Єдиний унікальний номер: 379/556/24
Провадження № 2/379/236/24
про залишення позову без розгляду
16 липня 2024 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючої судді - Музиченко О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
21.05.2924 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
23.05.2024 суд прийняв указану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання на 07.06.2024, яке через тимчасову непрацездатність судді було відкладено на 28.06.2024 та в подальшому через неявку сторін відкладене на 16.07.2024 (а.с.23, 24, 31, 39).
В судове засідання 16.07.2024, як і в попереднє судове засідання 28.06.2024, позивач ОСОБА_1 не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належно як шляхом направлення рекомендованих листів, так і способом смс-інформування: всі судові повістки про виклик в судові засідання отримав (а.с.26, 29, 32, 33,37, 40, 41, 44, 45). Заяву про розгляд справи без його участі позивач до суду не подавав. Про причини своєї неявки в судові засідання суд не повідомляв.
Відповідач ОСОБА_2 у призначені судові засідання також не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належно і завчасно згідно з вимогами чинного законодавства як шляхом направлення рекомендованих листів, так і способом смс-інформування (а.с. 32, 34, 35, 40, 42, 43, 46, 47).
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.
Судом установлено, що в позовній заяві позивачем ОСОБА_1 зазначено номер його мобільного телефону та адресу місця реєстрації і проживання (а.с.1).
Процесуальні документи та судові повістки про виклик направлялись судом позивачу засобами поштового зв'язку шляхом направлення рекомендованих листів зі зворотними повідомленнями, які отримував як він особисто ( а.с. 29), так і член його сім'ї - матір (а.с. 44, 45), що згідно з ч.3 ст. 130 ЦПК України вважається належним повідомленням позивача про день, час і місце судового засідання. Крім того, на судові засідання 28.06.2024 та 16.07.2024 позивач ОСОБА_1 додатково отримав SMS повідомлення-повістки про виклик до суду (а.с.33, 41).
Отже суд, зі свого боку, вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення позивача задля розгляду даної справи по суті. Матеріалами справи підтверджується достеменна обізнаність позивача ОСОБА_1 про дати і час розгляду справи, належне його повідомлення у різний спосіб про всі судові засідання.
Проте, позивач, будучи належно у різний спосіб повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в жодне судове засідання не з'явився. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не подавав. Про причини своєї неявки в судові засідання суд не повідомляв.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За частиною 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, судом враховуються відповідні положення законодавства, зокрема, п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, за яким суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Тобто, нормою закону не передбачено врахування поважності причин повторної неявки позивача. Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами. Положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням ст. 223 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними, при повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 121 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У зв'язку з наведеним, положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Судом установлено з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 був належно повідомлений і достеменно знав про день, час і місце проведення всіх судових засідань, однак, два рази поспіль не з'явився до суду, клопотань про розгляд справи у його відсутність не подавав, а також не повідомляв суд про причини своєї неявки в судові засідання. Тобто, позивач не проявляв жодного інтересу до своєї справи з моменту реєстрації позову в суді.
З наведеного суд приходить до висновку про те, що ця позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України.
При цьому суд зауважує, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 44, 128, 130, п. 3 ч.1 ст. 257, ст. ст. 258-261, 353 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, позов якого залишено без розгляду, право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 16.07.2024.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО