Справа № 761/17630/24
Провадження № 1-кс/761/11670/2024
10 липня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
13 травня 2024 року (зареєстровано в системі «Електронний суд» 12 травня 2024 року) до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладеного у його заяві від 09 травня 2024 року № В-6131.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою, ОСОБА_3 посилається на положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України та обґрунтовує її тим, що 09 травня 2024 року він звернувся до Головного слідчого управління Служби безпеки України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка була отримана уповноваженою особою органу досудового розслідування того ж дня. Однак, на час звернення до суду зі скаргою, відповідні відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато, що свідчить про порушення вимог ст. 214 КПК України.
Розгляд скарги ОСОБА_3 просив здійснювати у його відсутність. Скаргу підтримує та просить її задовольнити у повному обсязі.
Уповноважена особа (слідчий) Головного слідчого управління Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явилась, однак на адресу суду надійшов лист начальника 2 управління Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_4 від 17 червня 2024 року № 6/7602, відповідно до якого заява ОСОБА_3 від 09 травня 2024 року № В-6131 направлена до Державного бюро розслідувань для розгляду.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, 09 травня 2024 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до Головного слідчого управління Служби безпеки України про нібито вчинення суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України.
Однак, станом на день розгляду скарги відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбаченого, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Згідно п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Таким чином, аналіз положень ст. 214 КПК України, ст. ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальні правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінальних правопорушень. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, у висновку зробленому у постанові Великої Палати Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 встановлено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує, обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дослідивши зміст долученої до скарги заяви про вчинення, на думку ОСОБА_3 , кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить викладу відповідних фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України, зокрема в чому полягали протиправні дії чи бездіяльність судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , та чи була заподіяна істотна шкода фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
При цьому, ч. 5 ст. 214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення, яких ОСОБА_3 у заяві від 09 травня 2024 року № В-6131 належним чином наведено не було, а дані які викладені у повідомленні про нібито вчинення кримінального правопорушення, зводяться до незгоди із прийнятими судом рішеннями, а відтак, на переконання слідчого судді, бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутня.
Крім того, відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011, в якому, поміж іншого, зазначено, що оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій, і не може даватись будь-якими органами, в тому числі і слідчими органами.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 від 2008 року до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на зверненні до Європейського суду з прав людини.
Таким чином, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення, та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності. Адже відповідні порушення (у разі їх наявності) усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищестоящими судовими інстанціями в апеляційному та касаційному порядку.
Враховуючи вище зазначене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11 КК України, ст.ст. 126, 129 Конституції України, ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 60, 214, 303, 306-307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Головного слідчого управління Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1