10 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/2590/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,
суддя Мартюхіна Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
представників учасників провадження у справі про банкрутство:
апелянта - Бочаров Д.Є. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1156280 від 19.07.2023,
боржника - Сичов А.Ю. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1142443 від 01.08.2023,
розпорядник майна - арбітражний керуючий Волторніст С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг +" (вх.№1106Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Прохоровим С.А., дата складання повного тексту ухвали - 14.12.2023, та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2024, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Прохоровим С.А., дата складання повного тексту ухвали - 22.04.2024, у справі №922/2590/23
за заявою ФОП Бойченко В.М.
до ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень"
про визнання банкрутом
До Господарського суду Харківської області надійшла заява фізичної особи-підприємця Бойченка Володимира Миколайовича про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора фізичної особи-підприємця Бойченка Володимира Миколайовича в сумі 2 883 379, 79грн основного боргу, 1 889 489, 87грн пені, 1 117 398, 81грн інфляційних, 5 878, 83грн 3% річних, 268 302, 05грн штрафу та 26 840, 00грн сплаченого судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі, 60 300, 00грн витрат пов'язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства), розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Волторніста Сергія Івановича.
Після публікації про відкриття провадження у справі надійшла, зокрема заява з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Паркінг+", в якій заявник просить суд визнати його кредиторські вимоги до ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" у розмірі 43 556 012, 09грн.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Паркінг+" посилається на наявність у боржника заборгованості за договором поставки №2020/П/16/1 від 27.02.2020 у розмірі 43 556 012, 09грн, з них 8 225 630, 22грн основної заборгованості, 5 059 978, 76грн пені, 4 417 046, 61грн відсотків річних, 3 768 123, 43грн інфляційних та 22 085 233, 09грн товарного кредиту.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 відхилено грошові вимоги ТОВ "Паркінг+" (заява вх.№19604 від 25.07.2023) в повному обсязі; грошові вимоги ПФ ІВП "БІКАР" (заява вх.№20987 від 08.08.2023) визнано частково в сумі 15 096 735, 68грн з яких: 7 140 000, 00грн основної заборгованості за векселем АА 0512048 від 21.12.2021, 2 253 501, 37грн 60% річних за період з 21.12.2021 по 30.06.2022, 5 697 866, 31грн 60% річних за період з 01.07.2022 по 04.07.2023, сплачений судовий збір в розмірі 5 368, 00грн. Зобов'язано розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог ПФ ІВП "БІКАР" до реєстру вимог кредиторів.
В частині кредиторських вимог ТОВ "Паркінг+" ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що звертаючись до суду із грошовими вимогами у розмірі 43 556 012, 09грн, кредитор посилається на існування невиконаного грошового зобов'язання боржника за договором поставки №2020/П/16/1 від 27.02.2020, яке, як було встановлено в ході судового розгляду, 26 березня 2021 року було припинено внаслідок видачі боржником кредитору простого векселю АА 0512047 на суму 18 125 630, 22 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що грошові вимоги заявлені ТОВ "Паркінг+" за Договором поставки товару № 2020/П/16/1 від 27.02.2020 не підлягають визнанню, з огляду на існування між сторонами вексельних зобов'язань за простим векселем АА 0512047, виданим боржником на суму 18 125 630, 22грн, які припинили грошові зобов'язання за договором поставки товару № 2020/П/16/1 від 27.02.2020.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 у справі №922/2590/23 постановлено, що до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" підлягають включенню визнані судом вимоги, а саме:
- фізичної особи-підприємця Бойченка Володимира Миколайовича в розмірі 6 164 449, 35грн, 26 840, 00грн сплаченого судового збору та 60 300, 00грн витрат на авансовий платіж згідно зі статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутств,
- фізичної особи - підприємця Саакяна Арамаіса Спартаковича в розмірі 41 198, 72грн (судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами - 5 368,00 грн).
- ПФ ІВП "Бікар" в розмірі 15 096 735, 68грн (сплачений судовий збір в розмірі 5 368, 00грн).
Зобов'язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги; належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.
Зобов'язано розпорядника майна провести інвентаризацію активів боржника, здійснити фінансовий аналіз, а також в десятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Докази надати суду.
Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 10.05.2024 року.
Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвала про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на "20" травня 2024 р. на 11:00год.
Не погодившись з ухвалами місцевого господарського суду від 11.12.2023 та від 22.04.2024, ТОВ "Паркінг+" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 скасувати в частині відхилення заявлених ТОВ "Паркінг+" до ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" кредиторських вимог та ухвалити нове рішення, яким визнати заявлені ТОВ "Паркінг+" кредиторські вимоги.
Також апелянт просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 скасувати в частині не включення заявлених ТОВ "Паркінг+" кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" та ухвалити нове рішення, яким включити заявлені ТОВ "Паркінг+" кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень".
Свої вимоги апелянт обґрунтовує відсутністю факту дійсного видання боржником (ТОВ "ДБК "УРОВЕНЬ") Товариству з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" векселя серії АА №0512047 від 26.03.2021 та чинності існуючих між підприємствами, відповідно до укладеного Договору поставки № 2020/П/16/1 від 27.02.2020 взаємовідносин.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг +" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 у справі №922/2590/23; встановлено учасникам справи строк до 03.06.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 03.06.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "19" червня 2024 р. о 10:30год.
03.06.2024 від апелянта надійшла уточнена апеляційна скарга, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 скасувати в частині відхилення заявлених ТОВ "Паркінг+" до ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" кредиторських вимог та ухвалити нове рішення, яким визнати заявлені ТОВ "Паркінг+" кредиторські вимоги у розмірі 16 231 444, 11грн товарного кредиту.
Також просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 скасувати в частині не включення заявлених ТОВ "Паркінг+" кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" та ухвалити нове рішення, яким включити заявлені ТОВ "Паркінг+" кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень".
До уточненої апеляційної скарги апелянтом додані додаткові докази: два акти звіряння взаємних розрахунків.
Апелянт зазначає, що 01.06.2024 серед вивезених, через повномасштабну військову агресію російської федерації проти України та пов'язані із цим активні бойові дії у Харківській області та безпосередньо у м. Харкові, на зберігання документи, кредитором було виявлено підписані уповноваженими представниками ТОВ "ДБК "УРОВЕНЬ" акти звірок взаємних розрахунків за договором поставки № 2020/П/16/1 від 27.02.2020 за період з 27 лютого 2020 року - по 25 березня 2021 року (підписаний діючим на той час директором ТОВ "ДБК "УРОВЕНЬ" Єрохіною М.В.) та за період з 26 березня 2021 року - по 01 травня 2023 року (підписаний діючим на той час директором ТОВ "ДБК "УРОВЕНЬ" Гацько В.А.), згідно яких ТОВ "ДБК "УРОВЕНЬ" визнавалася існуюча та непогашена перед ТОВ "Паркінг+" за Договором поставки №2020/П/16/1 від 27.02.2020 заборгованість із передбаченого умовами договору товарного кредиту у розмірі 16 231 444, 11грн.
14.06.2024 від боржника надійшов відзив на уточнену апеляційну скаргу, просить долучити до матеріалів справи подані апелянтом акти звірки, які визнаються боржником; долучити до матеріалів справи поданий боржником акт звірки між сторонами за період 27.02.2020 - 25.03.2021 по договору поставки товару №2020/П/16/1 від 27.02.2020 "Постачання"; задовольнити уточнену апеляційну скаргу ТОВ "Паркінг+".
До відзиву боржником доданий акт звірки між сторонами за період 27.02.2020 - 25.03.2021.
17.06.2024 від розпорядника майна - арбітражного керуючого Волторніста С.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить задовольнити апеляційну скаргу та визнати грошові вимоги ТОВ "Паркінг+" в межах уточненої апеляційної скарги, а саме в розмірі 16 231 444, 11грн.
17.06.2024 від ПФ ІВП "Бікар" надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить задовольнити уточнену апеляційну скаргу та визнати грошові вимоги ТОВ "Паркінг+" в межах уточненої апеляційної скарги, а саме в розмірі 16 231 444, 11грн.
17.06.2024 від ФОП Бойченко В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, просить задовольнити уточнену апеляційну скаргу, також просить розглядати скаргу без участі кредитора.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.06.2024 представник апелянта оголосив доводи уточненої апеляційної скарги, надав пояснення, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не актуальні; просить переглянути оскаржувані ухвали лише в частині відхилення заявлених ТОВ "Паркінг+" до ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" кредиторських вимог у розмірі 16 231 444, 11грн товарного кредиту.
Представник боржника та розпорядник майна підтримали вимоги уточненої апеляційної скарги.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату та місце судового засідання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до "10" липня 2024 р. о 14:30год.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024, у зв'язку із звільненням у відставку судді Фоміної В.О. та відпусткою судді Пуль О.А., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2024 заяву арбітражного керуючого Волторніста С.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "10" липня 2024 о 14:30 годині, провести в режимі відеоконференції з арбітражним керуючим Волторністом С.І.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.07.2024, що відбулось у режимі відеоконференції, представник апелянта оголосив доводи уточненої апеляційної скарги, просить визнати заявлені ТОВ "Паркінг+" до ТОВ "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень" кредиторські вимоги у розмірі 16 231 444, 11грн товарного кредиту.
Представник боржника та розпорядник майна підтримали вимоги уточненої апеляційної скарги; розпорядник майна вважає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Крім того, розпорядник майна просить відкласти розгляд справи для подання додаткових доказів, які були знайдені боржником напередодні судового засідання.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату та місце судового засідання.
Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи, оскільки усі докази в обґрунтування заявлених кредиторських вимог заявник мав додати до заяви з кредиторськими вимогами, поданої суду першої інстанції, а в суді апеляційної інстанції додаткові докази подаються лише у виняткових випадках, коли заявник з об'єктивних причин не міг подати такі докази суду першої інстанції, однак, розпорядник майна не обґрунтував суду апеляційної інстанції, які непереборні обставини унеможливили подання усіх доказів суду першої інстанції.
В цілому судова колегія розцінює клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи як таке, що спрямоване на затягування розгляду справи.
Щодо поданої апелянтом уточненої апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Відповідно до статті 266 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Апелянт звернувся з уточненою апеляційною скаргою поза межами встановленого статтею 266 Господарського процесуального кодексу України строку.
Поряд з цим, судова колегія враховує, що учасники справи мають право в тому числі, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.06.2024 представник апелянта неодноразово зазначив, що наразі для апелянта вже неактуальні вимоги щодо інших заявлених кредиторських вимог, окрім кредиторських вимог у розмірі 16 231 444, 11грн товарного кредиту, що підтверджуються наданими апелянтом додатковими доказами - актами звірки та визнаються боржником.
При цьому, представник апелянта зазначив, що немає потреби оголошувати доводи апеляційної скарги як такі, що вже не становлять інтересу для апелянта.
У судовому засіданні 10.07.2024 апелянт наполягав лише на визнанні кредиторських вимог у розмірі 16 231 444, 11грн товарного кредиту.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності переглядати оскаржувані рішення в частині кредиторських вимог, які кредитор не просить визнати, і надавати оцінку доводам апеляційної скарги, якими апелянт вже не обґрунтовує свої вимоги.
Відтак, оскаржувані ухвала Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 та ухвала Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 переглядаються апеляційним господарським судом в частині відхилення заявлених ТОВ "Паркінг+" до ТОВ "Дорожньо-будівльна компанія "Уровень" кредиторських вимог у розмірі 16 231 444, 11грн товарного кредиту.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники апелянта та боржника, розпорядник майна висловили доводи і вимоги щодо уточненої апеляційної скарги, учасники справи були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, їх явка не визнавалась судом обов'язковою, і неявка представників інших учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники справи були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Вирішуючи питання прийняття наданих апелянтом додаткових доказів - актів звірки, судова колегія виходить з такого.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Кредитор мав, належним чином користуючись своїми процесуальними правами, звертаючись до суду із заявою про визнання кредиторських вимог підготувати усі необхідні докази в обґрунтування своїх вимог і додати їх до заяви з кредиторськими вимогами, або повідомити у заяві про причини неможливості подання доказів у встановлений законом строк.
Як вбачається із матеріалів справи, апелянт в обґрунтування неможливості подання додаткових доказів суду першої інстанції посилається на те, що документи були випадково знайдені серед вивезених через введення в Україні воєнного стану і ведення на території Харківської області активних бойових дій документів.
Однак, судова колегія зазначає, що положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи", і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14.
Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 вказаного Кодексу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Як вбачається із наданих апелянтом додаткових доказів, вони датовані 2021-2023 роками, і апелянт не доводить жодними доказами, з яких конкретних об'єктивних непереборних обставин апелянт не міг подати додаткові докази суду першої інстанції.
Судова колегія наголошує, що усі докази мали бути подані сторонами до суду першої інстанції; належних та допустимих доказів неможливості подання до суду першої інстанції наданих апелянтом додаткових доказів з причин, що об'єктивно не залежали від нього, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає надані позивачем додаткові докази і здійснює розгляд апеляційної скарги за наявними і поданими суду першої інстанції доказами.
Поряд з цим, суд констатує, що апелянтом надані акти звірки за період 27.02.2020 - 25.03.2021 - за двома договорами поставки товару від 27.02.2020 №2020/П/16/1 та від 12.03.2021 №2021/П/36-1.Товарний кредит та за період 26.03.2021 - 01.05.2023 за договорами поставки товару від 27.02.2020 №2020/П/16/1 та від 12.03.2021 №2021/П/36-1.Товарний кредит.
У судовому засіданні 19.06.2024 представники апелянта та боржника не змогли надати пояснення, що за договір зазначено в актах, яке він має відношення до справи, і заборгованість по товарному кредиту у розмірі 16 231 444, 11грн стосується якого договору і в якій частині; із актів цього не вбачається; у судовому засіданні 10.07.2024 представник апелянта зазначив про бухгалтерську помилку при складанні актів, зазначає, що заборгованість стосується спірного договору.
Дослідивши матеріали справи, викладені в уточненій апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представників апелянта, боржника та розпорядника майна, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає скаргу в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, укладений між кредитором та боржником договір №2020/П/16/1 від 27.02.2020 за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупцеві асфальтобетонні суміші, бітумну емульсію, відходи фрезерування (код УКТ ЗЕД 27150000), пісок (код УКТ ЗЕД 2505), відсів гранітний, щебінь (код УКТ ЗЕД 2517), бетон (код УКТ ЗЕД 3824), борт дорожній та тротуарний (поребрик) (код УКТ ЗЕД 6801), вироби з бетону (код УКТ ЗЕД 6810), що далі іменуються в цьому Договорі - "Товар", а Покупець зобов'язується оплачувати та приймати Товар, відповідно до умов цього договору.
Згідно з пунктом 1.2. Договору, кількість, одиниця виміру, ціна одиниці Товару, асортимент Товару встановлюється відповідно до видаткових накладних, підписаних Сторонами.
Загальна сума договору складається з суми всіх замовлень Покупця, вказаних у видаткових накладних, підписаних Сторонами (пункт 1.3. Договору).
Відповідно до пункту 2.1 Договору, базис поставки: EXW відповідно до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС 2010 - склад готової продукції, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Диканівська, 51.
Згідно з пунктом 2.2 Договору, поставка Товару здійснюється наступним чином: Покупець не раніше ніж за три робочі дні до орієнтовної дати поставки Товару, зобов'язаний повідомити Постачальника шляхом подачі заявки по факсимільному зв'язку або електронною поштою про намір придбати Товар у Постачальника, а Постачальник зобов'язується прийняти заявку і підтвердити її шляхом надання відповідного рахунку на цю партію Товару, про що повідомляє Покупця.
Відповідно до пункту 2.3 Договору, транспортування Товару здійснюється транспортом Покупця.
Згідно з пунктом 2.4 Договору, датою поставки партії Товару вважається дата, яка зазначена у видатковій накладній, що свідчить про передачу партії. Товару уповноваженому представникові Покупця або уповноваженому перевізника.
Поставка кожної партії Товару здійснюється не раніше ніж через один робочий день з моменту внесення Покупцем на поточний рахунок Постачальника авансового платежу задану партію Товару (пункт 2.6. Договору).
Згідно з пунктом 3.1. Договору, Покупець оплачує вартість партії Товару у наступному порядку:
Після подачі заявки і одержання рахунку на поставку Товару Покупець протягом 2-х (двох) банківських днів, зобов'язаний внести на поточний рахунок Постачальника авансовий платіж у розмірі 50% (п'ятдесяти відсотків) від вартості партії Товару, вказаної у виставленому Постачальником рахунку. Остаточний розрахунок за поставлену партію Товару здійснюється Покупцем протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту фактичної поставки Товару.
Оплата Товару здійснюється засобами безготівкових банківських платежів по реквізитах Постачальника, вказаних в цьому договорі або готівкою в касу Постачальника. Оплата без виставлення рахунку Постачальника не допускається (пункт 3.2. Договору).
Датою оплати за даною угодою вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Валютою платежів за даною угодою є українська гривня.(пункт 3.3. Договору).
У випадку несплати попередньої партії Товару, поставка наступної партії Товару проводиться виключно на умовах повної 100% передоплати (пункт 3.5. Договору).
Відповідно до пункту 3.6. Договору, у випадку, якщо оплата за фактично поставлений Товар не здійснена Покупцем в порядку пункту 3.1. цього договору протягом 30-ти календарних днів, Постачальник виставляє Покупцеві користування товарним кредитом, при цьому товарний кредит розраховується по наступній формулі:
С(т.к.) = Кз*Кт.к/365,
Де, С(т.к.) - сума товарного кредиту;
Кз - кредиторська заборгованість Покупця перед Постачальником на момент оплати;
Кт.к. - кількість днів користування Покупцем товарним кредитом.
Згідно з пунктом 3.7. Договору, у випадку виникнення у Покупця товарного кредиту, Покупець оплачує Постачальникові вартість фактично поставленого Товару та послуги товарного кредиту і інші платежі відповідно до цього Договору.
Пунктом 7.1. Договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині виконання грошових зобов'язань Покупця до 25 грудня 2020 року.
Припинення дії даного Договору не звільняє Сторони від повного виконання зобов'язань за даним Договором.
У своїй заяві Кредитор зазначає, що згідно Договору поставки товару №2020/П/16/1 від 27.02.2020 Боржнику поставлено Товару на суму 24 125 630, 22грн, що підтверджується накладними, з яких Боржником не було оплачено 8 225 630, 20грн.
Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом, в матеріалах справи наявний Акт прийому-передачі векселя від 26 березня 2021 року, відповідно до якого ТОВ "ДБК "УРОВЕНЬ" (надалі - "векселедавець") та ТОВ "Паркніг+" (надалі - "векселедержатель") склали цей Акт про те, що згідно Договору поставки товару №2020/П/16/1 від 27 лютого 2020 р. та Акту звірки до нього від 31.12.2020 в оплату за отриманий товар (отримання товару підтверджується Сторонами, та відповідними документами до Договору) "векселедавець" передав, а "векселедержатель" прийняв один простий вексель з наступними реквізитами: серія та номер векселя АА 0512047, дата видачі векселя 26 березня 2021 р., дата погашення векселя: за пред'явленням, найменування та ідентифікаційний код векселедавця ТОВ "ДБК "Уровень", код за ЄДРПОУ 36986775, вексельна сума, грн. 18 125 630, 22грн.
Тобто, актом приймання-передачі векселя від 26 березня 2021 р. до Договору поставки товару №2020/П/16/1 від 27.02.2020 Сторони підтвердили, що станом на 26 березня 2021 року ТОВ "ДБК "УРОВЕНЬ", яке мало заборгованість перед ТОВ "Паркінг+" за отриманий товар за Договором поставки товару №2020/П/16/1 від 27 лютого 2020 року у розмірі 18 125 630, 22грн, в рахунок виконання даного грошового зобов'язання видало 26 березня 2021 р. простий вексель АА 0512047.
У той же час, Кредитор не надав до суду оригінал простого векселя АА 0512047.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Предметом апеляційного перегляду є кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг +", що становлять заборгованість боржника по товарному кредиту у розмірі 16 231 444, 11грн за договором №2020/П/16/1 від 27.02.2020.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони маю право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).
В якості підстави для нарахування товарного кредиту кредитор посилається на пункт 3.6. вказаного договору, яким передбачено, що у випадку, якщо оплата за фактично поставлений Товар не здійснена Покупцем в порядку пункту 3.1. цього договору протягом 30-ти календарних днів, Постачальник виставляє Покупцеві користування товарним кредитом, при цьому товарний кредит розраховується по наступній формулі:
С (т.к.) = Кз*Кт.к/365,
Де, С(т.к.) - сума товарного кредиту;
Кз - кредиторська заборгованість Покупця перед Постачальником на момент оплати;
Кт.к. - кількість днів користування Покупцем товарним кредитом.
Вказані умови Договору кореспондують з положеннями статті 694 Цивільного кодексу України, згідно яких договором купівлі-продажу може бути передбачено продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
За змістом підпункту 14.1.245 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, товарний кредит товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Однак, згідно доданого до заяви з кредиторськими вимогами розрахунку нарахованого товарного кредиту, кредитором визначено період нарахування товарного кредиту - з 01.01.2021 по 31.12.2021, що нарахована кредитором на заборгованість, що мала місце з 01.01.2021 року.
При цьому, пунктом 7.1. Договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині виконання грошових зобов'язань Покупця до 25 грудня 2020 року.
Тобто, кредитором у доданому до заяви з кредиторськими вимогами розрахунку здійснено нарахування товарного кредиту з 01.01.2021 на підставі пункту договору, який з 01.01.2021 припинив свою дію, тобто з 01.01.2021 відсутня підстава для здійснення відповідного нарахування.
Відповідно і нарахування товарного кредиту здійснено заявником безпідставно.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.07.2024 представник апелянта зазначив, що товарний кредит нарахований за період з початку дії договору і по 2023 рік, що, на його думку, підтверджується актами, доданими до уточненої апеляційної скарги.
Однак, суд зазначає, що, по-перше, вказані акти не прийняті судом апеляційної інстанції як додаткові докази з підстав, викладених вище; і по-друге, належного розрахунку на підтвердження даних доводів апелянтом суду не надано.
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що за змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).
З огляду на викладене, визнання боржником на стадії апеляційного перегляду оскаржуваних ухвал кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг +", що заявлені як заборгованість боржника по товарному кредиту у розмірі 16 231 444, 11грн за договором №2020/П/16/1 від 27.02.2020, не змінює безпідставності їх нарахування.
Тим паче, що в суді першої інстанції боржник та розпорядник майна взагалі заперечували проти кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг +".
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг +" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 у справі №922/2590/23 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг +" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 у справі №922/2590/23 залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.07.2024.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна