Постанова від 10.07.2024 по справі 904/4790/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4790/21 (904/3358/23)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» і Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/3358/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт», м. Дніпро

до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Київ

про стягнення заборгованості,

розглянутої в межах справи № 904/4790/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт», м. Дніпро,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 179060,00 грн заборгованості з орендної плати та нараховані за неналежне виконання грошового зобов'язання 19441,50 грн три проценти річних і 92339,26 грн інфляційних втрат.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди від 01.12.2016 стосовно внесення орендних платежів.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 позов у справі № 904/4790/21 (904/3358/23) задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» 7162,40 грн основного боргу, 3693,57 грн інфляційних втрат, 777,66 грн трьох процентів річних і 174,50 грн витрат зі сплати судового збору.

Висновок місцевого господарського суду щодо відсутності заборгованості за орендою приміщення ґрунтується на вчиненні орендарем односторонніх правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого припинено зобов'язання зі сплати орендних платежів, а у орендатора припинено зобов'язання зі сплати заборгованості за раніше укладеним з орендарем договором кредиту у тому ж обсязі, що і припинені зобов'язання з орендної плати.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується здійснення взаємозаліку за одностороннім правочином про зарахування зустрічних однорідних вимог, оформленому заявою № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019, тому стягнув орендну плату за лютий 2019 року у визначеному договором розмірі.

Місцевий господарський суд відхилив доводи орендодавця щодо здійснення взаємозаліку на підставі заяв від 16.10.2018, 14.11.2018 та 07.12.2018, оскільки на момент їх направлення, грошові вимоги, які становили предмет одностороннього правочину, вже зараховані на підставі тринадцяти заяв орендаря про зарахування зустрічних однорідних вимог, надісланих орендодавцю у період з листопада 2017 року по листопад 2018 року.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційних скарг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/4790/21 (904/3358/23) в частині відмови у задоволенні позову скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Скаржник не погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою орендаря № 20/1.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018, оскільки до вчинення цього правочину орендодавець здійснив взаємозалік наявної у нього перед орендарем заборгованості за договорами кредиту в рахунок погашення заборгованості зі сплати орендних платежів за 247 договорами, що підтверджується заявами від 16.10.2018, 14.11.2018 та 07.12.2018, тому взаємозалік за правочином орендаря не відбувся.

З тих самих підстав скаржник вважає, що не відбулися взаємозаліки за заявами орендаря, направленими орендодавцю упродовж січня-жовтня 2019 року, оскільки до предмету цих правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог увійшла заборгованість позивача перед відповідачем за кредитними договорами, яка частково погашена зустрічним зарахуванням на підставі вищенаведених заяв від 16.10.2018, 14.11.2018 та 07.12.2018.

Також орендодавець посилається на неузгодженість щодо обсягу площі одного з орендованих приміщень, зарахування орендної плати за яке також увійшло до заяв банку про зарахування зустрічних однорідних вимог, що впливає на розмір заборгованості з орендної плати за таким договором, яка у такому зв'язку є спірною сумою, що унеможливлює здійснення взаємозаліку.

Зазначені обставини, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт», свідчать про спірність розміру зустрічних грошових зобов'язань, які є предметом односторонніх правочинів сторін за договором оренди, що також підтверджується судовими провадженнями у справах № 904/5710/18, 904/5712/18 і 904/631/20, тому відсутні підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/4790/21 (904/3358/23) в частині задоволення вимог скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Банк вважає, що висновок місцевого господарського суду про відсутність доказів надсилання орендодавцю заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 є помилковим, оскільки на 37 аркуші у сьомому томі матеріалів справи № 904/4790/21 про банкрутство, в межах якої розглядалася справа № 904/3358/23, міститься копія фіскального чеку, що підтверджує відправлення вищезазначеної заяви.

Також відправлення орендарем орендодавцю заяви № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 підтверджується чинними рішеннями господарських судів у справах № 904/985/18 і 904/4173/20 і № 904/2342/20.

На підставі вищевикладеного банк вважає, що правочини щодо взаємозаліку заборгованості щодо сплати орендних платежів за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року до заборгованості орендодавця за кредитним договором № 08/104/К відбувся, у зв'язку з чим відмова у задоволенні позову в цій частині є неправомірною.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» у відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» заперечило проти її доводів та просило залишити без задоволення, оскільки погашення заборгованості з орендної плати відбулося внаслідок її зарахування банком в рахунок погашення заборгованості орендодавця за договором кредиту. Водночас заяви орендодавця про зарахування зустрічних однорідних вимог мають спірний характер, що унеможливлює припинення зобов'язань за такими правочинами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» не надало.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» і Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/4790/21 (904/3358/23).

У судовому засіданні 10.07.2024 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (кредитодавець) 17.12.2008 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт сервіс» (позичальник) договір № 08/104/К, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію з лімітом 150000000,00 грн. Сторони договору кредиту визначили, що строк повернення кредиту є 14.12.2018 (т. 1, а.с. 37-46).

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (кредитодавець) 28.03.2016 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (позичальник) договір про внесення змін № 14 до кредитного договору № 08/104/К відповідно до умов якого встановлено, що 06.04.2015 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт сервіс» ухвалено рішення про припинення товариства шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (протокол № 06/04-15) і правонаступником всіх зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт сервіс» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт». Станом на 28.03.2016 заборгованість позичальника за кредитом становить 121433924,75 грн, заборгованість за процентами становить 21876976,38 грн (т. 1, а.с. 56 на звороті).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (орендодавець) уклало 01.12.2016 з Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (орендар) договір оренди (т. 1, а.с. 9-11). Відповідно до пункту 1.2 договору приміщення площею 127,9 м2 розташоване на вул. 30-річча Перемоги, 22, м. Черкасах. Пунктом 2.2 встановлено, що орендна плата становить 7162,40 грн (разом з ПДВ) і підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за поточний місяць із розрахунку 56 грн за 1 м2. Договір укладається з 01.12.2016 по 31.10.2019. У разі якщо не пізніше 1 місяця до закінчення дії Договору жодна із сторін не повідомить про припинення його дії іншу сторону, він вважається продовженим на тих самих умовах на строк, встановлений при укладенні договору (пункт 7.1 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.12.2016 Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» визначене умовами договору оренди від 01.12.2016 приміщення (т. 1, а.с. 12).

Відповідно до акту приймання-передачі від 31.10.2019 Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватофис» визначене умовами договору оренди від 01.12.2016 приміщення (т. 1, а.с. 13).

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 17.12.2018 направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватофис» лист № 20.1.0.0.0/7 693006/01, у якому посилаючись на положення статті 214 Цивільного кодексу України повідомив адресата про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007, викладених у наступних заявах банку:

- заява №Е.65.0.0.0/3-134182 від 06.11.2017;

- заява № Е.65.0.0.0/3-147662 від 28.11.2017;

- заява № Е.65.0.0.0/3-161064 від 20.12.2017;

- заява № Е.65.0.0.0/3-177212 від 22.01.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-188787 від 14.02.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-201618 від 16.03.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-214667 від 17.04.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-225181 від 14.05.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-243934 від 12.06.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-631295 від 13.08.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-645830 від 17.09.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-657047 від 10.10.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-672945 від 07.11.2018 (т. 1, а.с. 63).

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» у пункті другому листа № 20.1.0.0.0/7 693006/01 заявило про зміну підстав припинення зобов'язань з орендної плати за договорами оренди від 01.12.2016 у кількості 247 штук, укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис», у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 17.12.2018 направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватофис» лист № 20.1.0.0.0/7 693007/01, у якому повідомило адресата, що станом на 15.12.2018 заборгованість товариства перед банком за договором кредиту № 08/104/К від 17.12.2008 становить 173440631,81 грн. Строк виконання заборгованості за кредитним договором 08/104/К настав 15.12.2018. Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» повідомило адресата про наявність у банку заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» за оренду у період з жовтня 2017 року по листопад 2018 року за 247 договорами оренди у загальному обсязі 76008124,78 грн. Посилаючись на положення статей 601-603 Цивільного кодексу України банк заявив про припинення його зобов'язань за договорами оренди в рахунок погашення наявної у товариства перед банком заборгованості за кредитом (т. 1, а.с. 62 на звороті).

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватофис» заяви про припинення зобов'язань зі сплати орендних платежів за 247 договорами оренди від 01.12.2016 внаслідок їх погашення за зустрічним зобов'язанням товариства перед банком за договором кредиту № 08/104/К, а саме:

- заява № Е.65.0.0.0/3-1246 від 04.01.2019 на суму 5429151,77 грн;

- заява № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 на суму 5429151,77 грн;

- заява № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 на суму 5429151,77 грн;

- заява № Е.65.0.0.0/3-55850 від 07.03.2019 на суму 5429151,77 грн;

- заява №Е.65.0.0.0/3-75285 від 05.04.2039 на суму 5429151,77 грн;

- заява № Е.65.0.0.0/3-95930 від 13.05.2019 на суму 5429151,77 грн;

- заява № Е.65.0.0.0/3-114028 від 11.06.2019 на суму 5429151,77 грн;

- заява № Е.65.0.0.0/3-133901 від 12.07.2019 на суму 5429151,77 грн;

- заява № Е.65.0.0.0/3-165412 від 13.08.2019 на суму 5429151,77 грн;

- заява № Е.65.0.0.0/3-181641 від 12.09.2019 на суму 5429151,77 грн;

- заява № Е.65.0.0.0/3-203460 від 11.10.2019 на суму 5429151,77 грн (т. 1, а.с. 64-78).

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис», оформленого протоколом № 17052021 від 17.05.2021, вирішено змінити найменування товариства без зміни його організаційно-правової форми з «Приватофис» на «Монтана-естейт», здійснивши відповідні зміни до статуту.

Пунктом 1.2 статуту передбачено, що повне найменування товариства українською мовою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 відкрито провадження у справі № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт».

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об'єктом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду, яким з відповідача на користь позивача стягнуті грошові кошти в рахунок погашення заборгованості з орендної плати та нарахованих за неналежне виконання грошових зобов'язань інфляційних втрат і трьох процентів річних.

Предметом апеляційного оскарження є дослідження правомірності зарахування зустрічних однорідних вимог, джерелом походження яких є кредитні правовідносини і правовідносини з оренди приміщень.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частина перша статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою, другою статті 1054 Цивільного кодексу встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України (§ 1 Глави 71) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» (в подальшому - боржник) як на підставу позову посилається на наявну у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (в подальшому - банк) заборгованості з орендної плати за користування визначеного умовами договору оренди майном у період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року.

Банк заперечує наявність у нього заборгованості за вказаним договором оренди, оскільки ним вчинено односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Сторони зазначили, що 01.12.2016 між ними укладено 247 договорів оренди приміщень, які знаходяться у різних частинах країни.

Також сторони зазначають, що між ними існують тривалі правовідносини, зокрема за договорами № 07/30/К і № 08/104/К, що також підтверджується судовими рішеннями у справі № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт», ями визнані грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».

Як зазначає Банк, впродовж з листопада 2017 року по листопад 2018 року орендна плата за всіма 247 договорами оренди ним сплачувалась шляхом списання заборгованості орендодавця за кредитним договором № 07/30/К, про що Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватофис» направлено тринадцять заяв, а саме:

- заява №Е.65.0.0.0/3-134182 від 06.11.2017;

- заява № Е.65.0.0.0/3-147662 від 28.11.2017;

- заява № Е.65.0.0.0/3-161064 від 20.12.2017;

- заява № Е.65.0.0.0/3-177212 від 22.01.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-188787 від 14.02.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-201618 від 16.03.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-214667 від 17.04.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-225181 від 14.05.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-243934 від 12.06.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-631295 від 13.08.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-645830 від 17.09.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-657047 від 10.10.2018;

- заява № Е.65.0.0.0/3-672945 від 07.11.2018.

В подальшому банк змінив підставу припинення зобов'язань за 247 договорами оренди викладену у вищезазначених заявах, пославшись на нову підставу - кредитний договір № 08/104/К, про що повідомив орендодавця заявами № 20.1.0.0.0/7 693006/01 від 17.12.2018 і 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018, зазначивши що Боржник станом на 15.12.2018 має заборгованість за договором № 08/104/К у розмірі 173440631,81 грн, водночас Банк станом на 15.12.2018 має заборгованість за користування визначеного умовами 247 договорів оренди майном у період з жовтня 2017 року по листопад 2018 року у загальному розмірі 79008124,78 грн.

Боржник вважає, що зазначений банком розмір заборгованості за договором № 08/104/К є спірним, оскільки товариство здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог частини заборгованості за 247 договорами оренди від 01.12.2016 в рахунок часткового погашення заборгованості орендодавця за кредитними договорами № 09/01/К від 10.02.2009, № 08/104/К від 17.12.2008, № 08/105/К від 17.12.2008, 08/106/К від 17.12.2008, № 08/107/К від 17.12.2008, № 08/108/К від 17.12.2008, № 08/109/К від 17.12.2008, № 08/110/К від 17.12.2008, № 08/111/К від 17.12.2008, шляхом направлення банку таких заяв:

- заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов'язання зарахуванням) №1610/1-18 від 16.10.2018 на суму 6140975,62,

- заява про зарахування зустрічних однорідних вимог № 14/11-8 від 14.11.2018 на суму 16500117, 66 грн,

- заява про зарахування зустрічних однорідних вимог № 07/12-1 від 07.12.2018 на суму 314969,20 грн,

Під час розгляду доводів скаржників, апеляційний господарський суд вирішальними вважає такі обставини справи.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Статтями 202, 203 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить частина перша статті 601 Цивільного кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Таким чином, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов'язань сторін у справі.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами (аналогічний висновок викладено у пунктах 28, 29 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19).

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Таким чином, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Апеляційний господарський суд зазначає, що зобов'язання сторін є зустрічними, оскільки Боржник на момент подання заяви № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018 мав заборгованість перед Банком за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008, водночас Банк мав заборгованість перед Боржником за договором оренди від 01.12.2016. Вимоги є однорідними (зараховуються саме грошові вимоги за договором кредиту та договором оренди).

Строк виконання вимог за зустрічними зобов'язаннями настав, оскільки пункт 2.2 договору від 01.12.2016 встановлює, що орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за поточний місяць, а строк виконання зобов'язань зі сплати заборгованості за кредитним договором № 08/104/К настав 15.12.2018, що встановлено умовами пункту А.3 кредитного договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що заява Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018, яка не визнана недійсною на момент розгляду даної справи, є способом припинення одночасно двох зобов'язань, які виникли за договором оренди від 01.12.2016 і кредитним договором № 08/104/К.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» стосовно того, що направляючи заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2018 № 20.1.0.0.0/7 693007/01, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» не врахувало здійснення позивачем зарахування зустрічних однорідних вимог за заявами № 1610/1-18 від 16.10.2018, № 14/11-18 від 14.11.2018 і № 07/12-1 від 07.12.2018, предметом яких також є зобов'язання за кредитним договором № 08/104/К від 17.12.2008, оскільки на момент направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» вказаних заяв, Банк здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог щодо зобов'язань з орендної плати, про що зазначалося у даній постанові.

Апеляційний господарський суд зауважує, що на момент направлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» заяв № 1610/1-18 від 16.10.2018, № 14/11-18 від 14.11.2018 і № 07/12-1 від 07.12.2018, заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» № Е.65.0.0.0/3-134182 від 06.11.2017, № Е.65.0.0.0/3-147662 від 28.11.2017, № Е.65.0.0.0/3-161064 від 20.12.2017, № Е.65.0.0.0/3-177212 від 22.01.2018, № Е.65.0.0.0/3-188787 від 14.02.2018, № Е.65.0.0.0/3-201618 від 16.03.2018, № Е.65.0.0.0/3-214667 від 17.04.2018, № Е.65.0.0.0/3-225181 від 14.05.2018, № Е.65.0.0.0/3-243934 від 12.06.2018, № Е.65.0.0.0/3-631295 від 13.08.2018, № Е.65.0.0.0/3-645830 від 17.09.2018, № Е.65.0.0.0/3-657047 від 10.10.2018, № Е.65.0.0.0/3-672945 від 07.11.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог були дійсними та такими, що вчинені відповідно до вимог статті 601 Цивільного кодексу України. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 01.06.2022, прийнятій за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 910/21566/17 між тими ж сторонами, що і у даній справі.

Апеляційний господарський суд зазначає, що вищевикладені висновки Верховного Суду у справі № 910/21566/17 стосовно обставин правовідносин сторін та їх правової оцінки, надані з урахуванням постанови Верховного Суду від 25.02.2021 № 910/21683/17, в якій також надана оцінка правовідносинам сторін щодо здійснення взаємозаліків.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням наведеної позиції Верховного Суду у справі № 910/21566/17, апеляційний господарський суд доходить висновку, що заборгованість Банка перед Боржником за договором від 01.12.2016 щодо сплати орендних платежів за період з жовтня 2017 року по листопад 2018 року погашена Банком зарахуванням зустрічних зобов'язань Боржника перед Банком за кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007.

Водночас апеляційний господарський суд вважає, що зустрічні зобов'язання сторін у період з жовтня 2017 року по листопад 2018 року припинялися саме на підставі заяв Банку про зарахування за кредитним договором № 07/30/К від 17.04.2007, оскільки зміна підстав зарахування здійснена Банком у грудні 2018 року, не може мати правового значення у зв'язку з припиненням зобов'язання за попередніми заліками.

З урахуванням вищенаведеного, заява Банку № 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018 є підставою для зарахування зобов'язань зі сплати орендних платежів за 247 договорами оренди за грудень 2018 року в рахунок зустрічного зобов'язання Боржника з погашення заборгованості за кредитним договором № 08/104/К, що і вказано в заяві про зарахування.

В подальшому Банк, починаючи з січня 2019 року, щомісяця здійснював зарахування 5429151,77 грн в якості погашення заборгованості за 247 договорами оренди, в рахунок погашення заборгованості Боржника перед Банком за договором кредиту № 08/104/К, на підставі таких заяв:

- № Е.65.0.0.0/3-1246 від 04.01.2019 на суму 5429151,77 грн;

- № Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 на суму 5429151,77 грн;

- № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 на суму 5429151,77 грн;

- № Е.65.0.0.0/3-55850 від 07.03.2019 на суму 5429151,77 грн;

- №Е.65.0.0.0/3-75285 від 05.04.2039 на суму 5429151,77 грн;

- № Е.65.0.0.0/3-95930 від 13.05.2019 на суму 5429151,77 грн;

- № Е.65.0.0.0/3-114028 від 11.06.2019 на суму 5429151,77 грн;

- № Е.65.0.0.0/3-133901 від 12.07.2019 на суму 5429151,77 грн;

- № Е.65.0.0.0/3-165412 від 13.08.2019 на суму 5429151,77 грн;

- № Е.65.0.0.0/3-181641 від 12.09.2019 на суму 5429151,77 грн;

- № Е.65.0.0.0/3-203460 від 11.10.2019 на суму 5429151,77 грн.

В матеріалах справи наявні докази здійснення банком впродовж січня-жовтня 2019 року взаємозаліків, проведених на підставі вищевказаних заяв, у тому числі за тим договором оренди, стягнення орендної плати за яким є предметом спору у даній справі. Надсилання вказаних заяв Боржнику підтверджується поштовими описами та квитанціями про сплату поштових послуг. Також отримання вищевказаних заяв про зарахування банком зустрічних однорідних вимог підтверджується рішеннями суду у господарських справах № 904/2342/20 і № 904/4173/20, якими встановлено факт відправлення Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» цих заяв.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок місцевого господарського суду стосовно відсутності доказів відправлення орендарем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019, оскільки преюдиційними обставинами, встановленими у вищезазначених рішеннях судів, прийнятих в господарських справах між тими ж сторонами, що і у даній справі, підтверджується протилежне, чого не врахував місцевий господарський суд.

З цих же підстав апеляційний господарський суд відхиляє доводи Боржника стосовно відсутності доказів направлення йому Банком заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Посилання Боржника на суперечності між ним як орендодавцем та Банком як орендарем стосовно площі орендованого приміщення за одним з 247 договорів, яке розташоване на пр. Леніна, 74/4, у м. Миколаєві, не спростовує правомірність висновку господарського суду про зарахування зустрічних однорідних вимог у даній справі, оскільки у даному випадку взаємозалік заборгованості орендодавця за договором кредиту № 08/104/К здійснено із заборгованістю орендаря за договором оренди приміщення, розташованого на вул. 30-річча Перемоги, 22, у м. Черкасах, тобто іншого приміщення. Апеляційний господарський суд звертає увагу, що до предмету доказування у справі № 904/4790/21 (904/3358/23) не входить встановлення дійсної площі приміщення за договором, стягнення орендної плати за яким не є предметом позову у даній справі.

Таким чином, заборгованість орендаря перед орендодавцем за договором від 01.12.2016 за період з грудня 2018 року по жовтень 2019 року погашена внаслідок зарахування зустрічних зобов'язань орендодавця перед банком за договором № 08/104/К від 17.04.2007.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що заборгованість Банку по договору від 01.12.2016 за оренду приміщення площею 127,90 м2, яке розташоване на вул. 30-річча Перемоги, 22, у м. Черкасах, за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року у повному обсязі погашена внаслідок вчинення банком односторонніх правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог до Боржника за зобов'язаннями за кредитними договорами № 07/30/К від 17.04.2007 та № 08/104/К від 17.04.2007.

Водночас посилання на судові рішення, якими визнані грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у справі № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт», та у яких зазначено про спірність взаємозаліків сторін у даній справі, якими позивач обґрунтовує безпідставність доводів відповідача про погашення ним заборгованості зарахуванням зустрічних однорідних вимог, апеляційний господарський суд відхиляє, оскільки ухвала суду про визнання грошових вимог у справі про банкрутство не створює обставин, які не потребують доведення під час вирішення інших спорів та відповідно не створює преюдицію, оскільки не є рішенням суду по суті спору, а є судовим рішенням, яке має юридичне значення лише для визначення розміру грошового зобов'язання боржника щодо конкурсних кредиторів та право на голосування такого кредитора кількістю голосів, пропорційною до сукупності вимог інших конкурсних кредиторів.

Крім того, згідно з пунктом 49 постанови Верховного Суду 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування. Своєю чергою, на момент розгляду даної справи вищевказані заліки Банку недійсними в судовому порядку не визнані.

З огляду на відсутність у орендаря заборгованості зі сплати орендодавцю орендних платежів, позов задоволенню не підлягає.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для часткового скасування рішення і ухвалення нового рішення у відповідній частині.

За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору за розгляд апеляційних скарг, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/4790/21 (904/3358/23) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/4790/21 (904/3358/23) задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2023 у справі № 904/4790/21 (904/3358/23) скасувати частково.

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» (узвіз Крутогірний, 14, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 33546549) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 4026,00 грн (чотири тисячі двадцять шість гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.07.2024

Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ

Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД

Суддя О. ІВАНОВ