"16" липня 2024 р. Справа № 363/2540/24
16 липня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №277788 від 24.05.2024 року слідує, що 23.05.2024 року о 16 год. 00 хв. в с. Нові Петрівці по вул. Свято-Покровській поблизу будинку за №171, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки CKC MNT GS, д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом марки СКС НПВМ79/5, д/н НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем марки SKODA, д/н НОМЕР_3 під керуваннями Василенко Д.О., внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до матеріалів справи долучено його клопотання в якому він просив розгляд справи проводити за його відсутності, з обставинами, викладеними в протоколі погодився, просив суд обмежитись мінімальним покаранням.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно п. 13.1 ПДР передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Зі змісту письмових пояснень водія ОСОБА_1 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він дійсно керував зазначеним в протоколі транспортним засобом та рухаючись по вул. Захисників України в с. Нові Петрівці в напрямку м. Києва. Під час руху у ДТП не потрапляв. Близько 17 год. 30 хв. йому зателефонували та повідомили про причетність до ДТП, а саме те, що він під час руху, задньою частиною автомобіля здійснив наїзд на автомобіль марки SKODA, д/н НОМЕР_3 . Він одразу повідомив про дану ситуацію поліцію та наступного дня приїхав до Вишгородського РУП для надання пояснень. Вину у вчиненому визнає, наміру переховуватись не має. Зазначив, що у зв'язку з великими габаритами автомобіля удару не відчув.
Так, вина ОСОБА_1 в порушенні п. 13.1 ПДР України підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №277788, що був складений у його присутності та підписаний останнім, схемою місця ДТП від 23.05.2024 року, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , рапортом поліцейського ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Шульги М.І. від 23.05.2024 року, копією посвідчення водія ОСОБА_1 , копіями технічних талонів транспортного засобу, копією військового квитка серії НОМЕР_4 , листом інспектора відділу превенції ГУНП в Київській області ст. лейтенанта поліції Т. Щіпкової.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що дії водія ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, вину останнього вважаю доведеною.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин вчинення правопорушення, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 , у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці звільненні від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, у зв'язку з чим судовий збір не підлягає стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.П. Дьоміна