справа № 361/6749/24
провадження № 3/361/3442/24
12.07.2024 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , працюючого ФОП « ОСОБА_2 », до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04.07.2024 серії ВАД №101834 04.07.2024 близько 12-00 години за адресою: АДРЕСА_1 , « ОСОБА_1 вчинив психологічне домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_3 , а саме голосно кричав, хапав за верхній одяг, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП».
В судове засідання викликалися як особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , так й особа, зазначена потерпілою ОСОБА_3 , обидва були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, однак до суду не з'явилися, причини неявки не повідомили.
На підставі того, що законодавець передбачив скорочений термін розгляду справ зазначеної категорії саме з метою попередження цього негативного явища на його початковій стадії, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , при цьому неявка останніх в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під психологічним насильством у сім'ї розуміється насильство, пов'язане із дією одного члена сім'ї на психіку іншого шляхом словесних образ, погроз, переслідування, яким умисно спричиняється емоційна невпевненість та нездатність себе захистити, чим завдається або може бути завдана шкода психічному здоров'ю особи.
Суд наголошує, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Оскільки умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру є обов'язковим елементом об'єктивної сторони, відповідні фактичні обставини підлягають обов'язковому детальному опису в протоколі, а також доказуванню в судовому засіданні.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.
Разом з тим, матеріали справи не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, у письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначено, що він прийшов до колишньої дружини щоб побачити їх спільних двох дітей, які проживають з ОСОБА_3 , однак остання перешкоджала йому побачити дітей, намагалася його виштовхати та викликала поліцію, ніяких протиправних дій він не вчиняв.
Письмові пояснення ОСОБА_3 написані нерозбірливим почерком, до того ж до матеріалів долучено не оригінал, а копію пояснень, копія неналежної якості, текст прочитати неможливо.
Матеріали справи не містять об'єктивних даних про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адмінвпливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на думку суду, у протоколі про адміністративне правопорушення викладені формальні ознаки наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, без будь-якого фактичного підтвердження, оскільки відсутні будь-які об'єктивні докази факту вчинення останнім домашнього насильства, відсутні докази на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_3 .
Відтак, сварка, яка сталася 04.07.2024 між колишнім подружжям, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілій особі, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2020 (справа №545/744/19), факт сварок і непорозумінь між подружжями на побутовому рівні свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факт вчинення особою домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно достатті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247,283 -285 КУпАП, суддя, -
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя Н.С.Сіренко