Справа № 741/198/23
12 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бондюка Богдана Володимировича про розподіл судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 05.10.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00002557 від 13.12.2022 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 8 500, 00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 05.10.2023 позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишено без задоволення, а рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 05.10.2023 - без змін.
В подальшому, представник ОСОБА_1 - Бондюк Б.В. звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про розподіл судових витрат, в якій, просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у зв'язку з переглядом судом апеляційної інстанції рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 05.10.2023 у розмірі 4 500, 00 грн.
Від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому, даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 134 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз положень ст. 134 КАС України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Згідно до положень ч.ч. 1-6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів позивача та надання правової допомоги, представником позивача - адвокатом Бондюк Б.В. надано наступні копії документів: договір про надання правничої допомоги № 03/01-022 від 03.01.2022, додаткова угода № 7 від 07.11.2023, Акт прийому-передачі наданих послуг від 08.02.2024 та платіжне доручення від 09.02.2024 № P24A2306536856D7602.
Відповідно до укладеного 03.01.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Бондюком Б.В. договору, клієнт доручив, а адвокат прийняв на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах договору, а також, додатковими угодами до нього, а клієнт зобов'язується оплатити послуги адвоката у розмірі та порядку, передбаченому договором, а також, додатковими угодами до нього.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п. 3.9 договору.
Згідно додаткової угоди № 7, укладеної 07.11.2023, до договору про надання правової допомоги № 03/01-022 від 03.01.2022 за погодженням адвоката з клієнтом розмір гонорару за надання правничої допомоги визначено сторонами в сумі: підготовка та подача до апеляційного суду (та учасникам справи) відзиву на апеляційну скаргу - 3 000 гривень; участь у судовому засіданні - 1 500,00 гривень.
Так, згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 08.02.2024 адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правову допомогу на загальну суму 4 500, 00 грн: Підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу із додатками учасникам та до суду (1 година) - 3 000, 00 грн; участь адвоката при розгляді справи судом (1 година) - 1 500, 00 грн.
За п. 2 цього акту сторони дійшли згоди, що клієнт зобов'язаний оплатити надану правову допомогу відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 03/01-022 від 03.01.2022 р.
Таким чином, витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу за оскарження в суді апеляційної інстанції Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 складають 4 500, 00 грн.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Вказана позиція підтверджена у постанові Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц, згідно з якою відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Таким чином, неподання доказів фактичного понесення судових витрат не є підставою для відмови у їх відшкодуванні, якщо підтверджено наявність обов'язку їх сплатити (постанова Верховного суду від 03.10.2019 № 922/445/19).
До такого ж висновку дійшов і Європейський суд з прав людини у справі «Бєлоусов проти України», у якому зазначив, що: «Хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно з договірними зобов'язаннями, а тому, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними».
Колегія суддів бере до уваги висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».
Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, ціну позову, значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які представник позивача - адвокат Бондюк Б.В. просить стягнути з відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що справедливою та співмірною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 3 500, 00 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті понесених позивачем на правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 500, 00 грн. та наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача - адвоката Бондюка Б.В. про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 229, 241, 242, 252, 325, 328-331 КАС України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бондюка Богдана Володимировича - задовольнити частково.
Ухвалити у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - додаткову постанову наступного змісту:
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ - 39816845, адреса - 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 ) понесені витрати на правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 500, 00 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.