П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28493/23
Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Вовненко А.В.
представника апелянта - адвоката Слободянюк В.О.
представника Департамент патрульної поліції - Радея О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про визнання протиправними та скасування пункту 1 наказу від 18.09.2023 №497 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказ від 06.10.2023 №1347о/с в частині звільнення зі служби в поліції, про поновлення на службі в поліції, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
18 жовтня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 18.09.2023 року №497 в частині притягнення інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції “По особовому складу” від 06.10.2023 року №1347о/с в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Гребенєва Павла Павловича;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 07.10.2023 року;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.10.2023 року по день поновлення;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 07.10.2023 року та в частині стягнення на користь позивача заробітної плати за один місяць у розмірі 19 670 грн 19 коп. з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 1303,91 грн, які сплачено позивачем для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння, яких не закінчився;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу;
- витребувати з Департаменту патрульної поліції всі матеріали службового розслідування, що стали підставою для видання наказу Департаменту патрульної поліції від 18.09.2023 року №497 в частині притягнення інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В обґрунтування позову вказував, що 13.08.2023 року увечері позивач знаходився в автомобілі TOYOTA CAMRY днз НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою вул. Середня 48/1 в м. Одесі, коли неподалік від нього зупинилось службове авто поліції. Інспектори поліції підійшли до автомобіля та попросили надати документи для перевірки. На вимогу поліцейського ОСОБА_2 пред'явив документи. Далі патрульні заявили, що позивач є водієм і має ознаки стану алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність. Запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_2 пояснив, що транспортним засобом не керував, а лише сидів в ньому. Так як, напередодні у них з дружиною стався конфлікт і задля уникнення продовження останній сів до автомобілю заспокоїтись і подумати над ситуацією. Коли до автомобілю підійшли поліцейські - розхвилювався ще більше, можливо через це вони зробили висновок, що позивач перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Однак, ОСОБА_1 алкогольні напої не вживав і не вживає, про що й пояснив поліції. З огляду на зазначене, на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння відмовився, оскільки, підстав проводити такий огляд не було. Під час спілкування з поліцейськими позивач поводився ввічливо, з повагою, агресії не проявляв та не конфліктував. Попри заперечення ОСОБА_1 , інспектор поліції, склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 534351 від 13.08.2023 р. про те, що “13.08.2023 р., о 00 год 42 хв., м. Одеса вул. Середня, буд. 48/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився. На місці події з даним протоколом ОСОБА_2 не погодився, в графі “Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення” зазначив наступне: “Не рухався, авто було припарковане, інші пояснення надам в суді””. В графі “Підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності” - “Зі змістом не згоден”. З метою спростування стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 звернувся до КНП “ООМЦПЗ” ООР для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Висновок) від 13.08.2023 року №001772 ОСОБА_1 - тверезий, ознак алкогольного сп'яніння не виявлено. Обставини щодо керування транспортним засобом встановлені в постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 13.09.2023 року у справі №521/20657/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час розгляду цієї справи судом досліджені відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо зазначеної події. Так, суд дійшов висновку, що з вказаних відеозаписів не вбачається, що ОСОБА_1 має відношення до керування транспортним засобом Toyota Camry. На вказаних відеозаписах зафіксовані лише події складення адміністративних матеріалів по відношенню до позивача. Тому суд вважав, що події, які зафіксовані на відеозаписі не можуть служити належним доказом на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 13.08.2023 року, о 00 годині 42 хвилин. Серед іншого, суд звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 . Вказані обставини зазначають і особи, що надавали письмові пояснення по справі, а також усні, які зафіксовані на відеозаписах. За таких обставин, суд закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, відносно позивача. Обставина, що позивач не керував транспортним засобом встановлена в постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 13.09.2023 року у справі №521/20657/23 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому має преюдиційне значення для цієї справи. З огляду на вищевикладене в діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначав про неврахування судом першої інстанції того факту, що а ні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а ні в матеріалах службового розслідування немає неспростовних доказів того, що позивач рухався автомобілем.
Апелянт вказує, що під час службового розслідування, дисциплінарною комісією співробітники громадської організації не викликалися та не опитувалися, комісія об'єктивно не з'ясувала всіх обставин подій та провела розслідування з недотриманням засад неупередженості та рівності всіх поліцейських.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач послався на правомірність оскаржуваного рішення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебував на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції.
13.08.2023 року старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №534351 за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (т.1,а.с.31.)
У протоколі зазначено, що 13.08.2023 року, 00.42 год.. в м. Одесі, вул. Середня, 48/1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. У графі “пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення” зазначено “не рухався, авто було припарковано, інші пояснення надам у суді”.
