Справа № 826/21823/15
12 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, третя особа - Обслуговуючий кооператив "ЖБК Осінній" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду першої інстанції з позовом, в якому просили:
- визнати протиправними дії щодо реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 143151180706 «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 » та про зобов'язання вчинити дії.
Крім цього, до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному управлінню житлового забезпечення, на період до вирішення судом справи, здійснювати оформлення права власності та видавати свідоцтво про право власності фізичним особам - членам кооперативу та юридичній особі - Кооперативу на квартири у житловому будинку по АДРЕСА_1 . А також шляхом зупинення органом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у м. Києві здійснювати реєстрацію права власності на квартири, про заборону вчинення дій пов'язаних з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва фізичним особам - членам кооперативу та юридичній особі - Кооперативу на квартири у житловому будинку по АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2015 у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2015 - без змін.
Надалі, до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, в якій остання просить: « Роз'яснити зміст ухвали, відповідно до якої відмовлено з причин відсутності небезпеки заподіяння шкоди правам позивача. Адже відсутність права на розгляд із зазначених законом підстав для скасування спірної декларації є звуженням прав людини. Оскільки суд не вважав, що реєстрація права власності вплине на захист порушених у позові прав позивачів, та відповідно розгляд цього питання по суті на предмет відповідності спірної декларації статті 11 Закону України «про будівельні норми», статті 16 Закону України «Про основи містобудування», статтей 37, 39-1 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92**», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, прошу роз'яснити як саме в умовах реєстрації права власності забезпечити позивачам розгляд питання про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації із наведених у статті 39-1 Закону № 3038 підстав та з підстав скасування цієї декларації на підставі рішення суду про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.09.2019 № 819/1371/15 є підставою для скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення» в адміністративній справі, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
При цьому, роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) для його виконання не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 826/878/17.
Так, вказаній ухвалі Верховним Судом зазначено, що рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У вказаній ухвалі судом також було вказано, що роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту наведених положень КАС України вбачається, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена нечіткістю його змісту, якщо воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання.
Аналіз наведених норм свідчить, що за правилами ст. 254 КАС України роз'ясненню підлягають виключно судові рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
Таким чином, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд вирішив спір по суті.
При цьому, суд може роз'яснити рішення лише те, яке підлягає виконанню якщо таке рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 296/1155/13-а.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2015, якою у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовленою, залишено без змін.
Аналізуючи зміст ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015, колегія суддів вважає, що вказане судове рішення у резолютивній частині не припускає кілька варіантів її тлумачення, є чітким та зрозумілим щодо відмови у задоволенні апеляційної скарги, а отже, і заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у даній справі.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки резолютивна частина ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 не містить положень зобов'язального характеру та такою ухвалою не вирішувався спір по суті, а тому відсутні підстави для роз'яснення вищевказаного судового рішення в розумінні положень статті 254 КАС України .
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи заявника фактично вказують на його незгоду з таким судовим рішенням, що відповідно до ст. 328 КАС України є правовою підставою для його оскарження в касаційному порядку, а не для роз'яснення.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не наведено жодних обставин, прямо передбачених ст. 254 КАС України, які вказують на необхідність роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015, а тому відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення вказаного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 254, 325, 329 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.