Справа № 366/1996/24
Провадження № 3/366/1524/24
15.07.2024 смт. Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 (смт. Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП,
02.07.2024 справа надійшла до суду.
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 100370 від 21.06.2024, по суті правопорушення зазначено наступне:
19.06.2024 року, близько 19 год. 40 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в аптеці «Подорожник», що по вул. І. Проскури, 3 в смт. Іванків, таємно викрав з полиці аптеки засіб для лікування горла марки «Орасепт» в кількості однієї одиниці вартістю 299 грн. 13 коп., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні правопорушення визнав та щиро розкаявся, підтвердив обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Щодо кваліфікації правопорушення, суддя приходить до такого.
ОСОБА_1 інкримінується правопорушення за ч. 2 ст. 51 КУпАП, відповідальність за яке настає у разі потворного протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, за яке вже особу було піддано адміністративному стягненню.
У свою чергу, відповідальність за ч. 1 ст. 51 КУпАП настає у разі дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Таким чином, дії особи можуть кваліфікуватись за ч. 2 ст. 51 КУпАП лише уразі накладення на особу протягом року адміністративного стягнення до вчинення діянь, які їй інкримінуються при розгляді справи.
Оскільки справи за ч. 1 ст. 51 КУпАП у відповідності до ст. 221 КУпАП розглядаються судом, відповідно доказом вчинення повторності вчинення правопорушення за ч. 2 ст. 51 КУпАП є постанова суду, відповідно до якої на особу протягом року накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
При цьому, така постанова суду в матеріалах справи відсутня, що виключає в діях ОСОБА_1 повторності вчинення правопорушення за ст. 51 КУпАП.
У КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає, що у цьому випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього Рішення, Конституційний Суд України зазначає, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21.02.1984, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації, якщо це покращує становище особи. Такий висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові від 13.01.2021 у справі № 243/1573/17.
З огляду на викладене та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутня постанова суду, згідно з якою ОСОБА_1 протягом року до діянь, які йому інкримінуються, був визнаний винуватим у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП, суддя приходить до висновку про зміну правової кваліфікації правопорушення з ч. 2 ст. 51 КУпАП на ч. 1 ст. 51 КУпАП, тим більше, у цьому випадку не зміниться фабула інкримінованого правопорушення (за текстом фабули, зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення) та покращиться становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Потрібно розмежовувати кримінальне правопорушення "Крадіжка" та "Дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки" (стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення), оскільки існує різниця між вартістю викраденого майна та санкціями, які можуть застосувати до винної особи. Дрібне викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у цьому випадку дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня поточного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", він дорівнює 3028 гривень. Отже дії особи будуть підпадати під дрібне викраденням чужого майна, якщо не будуть перевищувати (0,2 х (50% х 3028))=302,50 грн.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки.
Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 100370 від 21.06.2024;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 21.06.2024;
- товарним чеком № 15-28135 від 20.05.2024, згідно з яким вартість викраденого майна становить 299, 13 грн.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставинами, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , суддя визнає щире розкаяння винного.
Обставин, які обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер правопорушень, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за їх вчинення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Питання судових витрат суддя вирішує в порядку ст. 40-1 КУпАП, якою передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», а тому, з нього слід стягнути суму судового збору.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 51, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (триста сорок гривень).
отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок)
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У відповідності до ч. 1 ст. 307, ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення зазначеного строку має бути надісланий до Іванківського районного суду Київської області.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, ця постанова буде направлена для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням його майна, де з правопорушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення копії постанови.
Строк пред'явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.
Суддя Н.П. Слободян