Справа № 367/530/23
Провадження №2/367/1267/2024
(заочне)
22 травня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Яцуна А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштівв якому просить: розірвати Договір підряду №071021 від 07 жовтня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 87 000 грн., внесені в якості авансового платежу за Договором підряду №071021 від 07 жовтня 2021 року; 2610 грн. штрафу, 2 610 грн. пені, 6 343,85 грн. інфляційних втрат, 1 072,60 грн. трьох процентів річних. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2 146 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 07.10.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір підряду №071021. Відповідно до підпункту 1.1.1. пункту 1.1. Договору підряду Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується розробити візуалізаційну документацію відповідно до розмірів об'єкта (замовлення) Замовника. Надається в електронному вигляді на електронну адресу Замовника (візуалізаційна документація надається замовнику в разі якщо вона входить до переліку замовлення згідно з пунктом 1.1.3). Відповідно до підпункту 1.1.2 та підпункту 1.1.3 п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується у відповідності до візуалізаційної документації, діючих будівельних норм та правил виконати роботи/послуги згідно з пунктом 1.1.3. (надалі - «Послуги» або «Замовлення»): изготовление ступений, ограждений и монтаж (мовою оригіналу). Відповідно до підпункту 1.2 Договору Замовник зобов'язується прийняти виконані Підрядником роботи/послуги, та оплатити їх вартість у строки і на умовах, визначених даним Договором.
Додає, що на виконання умов Договору Позивач сплатив Відповідачу у вигляді авансу грошові кошти в такому порядку: 07.10.2021 року-2000,00 грн.; 25.10.2021 року - 15 000,00 грн.; 21.01.2022 року - 12 000,00 грн.; 21.01.2022 року-31 000,00 грн; 19.08.2022 року - 27 000,00 грн. Всього Позивачем на виконання умов Договору було сплачено відповідачеві 87 000,00 (вісімдесят сім тисяч) гривень. Факт отримання зазначених коштів Відповідачем зафіксовано в п. 10 Договору.
Однак, стверджує, що після отримання грошових коштів у загальній сумі 87 000 грн. підрядник виконання робіт за Договором підряду не розпочав, перестав відповідати на телефонні дзвінки та повідомлення,
Зазначає, що станом на дату подання позовної заяви, замовлення відповідно умов Договору підрядником не виконано, а грошові кошти, передані підряднику не повернені замовнику.
Таким чином, наголошує, що оскільки Відповідач ухиляється від виконання Договору, систематично ігнорує звернення Позивача та не повертає передані йому грошові кошти, то Позивач вимушений звернутися до суду для захисту своїх майнових прав.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини, внаслідок яких виник спір щодо виконання договірних зобов'язань, який регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умовами укладеного між сторонами договору.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 березня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 29 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі та без участі представника, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції та оголошенням на сайті «Судова Влада України», а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
07 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір підряду №071021.
Відповідно до підпункту 1.1.1. пункту 1.1. Договору підряду Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується розробити візуалізаційну документацію відповідно до розмірів об'єкта (замовлення) Замовника. Надається в електронному вигляді на електронну адресу Замовника (візуалізаційна документація надається замовнику в разі якщо вона входить до переліку замовлення згідно з пунктом 1.1.3).
Згідно із підпунктом 1.1.2 та підпункту 1.1.3 п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується у відповідності до візуалізаційної документації, діючих будівельних норм та правил виконати роботи/послуги згідно з пунктом 1.1.3, а саме проект сходів , виготовлення сходинок, огородження та монтаж.
Відповідно до підпункту 1.2 Договору Замовник зобов'язується прийняти виконані Підрядником роботи/послуги, та оплатити їх вартість у строки і на умовах, визначених даним Договором.
Згідно із п. 2.3 Договору Оплата по Договору здійснюється Замовником у формі авансу і як оплата за виконані роботи/послуги наступним чином:
• аванс № 1 - 10% виготовлення візуалізаційної/робочої документації з розмірами;
• аванс № 2 - 60% закупівля матеріалів та виготовлення замовлення;
• аванс 3 - 15% здача замовлення/комплектуючих замовлення/комплектуючих частин конструкції/послуги Замовнику (у виробничому приміщенні Підрядника або по фотозвіту);
• оплата 15% при відвантаженні оплаченого замовлення Замовнику/по завершенню всіх робіт згідно з п. 1.1.3.
Відповідно до п. 3.1 Договору за цим Договором згідно авансовим платежам (оплата замовлення/оплата послуги) термін на виконання складає:
• виготовлення візуалізаційної документації з розмірами - 15 робочих днів.
• закупівля матеріалів та виготовлення замовлення - 25 робочих днів.
• здача замовлення (або послуги) - 30 робочих днів
• відвантадження (або монтаж) - 30 робочих днів.
Згідно із п. 2.1. Договору загальна вартість робіт по даному договору становить 31 000 (тридцять одна тисяча) гривень.
На виконання умов Договору ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 у вигляді авансу грошові кошти в такому порядку: 07 жовтня 2021 року-2000 (дві тисячі) гривень; 25 жовтня 2021 року - 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень; 21 січня 2022 року - 12 000 (дванадцять тисяч) гривень; 21 січня 2022 року - 31 000 (тридцять одна тисяча) гривень; 19 серпня 2022 року - 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень. Всього ОСОБА_1 на виконання умов Договору було сплачено відповідачеві 87 000 (вісімдесят сім тисяч) гривень. Факт отримання зазначених коштів Відповідачем зафіксовано в п. 10 Договору.
Відповідно до п.5.3 Договору у випадку порушення Підрядником строку надання Послуг, Замовник має право одноразово стягнути з Підрядника штраф у розмірі 3% від загальної вартості ненаданих послуг по Договору в момент внесення оплати згідно з пунктом 2.3. рядок «Г».
Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті встановлених судом обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 ЦК України цивільні правовідносини регулюються цивільним законодавством на засадах, зокрема, свободи договору, справедливості, добросовісності, розумності та гарантуванні судового захисту цивільного права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналізуючи зміст спірних правовідносин, слід звернути увагу, що вони регулюються положеннями укладеного між сторонами договору, який за своєю сутністю є договором підряду.
За змістом частин 1, 2 статті 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними Договору.
Згідно з ч. 2 ст. 852 ЦК за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 858 ЦК якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що позивачем було авансовано виконання відповідачем робіт, передбачених Договором, проте відповідач, всупереч положень п. 3.1 Договору не виконав своєчасно замовлених робіт, а відтак допустив прострочення виконання зобов'язання, внаслідок чого виникають передумови для настання правових наслідків, передбачених ч. 1 ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз змісту зазначеної норми закону свідчить, що розірвання договору в судовому порядку з причин істотного його порушення є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Такий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №914/2649/17.
Беручи до уваги, що за умовами Договору відповідач мав виконати замовлені в нього роботи у строки визначені п. 3.1 Договору, але так і не виконав свого зобов'язання, то доводи сторони позивача про істотне порушення відповідачем умов договору та наявність підстав для розірвання такого Договору за ініціативою замовника є обґрунтованими та правомірними.
За змістом ч. 4, 5 ст. 653 ЦК України у випадку розірвання договору сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
У пункті 3 частини третьої статті 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Тлумачення норм ЦК України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України. (постанова Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №537/4259/15-ц)
Беручи до уваги п. 10 Договору, на виконання умов Договору ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 у вигляді авансу грошові кошти в такому порядку: 07 жовтня 2021 року - 2000 (дві тисячі) гривень; 25 жовтня 2021 року - 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень; 21 січня 2022 року - 12 000 (дванадцять тисяч) гривень; 21 січня 2022 року-31 000 (тридцять одну тисячу) гривень; 19 серпня 2022 року - 27 000 (двадцять сім) гривень. Всього ОСОБА_1 на виконання умов Договору було сплачено ОСОБА_2 87 000 (вісімдесят сім тисяч) гривень, проте, відповідач не виконав ніяких робіт, обумовлених Договором, внаслідок чого суд дійшов висновку про необхідність розірвання такого Договору, то сплачена позивачем сума авансу підлягає стягненню з відповідача на підставі п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлене неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Щодо вимог позивача про стягнення трьох процентів річних, суми інфляційних втрат та пені суд приходить до наступного.
Як вже згадувалось судом пунктом 5.3 Договору передбачено можливість стягнення штрафу на користь позивача в розмірі 3% від загальної вартості ненаданих послуг по Договору в момент внесення оплати згідно з пунктом 2.3. рядок «Г».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 651 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд також задовольняє вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 2 610 (дві тисячі шістсот десять) гривень; пені у розмірі 2 610 (дві тисячі шістсот десять) гривень; інфляційних втрат у розмірі 6 343 (шість тисяч триста сорок три) гривні 85 копійок; трьох процентів річних у розмірі 1 072 (одна тисяча сімдесят дві) гривні 60 копійок, при цьому враховує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ним вжиті всі належні заходи щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинства здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідач не надав суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не навів обставин, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлених судом обставин справи.
За таких обставин позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Таким чином, суд повністю задовольняє вимоги позивача та питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір стягується з відповідача на корись держави.
Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів- задовольнити.
Розірвати Договір підряду № 071021 від 07 жовтня 2021 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) грошові кошти внесені в якості авансового платежу за Договором підряду №071021 від 07 жовтня 2021 року у розмірі 87 000 (вісімдесят сім тисяч) гривень; штраф у розмірі 2 610 (дві тисячі шістсот десять) гривень; пеню у розмірі 2 610 (дві тисячі шістсот десять) гривень; інфляційні втрати у розмірі 6 343 (шість тисяч триста сорок три) гривні 85 копійок; три проценти річних у розмірі 1 072 (одна тисяча сімдесят дві) гривні 60 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua
Суддя Ю.В. Кравчук