П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27277/23
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 14.11.2023р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису, -
06.10.2023р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Експансія» звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 15.02.2022р. №15-01-022/056-033.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем прийнято оскаржуваний припис за наслідком проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Одеської філії ТОВ «Експансія» за відсутності відповідного порядку його проведення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2023р. відмовлено у задоволенні позову з підстав наявності порушення позивачем законодавства про працю.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт зазначає про протиправність оскаржуваного припису, оскільки позивачем не порушувалося законодавство про працю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 та погодження Державної служби України з питань праці, Головним управлінням Держпраці в Одеській області виданий наказ від 25.01.2022р. №171 щодо проведення в термін з 02.02.2022р. по 15.02.2022р. (включно) позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі перевірки Одеської філії ТОВ «Експансія» з питань забезпечення застосування правових норм щодо використання праці, оплати праці та з інших подібних питань, що визначені у переліку за додатком №4 до акту, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020р. №2161. /а.с.90/
На підставі вищезазначеного наказу Головним управлінням Держпраці в Одеській області видано направлення від 26.01.2022р. №15/01-29-271, яке вручено заступнику керуючої Одеської філії ТОВ «Експансія» 02.02.2022р. /а.с.91/
В період з 02.02.2022р. по 15.02.2022р. головним державним інспектором, на підставі направлення від 26.01.2022р. №15/01-29-271, здійснено позаплановий захід державного контролю позивача, який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Середня, 83а, за результатами проведення якого складено акт від 15.02.2022р. №15-01-022/056.
Вищезазначеним актом позапланового заходу встановлено, що Одеською філією ТОВ «Експансія» порушено вимоги: ч.3 ст.32 Кодексу законів про працю України, а саме не повідомлено про зміну істотних умов праці працівнику ОСОБА_1 ;
ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про оплату праці», а саме не проведено індексацію заробітної плати працівникам ОСОБА_2 у вересні 2021р. та ОСОБА_3 у жовтні 2021р.;
ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України, а саме не проведено при звільненні працівника ОСОБА_1 виплату всіх належних йому сум заробітної плати;
ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України, а саме не виплачено середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівнику ОСОБА_1 /а.с.93-110/
Приписом Головного управління Держпраці в Одеській області від 15.02.2022р. №15-01-022/056-033 зобов'язано Одеську філію ТОВ «Експансія» усунути вищезазначені порушення трудового законодавства у строк до 16.03.2022р. /а.с.111-112/
Вищезазначений акт позапланового заходу та припис направлені Одеській філії ТОВ «Експансія» 16.02.2022р. /а.с.113/
Не погоджуючись з вищезазначеним приписом про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 15.02.2022р. №15-01-022/056-033, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 7 вищезазначеного положення передбачено, що орган Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На утворені територіальні органи Держпраці можуть покладатися виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Отже, Головне управління Держпраці в Одеській області (нині - Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці), як територіальний орган Держпраці, уповноважене законом на здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності.
Апелянт зазначає про відсутність правових підстав для винесення оскаржуваного припису, оскільки проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та прийняття оскаржуваного припису, мало місце поза межами правового регулювання, оскільки постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» визнано нечинною у судовому порядку з 14.09.2021р., що є достатньою і самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками такого заходу.
Станом на день виникнення спірних правовідносин Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р.№823, був визнаний нечинним рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021р. у справі №640/17424/19 (набрало законної сили 14.09.2021р.).
Спеціалізованої законодавчої норми, яка б регламентувала порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, станом на день проведення перевірки не було.
Разом з тим, функції територіальних органів з питань праці щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами залишилися незмінними та не скасованими.
Так, загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Положеннями ч.5 ст.2 Закону № 877-V встановлено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в ч.5 ст.2 закону та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм закону.
Оскільки спеціалізованого законодавчого акту, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на час виникнення спірних правовідносин не було, колегія суддів вважає, що посадові особи територіальних органів Держпраці при виконанні своїх посадових обов'язків повинні керуватися нормами закону.
Дана правова позиція викладена у відповідності до постанов Верховного Суду від 31.01.2019р. у справі №809/799/17, від 09.07.2020р. у справі №818/585/17.
