процесуальним нормам права.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2023 для розгляду справи № 904/4770/22 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Кощеєв І.М., Дарміна М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2023 апеляційну скаргу залишено без руху; апелянту наданий десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги: надання обґрунтування клопотанню про поновлення пропущеного процесуального строку.
13.04.2023 від апелянта до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій він зазначив про тривання військового стану, часті перебої в роботі банківської системи України, чисельні хакерські атаки, повітряні тривоги, що вплинуло на несвоєчасне виявлення судового рішення на електронній пошті відповідальним працівником позивача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023 поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Строй-Альянс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/4770/22. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Рішенням ВРП від 29.08.2023р. Орєшкіну Е.В., звільнено з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, у зв'язку з чим, на підставі розпорядження керівника апарату суду №1976/23 від 11.09.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 по справі № 904/2057/22, яке набрало законної сили 21.10.2022, було встановлено наступне:
"14.03.2019 між Регіональним офісом водних ресурсів у Дніпропетровській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Строй-Альянс" (генпідрядник) укладено договір № 2019/1 (надалі - договір).
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. договору замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт з капітального ремонту об'єкта: ДК 021:2015: 45240000-1-Будівництво гідротехнічних об'єктів, (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 виконання робіт по об'єкту “Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області - капітальний ремонт”). Місцезнаходження об'єкта: на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області. Джерело фінансування: обласний бюджет, згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації від 28.12.2018 № Р-808/0/3-18.
Склад і обсяги робіт, що доручаються до виконання Генпідряднику, визначені проектною документацією (п. 1.3. договору).
За умовами п. 2.1. договору початок і закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток 2).
Пунктом 2.3. договору передбачено, що строки виконання робіт (капітального ремонту об'єкту) можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.
Так, додатковими угодами № 5 від 13.10.2021, № 6 від 20.12.2021 сторони, зокрема, внесли зміни у календарний графік виконання робіт (т.1, а.с. 102, 103, 104, 106).
Відповідно до п. 3.1. договору договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1), є динамічною, визначеною на підставі тендерної пропозиції і складає 98 115 820,00 грн. (дев'яносто вісім мільйонів сто п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ -16352636,67 грн. Бюджетні зобов'язання на 2019 рік складають 98163,00 грн. (дев'яносто вісім тисяч сто шістдесят три гривні 00 копійок), у тому числі ПДВ -16360,50 грн. (додаток 1а).
Пунктом 3.2.договору передбачено, що договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін.
Додатковими угодами від 12.12.2019 №2, від. 16.09.2021 № 4, від 20.12.2021 сторони, зокрема, коригували договірну ціну (т1., а.с. 91-92, 94-95, 99-100, 104-105).
Так, відповідно до умов додаткової угоди № 6 від 20.12.2021 до договору сторони виклали п. 3.1. договору у такій редакції: “ 3.1. Договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1), є динамічною, визначеною на підставі тендерної пропозиції і складає 98 115 820,00 грн. (дев'яносто вісім мільйонів сто п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять {гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ - 16352636,67 грн. Бюджетні зобов'язання на 2021 рік складають 13 379 621,00 грн (тринадцять мільйонів триста (сімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять одна гривня 00 копійок), у тому числі ПДВ - 2 229936,83 грн. (додаток 1а, додаток 2). Бюджетні зобов'язання на 2022 рік складають 84 736199,00 грн. (вісімдесят чотири мільйони сімсот тридцять шість тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ - 14 122 699,83 грн. (додаток 2).
Пунктом 4.1. договору визначені обов'язки замовника, а саме: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (4.1.1.); приймати виконані роботи згідно з формами КБ-3 “Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати”, КБ-2в “Акт приймання виконаних будівельних робіт” (4.1.2.); надати генпідряднику відповідну проектно-кошторисну документацію для виконання робіт (4.1.3.); забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду капітального ремонту об'єкту у порядку, встановленому законодавством (4.1.4.).
Відповідно до п. 10.1. договору щомісячні розрахунки за виконані роботи здійснюються при надходженні коштів з відповідного бюджету на зазначені цілі, в межах наявного фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку та на підставі пред'явлених форм КБ-3 “Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати”, КБ-2в “Акт приймання виконаних будівельних робіт”.
Генпідрядник щомісяця до 20 числа надає замовнику акти виконаних робіт зазначених в п. 10.1. договору, що підтверджують готовність виконаних робіт, а замовник забезпечує свого уповноваженого представника для приймання цих робіт. Протягом трьох робочих днів замовник розглядає, надає зауваження (у разі їх виявлення), та підписує документи, які були надані генпідрядником, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтовує відмову від їх підписання (п. 10.2. договору).
Пунктом 10.3. договору передбачено, що з метою недопущення зростання дебіторської заборгованості, розрахунки, окрім авансу, передбаченого п. 9.2 цього договору, здійснюються за фактично виконані роботи.
За умовами п. 10.18. договору остаточні розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт. При цьому генпідрядник гарантує усунення усіх можливих недоліків, які можуть виникнути при одержанні документів, що регламентують прийняття закінченого об'єкту в експлуатацію, згідно з чинним законодавством.
Згідно з п. 11.1. договору приймання-передача закінчених робіт (об'єкту капітального ремонту) здійснюватися відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.
Відповідно до п. 16.2. договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 16.09.2021, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022, а в частині оплати (зобов'язання) до повного його виконання.
На виконання умов договору позивачем у грудні 2021 виконані підрядні роботи на загальну суму 9 792 664 грн 00 коп., про що позивачем складені відповідні акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 від 20.12.2021 форми КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, які вручені відповідачу супровідним листом від 28.12.2021, про що свідчить вхідний штамп Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області від 28.12.2021 за № 1543 (а.с. 111).
Позивач стверджує, що не отримавши від замовника ні відмови від прийняття вказаних робіт, ні заперечень (переліку недоліків та/або невідповідності проектно-кошторисній документації), він 28.12.2021 звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 28.12.2021 № 331 АБ/вих., в якому просив, зокрема, надати документи на підтвердження підписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за договором та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3; документи на підтвердження зауважень до не підписаних замовником актів та довідок за договором, якщо такі маються; документи на підтвердження оплати вартості виконаних генпідрядником робіт, наявності договірних відносин із підприємством, що здійснює технічний нагляд на об'єкті, надання ним послуг замовником та оплати його послуг замовником тощо (а.с. 112-113).
У відповідь на звернення позивача відповідач надав лист від 04.01.2022 № 4/01-22, в якому зазначив, що фахівцем з технічного нагляду по об'єкту будівництва - Фізичною особою-підприємцем Скубко Максимом Олексійовичем повідомлено щодо відсутності підтвердження виконаних робіт за грудень та намір розірвання договору щодо проведення технічного нагляду по об'єкту будівництва. В додатках до вищевказаної відповіді відповідач надав копію додаткової угоди № 1 до договору від 20.12.2021 № 2019/1 ТН/1 щодо проведення технічного нагляду по об'єкту будівництва. У відповідності до п. 2 даної додаткової угоди № 1 відповідач та Фізична особа-підприємець Скубко Максимо Олексійович дійшли взаємної згоди, що їх зобов'язання, які виникли за договором від 20.12.2021 року № 2019/1 ТН/1 щодо проведення технічного нагляду по об'єкту будівництва, припиняються з дати підписання даної додаткової угоди (23.12.2021 року) (а.с. 114-120).
Позивач зазначає, що фізична особа-підприємець Скубко Максим Олексійович, який повинен був здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єкту від імені замовника, у відповідності до особистих розписів у журналі відвідування будівництва, який ведеться позивачем, на об'єкті будівництва не з'являється, на адвокатський запит представника позивача від 18.01.2022 року № 336 АБ/вих. доказів на підтвердження невідповідності (не підтвердження) обсягів виконаних робіт у грудні 2021 року обсягам робіт, наведеним у формі КБ-2в за грудень 2021 року, не надав.
У зв'язку із чим позивач був змушений доводити факт відповідності обсягів виконаних робіт у грудні 2021 року обсягам робіт, наведеним у формі КБ-2в № 5 власними силами. Для чого ТОВ “Топогруп” на замовлення позивача підготовлено технічний звіт про інженерно-геодезичні вишукування на об'єкт: “Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області - капітальний ремонт Руслова перемичка-перекат біля с. Сорочине”. У відповідності до вказаного звіту, обсяги виконаних робіт повністю співпадають з обсягами, зазначеними в проектній документації, у тому числі за грудень 2021 року (а.с. 129-140).
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із досудовою вимогою від 29.06.2022 № 368 АБ/вих. про стягнення заборгованості у розмірі 9 792 664,00 грн. (а.с. 123-124).
У відповіді на вищевказану судову вимогу, листом від 08.07.2022 № 851/12-22 відповідач, зокрема, повідомив, що з метою підтвердження та фіксації фактично виконаних робіт у відповідності до підготовленого ТОВ “Топогруп” звітом про інженерно-геодезичні вишукування на об'єкт: “Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області - капітальний ремонт Руслова перемичка-перекат біля с. Сорочине”, за результатами роботи комісії у складі уповноваженої особи за технічним наглядом за будівництвом Шаталова Ю.В., уповноваженої особи за авторським наглядом за будівництвом Любченко Н.Л., представника замовника (відповідача) Потапенко І.С., представника Підрядника (позивача) Івченко С.М. складено комісійний акт від 30.03.2022. У відповідності до вказаних комісійного акту, звіту та комісійного огляду представниками на місці будівництва, обсяги виконаних робіт на об'єкті повністю співпадають з обсягами, зазначеними в проектній документації, у тому числі з обсягами виконаних робіт за грудень 2021 року (а.с. 125-128).
Як зазначає позивач, відповідач не повернув підписані акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3), вартість виконаних підрядником робіт не оплатив, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору підряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, загальна вартість робіт, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.”
“…Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3) відповідач отримав 28.12.2021.
Господарський суд зазначає, що доказів приймання відповідачем виконаних робіт та підписання спірних акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 21 та довідки про вартість робіт сторонами до суду не надано. Також докази надання відповідачем позивачу мотивованої відмови від приймання виконаних робіт чи доказів складання двостороннього акту з переліком недоліків та необхідних доробок в матеріалах справи відсутні.
Частинами 1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України унормовано, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Таким чином, замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірні роботи прийнято відповідачем, у зв'язку із чим за умовами п. п. 10.2., 10.3. договору строк оплати цих робіт є таким, що настав…
… Таким чином, факт наявності заборгованості за договором підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.
Отже, відповідач проти наявності боргу у розмірі 9 792 664 грн. 00 коп. не заперечував, але зазначив про відсутність бюджетного фінансування….
…Суд зазначає, що отримання бюджетного фінансування не можна розглядати як подію, яка неминуче настане, в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України….
… Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє його від обов'язку вчасно оплатити вартість прийнятих підрядних робіт…
…З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Строй-Альянс" слід визнати обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.”.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:
« Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».
Звертаючись до суду першої інстанції з позовними вимогами про стягнення 33 000,00 грн збитків, позивач в своїй позовній заяві наводив наступні обґрунтування : « … Для доведення факту відповідності обсягів виконаних робіт у грудні 2021 року обсягам робіт, наведеним у формі КБ-2в № 5, ТОВ «Топогруп» на замовлення Позивача було підготовлено технічний звіт про інженерно-геодезичні вишукування на об'єкт: Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області -капітальний ремонт Руслова перемичка-перекат біля с. Сорочине» (далі - Звіт).
У відповідності до вказаного Звіту, обсяги викопаних робіт повністю співпадають з обсягами, зазначеними в проектній документації, у тому числі за грудень 2021 року.
Вартість Звіту обумовлена умовами договору від 03.01.2022 року № 1509/2958 та відповідно до акту надання послуг від 09.02.2022 року № 1509/2958 склала 33 600,00 грн.
Факт сплати вищевказаних коштів за підготовку звіту підтверджується платіжними дорученнями від 01.02.2022 року № 1571 та від 18.02.2022 року №1586….
… Ухвалою від 26.07.2022 року Господарський суд Дніпропетровської області прийняв позовну заяву Позивача до розгляду та відкрив провадження у справі № 904/2057/22…
… Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 року у справі № 904/2057/22 позовні вимоги Позивача було задоволено повністю - стягнуто з Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області 9J792 664 грн. 00 коп. основного боргу, 146 889 грн. 96 коп. витрат зі сплати судового збору, 15 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач наголошує, що вищевикладені обставини були встановлені Господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду справи № 904/2057/22 та викладені у відповідному рішенні від 20.09.2022 року яке набрало законної сили…
…Також, в рамках справи № 904/2057/22 Господарським судом Дніпропетровської області було встановлено обставини, які вказують на те, що саме ненадання Відповідачем доказів на підтвердження невідповідності (не підтвердження) обсягів виконаних робіт у грудні 2021 року обсягам робіт, наведеним Позивачем у формі КБ-2в за грудень 2021 року, тобто, невиконання Відповідачем власних зобов'язань за Договором 2, стало підставою для Позивача підтверджувати таку відповідність (виконувати зобов'язання Віповідача) шляхом замовлення у ТОВ «Топогруп» технічного Звіту.
Таким чином, даною позовною заявою Позивач доводить суду, що саме через дії (бездіяльність) Відповідача Позивачем були понесені збитки у вигляді сплати ТОВ «Топогруп» 33 600,00 гри, за підготовку звіту про інженерно-геодезичні вишукування на об'єкт: «Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та ІІетриківського районів Дніпропетровської області -- капітальний ремонт Руслова псремичка-перекат біля с. Сорочино»…».
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів в порядку частин 1,4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визнає як обставину, яка не потребує доказування той факт, що заявлені до стягнення 33 000,00 збитків, є тратами позивача, які він зазнав в зв'язку з розглядом справи №904/2057/22, а вартістю Звіту про інженерно-геодезичні вишукування на об'єкт: Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області -капітальний ремонт Руслова перемичка-перекат біля с. Сорочине» (далі - Звіт).
Відповідно до частин 1,3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України :
1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Апелянтом не спростовано належними і допустимими доказами встановлені судом першої інстанції обставини справи стосовного того, що позивачем було використано звіт про інженерно-геодезичні вишукування на об'єкт: “Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Петриківського районів Дніпропетровської області - капітальний ремонт Руслова перемичка-перекат біля с. Сорочине” виконаним ТОВ “Топогруп”, для доведення обстав на які він посилався, як на підставу своїх вимог у справі № 904/2057/22, в ході розгляду якої і мав право вказати вартість такого звіту у розмірі судових витрат, які підлягали розподілу в поряду п. 1 ч. 4 ст.129 ГПК України
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частина 2 статті 11 ЦК України).
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно із частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Аналогічний правовий висновок щодо необхідності доведення збитків викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21.
Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №925/1289/19.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частини 1 статті 74 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що позивач ані в суді першої інстанції, ані при поданні апеляційної скарги не доведено наявності заподіяння йому збитків в розумінні статті 22 Цивільного та 1 статті 225 Господарського кодексів України протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, як обов'якових елементів доказування наявності збитків.
Твердження апелянта про те, що « … звіт про інженерно-геодезичні вишукування на об'єкт: «Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану старого русла річки Оріль на території Царичанського та Пе триківського районів Дніпропе тровської області - капітальний ремонт Руслова неремичка-перекат біля с. Сорочине», який було виконано на замовлення Апелянта ТОВ «Топогруп», не може бути представлений в якості судових витрат Апелянта по справі № 904/2057/22, оскільки замовлявся товариством задля підтвердження виконаних на об'єкті будівництва обсягів робіт і отримання оплати від Замовника, тобто, для спростування твердження ФОП Скубко М .О., що представлені Апелянтом до оплати обсяги робіт Відповідачем не підтверджуються.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-СТРОЙ-АЛЬЯІІС» доказавши технічним звітом Замовнику, що роботи дійсно виконані у грудні 2021 року а ФОП Скубко М .О. надав неправдиві відомості, сподівалось що оплата буде здійснена у позасудовому порядку і спір до суду не буде передано.
Оскільки питання доказування неправомірності дій або бездіяльності Відповідача (а здебільшого для цього Апелянт і замовляв звіт у ТОВ «Топогрун») не розглядалось судом в рамках справи № 904/2057/22, то й витрати по виготовленню звіту ТОВ «Топогрун», що покладається в основу такого доказування не може бути включено у перелік судових витрат, які поніс Апелянт в рамках розгляду справи № 904/2057/22.
Апелянта наголошує, що судовими витратами, які він поніс в рамках розгляду справи № 904/2057/22 були витрати зі сплати судового збору за звернення із позовом до суду та витрати на надання правничої (правової) допомоги адвоката….» відхиляються колегією суддів як такі, що грунтуються на помилкову тлумаченні апелянтом предмету заявленого позову.
Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом (правові висновки Верховного Суду у постановах від 08.05.2018 у справі № 922/1249/17, від 23.04.2019 у справі № 911/1602/18 (п. 7.9).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зазначено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/4770/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Строй-Альянс" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3721,50 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Строй-Альянс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2023 у справі №904/4770/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2023 у справі №904/4770/23 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Строй-Альянс".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус