Постанова від 20.06.2024 по справі 359/3975/24

Cправа №359/3975/24

Провадження №3/359/2152/2024

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 203689 від 13 квітня 2024 року ОСОБА_1 обвинувачують в тому, що 13 квітня 2024 року о 22 год. 40 хв. по АДРЕСА_1 , він вчинив відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного та фізичного характеру.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився та надав заяву, в якій свою вину не визнав та просив провадження по справі закрити. Зазначив, що в них з потерпілою виник лише словесний конфлікт та на даний час з цивільною дружиною примирився.

Від потерпілої ОСОБА_2 до суду також надійшла заява, в якій вона просила закрити провадження по справі та зазначила, що з цивільним чоловіком примирилися і претензій до нього не має.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

За змістом ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство може буде вчинено лише у сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Вищевказаний закон надає визначення поняттям психологічного та фізичного насильства. Так, під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. При цьому, фізичним насильством є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Суд звертає увагу на те, що не вважається домашнім насильством вчинений між особами звичайний сімейний конфлікт (сварка), який за своїм характером був лише зіткненням їх протилежних інтересів і поглядів, напруженням і крайнім загостренням їх відносин та наявних між ними суперечностей, що може супроводжуватися взаємними докорами і образами але без наміру завдати шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Аналізуючи зібрані у цій справі докази, суд вважає, що в матеріалах справи відсутня достатня кількість належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства. Крім того, адміністративний матеріал не містить в собі даних щодо наслідків, які могли бути наявні у потерпілої виходячи з обставин викладених у протоколі. При цьому, дані протоколу про адміністративне правопорушення, довідка АРМ 102, письмові пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , копія термінового заборонного припису стосовно кривдника, не підтверджують обставин вчинення адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскарженою до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова суду набрала законної сили________

Суддя Д.В. Ткаченко

.

Попередній документ
120386513
Наступний документ
120386515
Інформація про рішення:
№ рішення: 120386514
№ справи: 359/3975/24
Дата рішення: 20.06.2024
Дата публікації: 17.07.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (20.06.2024)
Дата надходження: 18.04.2024
Розклад засідань:
11.06.2024 10:00 Бориспільський міськрайонний суд Київської області
20.06.2024 10:00 Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТКАЧЕНКО ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ТКАЧЕНКО ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Сірик Микола Віталійович
потерпілий:
Ігнатенко Анастасія Володимирівна