Справа № 761/24274/24
Провадження № 1-кс/761/15600/2024
11 липня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023100000000328, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 липня 2023 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, а також за ознаками інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України КК України, -
03.07.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , в якому, ставилось питання про накладення, з метою збереження речових доказів, арешту на майно, тимчасово вилучене 25 червня 2024 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Iphone 14, IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою з номером телефону НОМЕР_2 у чохлі чорного кольору.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000328, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 липня 2023 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, а також за ознаками інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України КК України.
Так, прокурор зазначає, що у межах кримінального провадження перевіряються факти вчинення певними особами можливих корупційних дій, пов'язаних з одержанням неправомірної вигоди за сприяння бажаючим особам в отриманні сертифікатів про рівень володіння державної мови у Національному авіаційному університеті (надалі - НАУ), а також за вирішення питання про зарахування на навчання осіб чоловічої статі призивного віку для здобуття фахової передвищої та вищої освіти до НАУ, його навчальних підрозділів та інших навчальних закладів, в порушення порядку прийому на навчання, задля створення підстав ухилення такими особами від мобілізації та перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, та сприяння в успішному проходженні навчання.
За епізодами злочинної діяльності щодо отримання неправомірної вигоди за навчання встановлено наступне.
Під час досудового розслідуванння встановлено, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грошову винагороду (1500 доларів США) в порушення вимог наказу МОН України, без наявності військового квитка, з метою ухилення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від мобілізації, у серпні-вересні 2023 року вирішили питання щодо зарахування останніх до Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
Вказане питання також вирішив ОСОБА_4 шляхом зловживання впливом на ректора вказаного закладу освіти ОСОБА_11 .
Крім того, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за грошову винагороду в сумі 15 000 гривень, яку отримав ОСОБА_4 , вирішили питання щодо успішного проходження заліків та іспитів на сесії у 2024 році ОСОБА_7 в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі.
Окрім викладеного встановлено, що ОСОБА_4 спільно з
ОСОБА_8 частину отриманої неправомірної вигоди від ОСОБА_7 та ОСОБА_9 використали для придбання ноутбука вартістю 800 доларів США, який на даний час перебуває у користуванні ОСОБА_8
25.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 31.05.2024 (справа № 761/19601/24) було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час зазначеного обшуку ОСОБА_7 добровільно надав свій мобільний телефона Iphone 14, IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою з номером телефону НОМЕР_2 у чохлі чорного кольору, який було вилучено та поміщено до спец пакету KIV1101053.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, постановою слідчого від 25.06.2024 зазначений мобільний телефон був визнаний речовим доказом.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник тимчасово вилученого майна, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання до суду не з'явився, що однак не перешкоджає розгляду клопотання по суті заявлених у ньому вимог.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги зміст винесеної 25 червня 2024 року постанови про визнання майна речовим доказом, зважаючи на наявність достатніх доказів того, що частина зазначеного у клопотанні майна відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а саме є майном, щодо якого є наявність розумних підозр вважати, що воно могло зберегти на собі відомості, важливі для досудового розслідування, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження такого майна, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 25 червня 2024 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Iphone 14, IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою з номером телефону НОМЕР_2 у чохлі чорного кольору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023100000000328, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 липня 2023 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, а також за ознаками інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 25 червня 2024 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Iphone 14, IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою з номером телефону НОМЕР_2 у чохлі чорного кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1