14.08.2023 року старші інспектори відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції Зелевський О. та лейтенант поліції ОСОБА_4 подали начальнику УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції рапорт, у якому зазначили, що 13.08.2023 о 00.30 за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 48/1, нарядом “ОКЕАН-201” за порушення комендантської години було зупинено транспортний засіб TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_5 , який знаходився поза службою. В ході спілкування з ОСОБА_6 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку лейтенант поліції ОСОБА_2 відмовився. На ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №534351 за ч.1 ст.130 КУпАП (т.1, а.с.93).
14.08.2023 року начальник УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції подав начальнику Департаменту патрульної поліції доповідну записку про можливе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , у якій навів обставини, зазначені у вищезазначеному рапорті (т.1, а.с.86).
Наказом Департаменту патрульної поліції №1633 від 14.08.2023 року “Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків” відповідно до ч.ч. 1-4 ст.14, ч. 1 та 2 ст.15, ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України”, ст.70 ЗУ “Про Національну поліцію”, пункту 1, пункту 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, пунктів 2,3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, з своєчасного, повного і об'єктивного з'ясування причин та обставин можливого вчинення дисциплінарного проступку, які призвели до складення стосовно інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №534351 за ч.1 ст.130 КУпАП, вирішено призначити службове розслідування у формі письмового провадження, утворити дисциплінарну комісію (т.1, а.с.81).
ОСОБА_1 ознайомлений із наказом 16.08.2024 року (т.1, а.с.84).
16.08.2023 року до УПП в Одеській області ДПП з Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшло подання про усунення виявлених недоліків та вжиття відповідних заходів реагування з приводу події, яка відбулася за участю лейтенанта поліції ОСОБА_5 , у якому зазначено про доцільність призначення службового розслідування за вищевказаною подією (т.1, а.с.88-89).
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 28.08.2023 року, який затверджено начальником Департаменту патрульної поліції (т.1, а.с.161-185).
Так, у висновку, зокрема, зазначено, що опитані під час службового розслідування інспектори взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та старший лейтенант поліції ОСОБА_7 вказали, що ними було здійснено зупинку транспортного засобу TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 . Через деякий час після спілкування з водієм вказаного транспортного засобу, було встановлено, що водієм є позивач, та йому було повідомлено, що в нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння і запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер. Згідно з дослідженим під час проведення службового розслідування протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 534351, 13.08.2023 о 00.42 за адресою: м. Одеса, вул. Середня буд. 48/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Вказаний водій від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП. Також у висновку службового розслідування зазначено, що переглядом відеозапису з портативного відеореєстратора № 474872 у проміжку часу з 00.42.21 по 00.43.07, яким користувався старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , зафіксовано, що водій транспортного засобу TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух заднім ходом. Надалі переглядом відеозаписів встановлено, що наряд “ОКЕАН-201” повідомив водію причину зупинки та попросив надати документи для встановлення особи останнього, проте водій закриваючи обличчя руками відмовлявся надати документи, посилаючись на те, що у нього їх при собі немає.
Вказано у висновку службового розслідування, що опитаний під час службового опитування ОСОБА_1 пояснив, що 13.08.2023 перебував у припаркованому транспортному засобі TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , який належить дружині ОСОБА_9 . Транспортний засіб було припарковано без порушень ПДР біля будинку 48/1 по вул. Середня. Приблизно о 00.50 позаду транспортного засобу, в якому перебував, зупинився транспортний засіб патрульної поліції з увімкненими маячками червоного та синього кольору. Підійшов поліцейський, в подальшому було встановлено, що це старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , який почав стверджувати, що ОСОБА_2 рухався на транспортному засобі TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив комендантську годину та запропонував пред'явити документи. Старшому лейтенанту поліції ОСОБА_10 було повідомлено, що він помиляється, оскільки транспортний засіб був припаркований та не рухався, тому пред'являти документи не потрібно, оскільки нічого порушено не було, також попросив надати відеодокази, на яких зафіксовано рух на транспортному засобі TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , проте старший лейтенант поліції ОСОБА_8 не надав жодного відео, а продовжував наполягати на пред'явленні документів та стверджувати, що вказаний транспортний засіб рухався. Опитуваний зазначив, що повідомив старшому лейтенанту поліцій ОСОБА_10 що руху на транспортному засобі не було, а він просто сидів в машині, оскільки був намір спати в транспортному засобі, проте дана інформація не була прийнята до уваги. В подальшому поліцейським було перевірено транспортний засіб в ІПНП та встановлено, що транспортний засіб належить жінці опитуваного, після чого на місце події було викликано командира роти та заступника командира батальйону, які також повідомили, що необхідно надати документи для перевірки. Після тривалого спілкування старшому лейтенанту поліції ОСОБА_10 було надано документи для перевірки, який отримавши документи повідомив, що виявив ознаки алкогольного сп'яніння, зазначене було заперечено. Опитуваний зазначив, що був дуже обурений та відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 були незаконними та принциповими. Старший лейтенант поліції ОСОБА_8 напевно образився, оскільки документи не було надано йому відразу. Після чого було складено протокол про Адміністративне правопорушення серії ААД № 534351 за частиною першою статті 130 КУпАП, копію вказаного протоколу було отримано. Опитуваний зазначив, що був тверезий, алкоголь не вживав протягом доби, та прийняв рішення звернутися самостійно до закладу охорони здоров'я за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, а саме до Комунального некомерційного підприємства “Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я” Одеської Обласної ради для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, після проходження огляду було отримано висновок № 001772 в якому було вказано, що результат огляду “Тверезий”. Опитуваний додав, що якщо він порушив комендантську годину, то чому на нього не було складено відповідних матеріалів за вказане порушення. Комендантську годину не порушував. До свого письмового пояснення лейтенант поліції ОСОБА_2 додав копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.08.2023 № 001772. Відповідно до вказаного висновку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для підтвердження своєї особи пред'явив посвідчення водія НОМЕР_2 , за заявою (у зв'язку з конфліктом з працівниками поліції) пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння 13.08.2023 о 10.05 та відповідно до висновку ОСОБА_2 “тверезий”.
У висновку службового розслідування зазначено, що Дисциплінарна комісія під час службового розслідування не дає правову оцінку можливого вчинення адміністративного правопорушення, скоєного лейтенантом поліції ОСОБА_6 , а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку (т.1, а.с.101-103).
За висновком службового розслідування дисциплінарна комісія виснувала, зокрема:
- службове розслідування з метою своєчасного, повного і об'єктивного з'ясування причин та обставин можливого вчинення дисциплінарного проступку, які призвели до складення стосовно інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 534351 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що стало відомо з рапорту (реєстр. № ВН 17800/41/13/03/23 від 14.08.2023) окремих працівників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП, завершити (пункт 1 висновків);
- за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, з урахуванням підпункту 2 пункту 1 резолютивної частини наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 “Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції”, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, застосувати до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002430) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (пункт 3 висновків).
Наказом Департаменту патрульної поліції №497 від 18.09.2023 року “Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення” (т.1, а.с.186-187), зокрема:
1.За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, з урахуванням підпункту 2 пункту 1 резолютивної частини наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 “Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції”, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, застосувати до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002430) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
3. Начальнику УПП в Одеській області ДПП підполковнику поліції Хмаруку Д, відповідно до статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України оголосити підпорядкованому особовому складу наказ та забезпечити особисте ознайомлення з ним поліцейських, які притягуються до відповідальності, під підпис.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 06.10.2023 року №1347о/с “По особовому складу” лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області з 06.10.2023 року звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 ЗУ “Про Національну поліцію” (т.1,а.с.24).
Судом також встановлено, що:
- відповідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.08.2023 № 001772 (складений 13.08.2023 року о 10 год. 05 хвил.) ОСОБА_1 - тверезий, ознак алкогольного сп'яніння не виявлено (т.1,а.с.36);
- постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 13.09.2023 року у справі №521/20657/23 закрито провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (т.1,а.с.32-35).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не порушено процедуру проведення службового розслідування, та при застосуванні дисциплінарного стягнення до позивача враховані всі істотні обставини вчинення дисциплінарного проступку.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ч.1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч.1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону №580-VIII визначено обов'язки поліцейських.
Зокрема, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.1, 2 статті 19 Закону №580-VIII).
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Апеляційний суд наголошує на тому, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки, на відміну від іншої служби/професії/особи, служба в поліції вимагає від поліцейського особливої обачності та неухильного виконання вимог Конституції України та Законів, що тісно пов'язується із захистом Держави, її громадян.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно статей 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Згідно з ст.27 Статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
У період дії воєнного стану на час проведення службового розслідування за рішенням керівника, який його призначив, на поліцейського, стосовно якого було прийнято рішення про відсторонення від виконання службових обов'язків (посади), може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою. Рішення про покладення тимчасового виконання обов'язків приймається з обов'язковим урахуванням обставин можливого вчиненого дисциплінарного проступку та його тяжкості, а також можливості відстороненого поліцейського під час тимчасового виконання обов'язків за іншою посадою впливати на хід проведення службового розслідування. У разі прийняття рішення про покладення на відстороненого поліцейського тимчасового виконання обов'язків за іншою посадою службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби в нього не вилучаються (ст.28 Статуту).
Стаття 29 Статуту визначає особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
Так, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом'якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
У разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації. Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею. У разі встановлення поважних причин відсутності поліцейського до наказу по особовому складу, яким виконується застосоване до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції, вносяться зміни щодо дати його виконання (ст.30 Статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
У висновку за результатами службового розслідування, у том числі, зазначаються: причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення зі служби в поліції.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580 встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Як встановив суд першої інстанції, відповідно до Висновку службового розслідування «за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, з урахуванням підпункту 2 пункту 1 резолютивної частини наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 “Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції”, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, застосувати до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002430) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (пункт 3 висновків).»
Так, в основу вказаного висновку покладені матеріали про адміністративне правопорушення (протокол серії ААД № 534351), відеозапис з бодікамер поліцейських та їх пояснення.
Згідно з постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 13.09.2023 року у справі №521/20657/23 закрито провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Приймаючи таке рішення, суд встановим, що з досліджених у відкритому судовому засіданні наданих працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області відеозаписів не вбачається, що ОСОБА_1 має відношення щодо керування транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 . На вказаних відеозаписах зафіксовані лише події складення адміністративних матеріалів по відношенню до ОСОБА_1 . Серед іншого, суд звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 . Вказані обставини зазначають і особи, що надавали письмові пояснення по справі, а також усні, якій зафіксовані на відеозаписах. З огляду на наведене, Малиновський районний суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 13.09.2023 року у справі №521/20657/23 набрала законної сили 26.09.2023 та не оскаржувалась органом поліції.
Апеляційний суд перевірив відеозаписи, наявні в матеріалах справи, а саме:
00 ААД 534351 ОСОБА_1 ст 130;
01 ААД 534351 ОСОБА_1 ст 130;
02 ААД 534351 ОСОБА_1 ст 130;
03 ААД 534351 ОСОБА_1 ст 130;
та дійшов висновку, що за результатами аналізу переглянутого неможливо встановити чи рухався автомобіль та чи перебував під час такого руху позивач за кермом автомобіля. Докази того, що автомобіль був зупинений патрульними саме під час руху також відсутні.
Разом з цим, в ході службового розслідування було зазначено, що переглядом відеозапису з портативного відеореєстратора № 474872 у проміжку часу з 00.42.21 по 00.43.07, яким користувався старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , зафіксовано, що водій транспортного засобу TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух заднім ходом.
Апеляційний суд дослідивши, зокрема, вказаний проміжок часу, звертає увагу, що на даному відеозаписі, як і на всіх інших відсутня фіксація здійснення позивачем руху заднім ходом.
Також, апеляційний суд дослідив відеозапис «Camera_02_192_168_88_200_улица_20230813004000_20230813004300_1_4G» та зауважує, що з вказаного відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 має відношення щодо керування транспортним засобом Toyota Camry. На вказаному відеозаписі зафіксовано лише рух невстановленого транспортного засобу під керуванням невстановленої особи і встановити будь-які інші обставини з огляду на якість відеозапису взагалі неможливо.
З огляду на викладене, висновки відповідача про керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння в ході розгляду справи не знаходять свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Апеляційний суд вважає, що вимогу патрульних поліцейських про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку не можна вважати правомірною, у зв'язку з відсутністю будь-яких доказів керування позивачем транспортним засобом.
Також апеляційний суд вказує, що під час спілкування з працівниками патрульної поліції позивач поводив себе чемно, не зухвало, їх роботі не перешкоджав, в оману не вводив, ненормативну лексику не вживав, провокацій не вчиняв.
Отже, у діях ОСОБА_1 не вбачається ознак дисциплінарного проступку у вигляді порушення Правил етичної поведінки поліцейських, присяги працівника поліції, службової дисципліни тощо, що призводило би до дискредитації звання поліцейського, підриву авторитету Національної поліції України і працівників у очах громадськості, оскільки дана подія не викликала суспільного резонансу.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що перебування на вулиці, у власному транспорті під час дії комендантської години в умовах воєнного стану окремий склад дисциплінарної відповідальності не створює, оскільки будь-яка відповідальність, передбачена законодавством, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня.
Окремо, апеляційний суд вважає за не обхідне зазначити, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Проте, Департаментом патрульної поліції застосовано до позивача найсуворіше дисциплінарне стягнення у формі звільнення.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі «Волохи проти України» від 02.11.2006, рішення у справі «Malone v. United Kindom» від 02.08.1984).
При цьому, апеляційний суд звертає свою увагу, що матеріали справи містять службову характеристику на інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 16 серпня 2023 року за підписом Т.в.о. командира роти №1 батальйону №1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанту поліції Дмитра КРАВЧУКА, згідно з якою за період служби в органах поліції зарекомендував себе посередньо. Добре знає специфіку роботи патрульної служби, має досвід роботи з людьми. Здатний оцінювати ситуації, що виникають і приймати правильні рішення. В процесі роботи приділяє особливу увагу профілактичній діяльності в розкритті злочинів. Завдання виконує без заперечень. Здійснює контроль за своєю роботою та робить відповідні висновки. У спілкуванні з громадянами та товаришами по роботі ввічливий, уважний. В стройовому відношенні підтягнутий. До носіння форменого одягу ставиться з повагою. Не завжди спокійно переносить психофізичні навантаження зв'язані з труднощами служби. Не завжди достатньо розуміє моральні вимоги відповідно до займаної посади. В сімейних відносинах виникали конфлікти, які в подальшому негативно відображались на службовій діяльності. Дисциплінований, але може ненавмисно допустити дисциплінарні порушення.
Апеляційний суд також звертає увагу на наявність логічного зв'язку між характеристикою та поясненнями позивача стосовно того, що позивач транспортним засобом не керував, а лише сидів в ньому, так як, напередодні у них з дружиною стався конфлікт і задля уникнення продовження останній сів до автомобілю заспокоїтись і подумати над ситуацією.
Апеляційний суд вважає, що під час проведення службового розслідування відповідачем використано формалізований підхід до встановлення дійсних обставин подій, а отже оскаржувані рішення прийняті не на підставах, та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити вимогу про поновлення позивача на раніше займаній посаді з 07 жовтня 2023 року, тобто з наступного робочого дня, після дня, з якого позивача було звільнено наказом від 06 жовтня 2023 року №1347о/с, який вважається останнім робочим днем, оскільки саме такий спосіб відновлення порушеного права передбачений, як спеціальним законодавством, зокрема ч.5 ст.24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», так і загальним трудовим законодавством, зокрема ч.1 ст.235 КЗпП України, якою передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Отже, поновлення позивача на роботі в судовому порядку автоматично покладає на суд обов'язок визначити суму середнього заробітку, яка підлягає виплаті позивачу за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно п.5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (година) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період (п.8 Порядку №100).
Згідно з пунктом 9 розділу І Загальні положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 29.04.2016 року №669/28799 (далі - Порядок №260) при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення (абзаци сьомий, восьмий пункту 8 розділу III Окремі питання виплати грошового забезпечення Порядку №260).
З положень Порядку №100 та Порядку №260 можна дійти висновку, що нарахування середнього грошового забезпечення проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням.
На підставі Довідки про доходи №1773 від 05.10.2023 про грошове забезпечення позивача за два місяці перед звільненням, розмір якого склав 39340,38 грн., в тому числі: за серпень 2023 року 15888,37 грн. та за вересень 2023 року 23452,01 грн., на підставі положень Порядку №100 середньоденне грошове забезпечення позивача в сумі 644,92 грн. (39340,38 грн.: 61 днів), та з урахуванням визначеного періоду вимушеного прогулу з 07.10.2023 по 02.07.2023 (дата, яка передує дню винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції), який склав 240 днів, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 154780,80 грн. (644,92 * 240), підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
Відповідності до положень ч.1 ст.371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню, рівно як і рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання постанову в частині поновлення позивача на посаді та в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 19347,60 грн. (644,92 * 30).
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 371, 382 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 420/28493/23 - скасувати та ухвалити по справі нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 18 вересня 2023 року №497 в частині притягнення інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції “По особовому складу” від 06 жовтня 2023 року №1347о/с в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 07 жовтня 2023 року.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 жовтня 2023 року до 02 липня 2024 року в сумі 154780,80 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 80 коп) з вирахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Звернути постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині зобов'язання Департаменту патрульної поліції виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за 30 днів у сумі 19347,60 грн (дев'ятнадцять тисяч триста сорок сім гривень 60 коп) з вирахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Встановити судовий контроль за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції подати до Одеського окружного адміністративного суду протягом 21 дня, з дня отримання копії постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №420/28493/23.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 15.07.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький