Справа № 375/1272/23
12 липня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., дослідивши матеріали апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 15.09.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, старшого інспектора ВБДР батальйону № 1 Полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Насонова Павла Костянтиновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 503628 від 19.07.2023,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 503628 від 19.07.2023.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 15.09.2023 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Департамент патрульної поліції звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Із наявної в матеріалах справи довідки (а.с. 49) вбачається, що копія оскаржуваного рішення отримана Департаментом патрульної поліції 06.10.2023, а тому строк на апеляційне оскарження сплив ще 16.10.2023, тоді як апеляційна скарга була подана лише 23.11.2023 (відповідно до поштової відмітки на конверті), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження. Скаржнику запропоновано надати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску.
Копію ухвали від 19 березня 2024 року було доставлено у електронний кабінет апелянта 14 березня 2024 року о 02 год. 05 хв.
25.03.2024 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яким пропуск строку звернення до апеляційного суду обґрунтовано наступними обставинами.
13.10.2023 представником відповідачів було подано апеляційну скаргу на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 15.09.2023 у справі № 375/1272/23 за позовом ОСОБА_1
16.10.2023 Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду поновлено строк на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку із не сплатою судового збору.
30.10.2023 представником відповідачів було направлено заяву про усунення недоліків.
02.11.2023 Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції повернуто особі, яка її подала.
27.11.2023 представником відповідачів повторно було направлено апеляційну скаргу на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 15.09.2023 у справі № 375/1272/23 за позовом ОСОБА_1 .
Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов'язку подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо її своєчасної подачі.
Крім того, у п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 810/3131/17, від 05.02.2019 у справі № 826/11314/17, від 23.07.2020 у справі № 560/3519/18 та від 16.03.2021 у справі № 640/7145/19 який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя, про що вказував Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011.
Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 400/2226/19.
При цьому, з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не вбачається наявності поважних обставин, які слугували пропуску спеціального строку звернення до апеляційного суду, встановленого статтею 286 КАС України.
Так, 02.11.2023 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду первинно подану Департаментом патрульної поліції апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Копію зазначеної ухвали від 02.11.2023 було доставлено у електронний кабінет представника апелянта 03.11.2023 о 03 год. 17 хв.
При цьому, повторно подаючи апеляційну скаргу 27.11.2023 (через 24 дні з моменту повернення первинної апеляційної скарги) апелянт не надає належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили звернення до суду апеляційної інстанції повторно з апеляційною скаргою в найкоротші строки з моменту отримання ухвали про повернення первинно поданої апеляційної скарги.
Тому, зазначені апелянтом причини пропуску строку оскарження рішення без обґрунтування того, що стало причиною подання апеляційної скарги через 24 дні, не може бути визнана поважною та не є підставою для поновлення строку.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні, а інших доказів поважності пропуску даних процесуальних строків не зазначено і не надано до суду апеляційної інстанції, то в даному випадку слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 299, 325, 328 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 15.09.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, старшого інспектора ВБДР батальйону № 1 Полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Насонова Павла Костянтиновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 503628 від 19.07.2023 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.