Згідно з положеннями Закону №877-V заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Порядок проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) регламентовано ст.6 Закону №877-V, якою зокрема, визначено, що підставою для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви ОСОБА_1 та погодження Державної служби України з питань праці, Головним управлінням Держпраці в Одеській області виданий наказ від 25.01.2022р. №171 щодо проведення в термін з 02.02.2022р. по 15.02.2022р. (включно) позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі перевірки Одеської філії ТОВ «Експансія» з питань забезпечення застосування правових норм щодо використання праці, оплати праці та з інших подібних питань, що визначені у переліку за додатком №4 до акту, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020р. №2161. /а.с.90/
Отже, звернення фізичної особи ОСОБА_1 за наявністю погодження Державної служби України з питань праці було належною підставою для призначення позапланової перевірки позивача, що спростовує доводи апелянта про проведення відповідачем перевірки без дотримання встановленого законодавством порядку та достатніх правових підстав.
За приписами ч. 1, 2, 3 ст.7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача перед початком здійснення позапланового заходу вручено заступнику керуючої Одеської філії ТОВ «Експансія» направлення від 26.01.2022р. №15/01-29-271. /а.с.91/
З направлення на проведення перевірки вбачається, що таке містить всі передбачені ч.3 ст.7 Закону №877-V реквізити, в тому числі щодо предмета здійснення заходу позапланової перевірки на підставі абз.5 ч.1 ст.6 Закону №877-V, що спростовує твердження апелянта про допущені відповідачем в цій частині порушення.
Нормами ч.6 ст.7 Закону №877-V встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Так, за результатами здійснення позапланової перевірки Одеської філії ТОВ «Експансія» посадовими особами відповідача було складено акт від 15.02.2022р. №15-01-022/056.
Нормами ч.6 ст.7 Закону №877-V передбачено, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
З матеріалів справи вбачається, що складений за результатами проведеного позапланового заходу акт від 15.02.2022р. №15-01-022/056 направлений Одеській філії ТОВ «Експансія» 16.02.2022р. /а.с.113/
Так, організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України від 17.03.2011 №3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» (надалі - Закон №3166-VI), частиною 1 ст.1 якого визначено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади
Частинами 1, 2 ст.15 Закону №3166-VI встановлено, що міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.
Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
Частинами 8-9 вищевказаної статті також передбачено, що накази міністерства або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Накази міністерства можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині.
Скасування наказу міністерства Кабінетом Міністрів України має наслідком припинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання скасованого наказу міністерства, здійснення повноважень, визначених цим наказом.
Про те, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, вказано й у пункті 1 Положення про це Міністерство, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. №459. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Аналіз приписів вищевикладених норм дає підстави для висновку про те, що Мінекономіки за своїм правовим статусом є центральним органом виконавчої влади, який у межах своїх повноважень та на основі законодавства видає обов'язкові до виконання накази, у тому числі й нормативно - правового характеру. Такі накази можуть бути визнані нечинними в судовому порядку або скасовані повністю чи в окремій частині Кабінетом Міністрів України. Інших правових підстав для втрати чинності наказом відповідного міністерства законом не визначено.
Визнання ж нечинною з 14.09.2021р. у судовому порядку постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №823, якою було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, і відповідно до якого наказом Мінекономіки від 27.10.2020р. №2161 затверджені форма акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду та форма припису про усунення виявлених порушень, не зумовила втрату чинності вищевказаним наказом.
Відповідно до правового регулювання спірних правовідносин відповідач зобов'язаний у передбачених законом випадках здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, а тому тимчасова відсутність нових форм акта і припису, затверджених на виконання вимог пункту 4 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №823, не може перешкоджати належному виконанню таких функцій уповноваженим органом, зупиняти відповідні повноваження Держпраці у цій сфері правовідносин, унеможливлювати проведення інспекційних відвідувань за наявності для цього визначених законодавством підстав, фіксацію обставин і оформлення результатів таких відвідувань.
Частинами 7, 8 ст.7 Закону №3166-VI передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Приписом Головного управління Держпраці в Одеській області від 15.02.2022р. №15-01-022/056-033 зобов'язано Одеську філію ТОВ «Експансія» усунути встановлені актом від 15.02.2022р. №15-01-022/056 порушення трудового законодавства у строк до 16.03.2022р. /а.с.111-112/
Тобто, оскаржуваний припис від 15.02.2022р. №15-01-022/056-033, складений за результатом позапланового заходу державного контролю, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства з питань праці, що свідчить про дотримання відповідачем ч.ч.7,8 ст.7 Закону №3166-VI.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2023р. у справі №260/3705/20 та від 23.08.2023р. у справі № 260/1452/22.
