Справа № 484/5894/23
Провадження № 1-кп/484/110/24
про продовження строку дії запобіжного заходу
16.07.2024 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому в судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152110000962, по обвинуваченню
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новотроїцьке Волноваського району, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, інвалідності немає, депутатом будь-яких рад не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 03.03.2010 року Дебальцевським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт;
- 09.08.2011 року обвинувальний акт за ч. 2 ст. 389 КК України направлено до Дебальцевського міського суду Донецької області;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
В провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12023152110000962 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Відповідно до санкції ч. 4 ст. 187 КК України, за вчинення вищевказаного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08.09.2023 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.11.2023 включно.
Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31.10.2023 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.12.2023 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.12.2023 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.02.2024 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07.02.2024 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.04.2024 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.03.2024 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.05.2024 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.05.2024 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.07.2024 включно, без визначення розміру застави.
На даний час ризики визначені згідно із вищевказаних ухвал не відпали та продовжують мати місце.
Так, сторона обвинувачення вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 зможе:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Знаючи яка міра покарання його очікує за вчинення даного злочину, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, обвинувачений офіційно не працевлаштований. Крім того, ОСОБА_3 не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, що свідчить про відсутність у останнього будь-яких родинних зв'язків. Враховуючи викладене, можливо зробити висновок про відсутність у обвинуваченого стійких соціальних зв'язків.
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_3 може незаконно впливати та здійснювати тиск на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують обвинуваченого, оскільки вони не надавали свої покази безпосередньо суду. Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що потерпіла ОСОБА_6 - жінка, яка проживає сама та доглядає в силу віку та стану здоров'я за своїм батьком, який має інвалідність. Працює вчителькою математики у ліцеї «Лідер» у м. Первомайськ. Поза школою, переважно більшість свого часу проводить у будинку, догядаючи за своїм батьком, так як йому важко рухатись, вона не може залишати його на довгий час одного. Тому, є об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі, може скористатись таким станом потерпілої та її батька, та може здійснювати на неї вплив і тиск, з метою зміни її свідчень на такі, що виправдовуватимуть його поведінку під час вчинення інкримінованого йому злочину;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_3 може вжити заходи до пошуку свідків та очевидців вчинення злочину, які ще не були встановлені та допитані в ході досудового розслідування та схиляння їх до дачі показів, що виправдовують його та не відповідають реальним обставинам справи;
- може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_3 вчинив новий злочини проти власності, а також офіційно не працює, та не має постійного легального джерела доходів, що і призвело до вчинення умисного корисливого злочину із застосуванням насилля відносно потерпілої, з метою наживи та незаконного збагачення. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати, що і в подальшому обвинувачуваний може продовжить займатися злочинною діяльністю. Згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов такого висновку.
На думку суду, підозра щодо обвинуваченого ОСОБА_3 є обґрунтованою зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі на даній стадії розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (справа «Харченко проти України») питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, що суд не може не враховувати.
На думку суду, наявність у обвинуваченого співмешканки, яка живе разом зі своєю матір'ю в АДРЕСА_2 та позицію обвинуваченого про відсутність його впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, не є тими обставинами які виключають існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та підтверджують можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу на даній стадії судового розгляду кримінального провадження.
Так згідно позиції Європейського суду з прав людини (справа «Ілійков проти Болгарії») суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зникли та продовжують існувати на даний час, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні та зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід.
За таких обставин суд знаходить клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а відповідно приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_3 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.
Також, суд знаходить, що тримання обвинуваченого під вартою не перешкоджає здійсненню ним захисту його прав та інтересів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 197, 199, 331, 369-373, 395 КПК України, суд-
Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 14.09.2024 р. включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити Первомайському РВП ГУНП в Миколаївській області та ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу суду протягом 5 днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
СУДДЯ: ОСОБА_1