Справа № 761/23659/24
Провадження № 1-кс/761/15214/2024
04 липня 2024 року слідчий суддя Шевченківський районний суд м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та за участю прокурора ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчої СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в м.Києві ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та покладених обов'язків щодо підозрюваного:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця
м.Києва,українця,не працюючого, проживаючого в
АДРЕСА_1 , раніше не
судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202410010000176 від 30.04.2024 року, -
до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчої СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в м.Києві ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та покладених обов'язків щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202410010000176 від 30.04.2024 року.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100001762 від 30.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
В зв'язку з цим, є наявність достатніх обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків: не відлучатися із міста Києва, в якому ОСОБА_4 зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим ОСОБА_6 ; докласти зусиль до пошуку роботи; при наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання.
Вислухавши сторін по справі, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Так у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100001762 від 30.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
26.06.2024 ОСОБА_4 у повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Статтею 179 КПК України визначено особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу(ч.1).
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Достатніх підстав вважати, що підозра ОСОБА_4 є необгрунтованою, суд не вбачає
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, враховуючи доводи, викладені учасниками процесу, слідчий суддя вважає, що обставини, викладені у ч.1 ст. 194 КПК України, на даний час доведені, існують достатні підстави вважати, що існує вказаний у клопотанні ризик передбачений ст.177 КПК України, щодо можливості впливу на потерпілого та свідків, а доказів зворотного в судовому засіданні сторонами не надано.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потрепілого та дослідження їх судом.
Тобто, оскільки ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого та дослідження їх судом, викладені у клопотанні обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення та долучені до клопотання слідчого матеріали кримінального провадження дають слідчому судді підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може здійснювати вплив на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях)
Також судом враховано, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років..
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також, згідно з роз'ясненнями, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
За ч.1 ст.177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , слід застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язати ОСОБА_4 : повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи в залежності від стадії кримінального провадження; прибувати на виклик до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на визначений час; утримуватись від спілкування із потерпілим ОСОБА_6 ; не відлучатись за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження; докласти зусиль для пошуку роботи; при наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України. Крім цього, враховуючи неодноразові факти притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173-2 КУпАП, наявність термінових заборонних приписів стосовно нього, суд вважає необхідним в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, у відповідності з ст. 194 ч.6 КПК України, застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-179, 193, 194, 201, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчої СВ Шевченківського управління поліції ГУНП в м.Києві ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та покладених обов'язків щодо підозрюваного ОСОБА_4 , - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_4 :
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи в залежності від стадії кримінального провадження;
- прибувати на виклик до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на визначений час;
- утримуватись від спілкування із потерпілим ОСОБА_6 ;
- не відлучатись за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- докласти зусиль для пошуку роботи;
- при наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України;
- пройти програму для кривдників.
Обов'язки, передбачені ч. 5,6 ст. 194 КПК України, на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються на строк по 25 серпня 2024 року.
Підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
У відповідності до вимог ст..309 КПК України ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1