Водночас, актом перевірки від 15.02.2022р. №15-01-022/056 встановлено, що Одеською філією ТОВ «Експансія» порушено вимоги: ч.3 ст.32 Кодексу законів про працю України, а саме не повідомлено про зміну істотних умов праці працівнику ОСОБА_1 ;
ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про оплату праці», а саме не проведено індексацію заробітної плати працівникам ОСОБА_2 у вересні 2021р. та ОСОБА_3 у жовтні 2021р.;
ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України, а саме не проведено при звільненні працівника ОСОБА_1 виплату всіх належних сум заробітної плати;
ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України, а саме не виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні працівнику ОСОБА_1 .
Щодо порушень ч.3 ст.32, ч.1 ст.116 та ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України у відношенні працівника ОСОБА_1 , колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Наказом Одеської філії ТОВ «Експансія» від 11.02.2020р. №70/к/тр прийнято з 12.02.2020р. на роботу ОСОБА_1 касиром торговельного залу магазину №1 ( АДРЕСА_1 ) з 8 годинним робочим днем та з окладом згідно штатного розпису.
Статтями 57, 58 КЗпП України визначено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.
Разом з тим, згідно табелів обліку робочого часу Одеської філії ТОВ «Експансія» магазину №1 (м. Одеса, вул. Середня, 83А) за травень, жовтень 2020р. ОСОБА_1 працював за змінним графіком тривалістю від 5 до 12 годин.
Тобто, фактично ОСОБА_1 в порушення трудового договору працював не 8 годинний робочий день, що свідчить про режиму роботи графіку працівника після укладення трудового договору.
Згідно ч.2 ст.32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Таким чином, Одеська філія ТОВ «Експансія» була зобов'язана повідомити ОСОБА_1 про зміну режиму роботи з 8 годинного на інший, визначений у встановленому порядку, чого протиправно зроблено не було, що свідчить про наявність порушення ч.2 ст.32 КЗпП України.
28.09.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Одеської філії ТОВ «Експансія» із заявою про звільнення за власним бажанням.
Наказом Одеської філії ТОВ «Експансія» від 12.10.2020р. №410/к/тр звільнено ОСОБА_1 з посади касира торговельного залу магазину №1 ( АДРЕСА_1 ) з 12.10.2020р. за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Згідно книги обліку та руху трудових книжок та вкладишів до них вбачається, що ОСОБА_1 отримав трудову книжку 22.10.2020р.
Однак, зведена відомість №ЕОФ-000592 від 20.11.2020р. свідчить, що остаточний розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 проведено 20.11.2020р., тобто, роботодавцем вчинено порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України.
Крім того, частиною 1 ст.117 КЗпП України визначено, що у разі не виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Однак, як вбачається з розрахункового листка ОСОБА_1 за листопад 2020р., позивачем, на виконання ч.1 ст.117 КЗпП України, не проведено нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки належних працівнику сум при звільненні.
Щодо порушення ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про оплату праці», а саме не проведення індексації заробітної плати працівникам ОСОБА_2 у вересні 2021р. та ОСОБА_3 у жовтні 2021р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.6 ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст.ст.1, 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Індексація заробітної плати проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін у одному з місяців перевищить поріг індексації, який законодавчо встановлено в розмірі 103 відсотка.
Індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розміри якого щороку затверджуються Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України.
Частина заробітної плати, яка перевищує розмір прожиткового мінімуму не індексується.
Актом перевірки встановлено непроведення індексації заробітної плати працівникам ОСОБА_2 у вересні 2021р. та ОСОБА_3 у жовтні 2021р.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024р. зобов'язано, зокрема, ТОВ «Експансія» надати до П'ятого апеляційного адміністративного суду, протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали суду, докази: накази, табелі обліку робочого часу, відомості щодо нарахування заробітної плати та індексації працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та інших обставин, що підтверджують / спростовують встановлені актом перевірки від 15.02.2022р. №15-01-022/056 порушення законодавства про працю.
Однак, позивачем не надано до суду доказів проведення індексації заробітної плати працівникам ОСОБА_2 у вересні 2021р. та ОСОБА_3 у жовтні 2021р. відповідно до норм чинного законодавства.
Водночас, частинами 2,3 ст.9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На обґрунтовування позовних вимог позивачем не надано суду жодних інших доводів та доказів щоб свідчили про протиправність оскаржуваного припису, а саме відсутність порушень законодавства про працю, що свідчить про їх необґрунтованість.
Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв