П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/31998/23
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
20 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 11.04.2019 року включно;
- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4082 гривень 02 коп. в місяць у загальній сумі 54563,00 гривень за період з 01.03.2018 року по 11.04.2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів, населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він з 04.09.2015 по 11.04.2019 - проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та весь час був зарахований на грошове забезпечення до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону. У період проходження військової служби позивачу не у повному розмірі виплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.04.2019 - 4082,02 грн в місяць на загальну суму 54 563,00 грн.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що обставини, наведені в абзацах 3, 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація нараховується, а саме - перевищення суми індексації над розміром підвищення грошового доходу, що склалася у місяці підвищення доходу - відсутні. Крім того, відповідач зазначив, що у березні 2018 року відбулося підвищення грошових доходів позивача, зокрема посадового окладу та окладу за військове звання, у розмірі, що перевищує суму індексації.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що наявні підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що аналогічний спір вже вирішено рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/20815/21, яке набрало законної сили.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
ОСОБА_1 у період з 04.09.2015 по 11.04.2019 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 та був зарахований на грошове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2019 № 103 (по стройовій частині) позивача виключено зі списків Військової частини НОМЕР_1 та визначено виплатити йому належне на день звільнення грошове забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року по справі №420/8911/20 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення, зобов'язання виплатити індексацію грошового забезпечення - задоволено. Визнано протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 11.04.2019. Зобов'язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 11.04.2019 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 11.04.2019 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року по справі №420/8911/20 апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону - задоволено частково, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року - змінено, викладено абзац третій резолютивної частини у наступній редакції: «Зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 11.04.2019 року включно.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду №420/20815/21 від 06 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2022, частково задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно, та зобов'язав відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.
За період з 01.03.2018 по 11.04.2019 позивачу виплачена поточна індексація грошового забезпечення в сумі 397,02 грн, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.04.2019, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
В суді першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження по справі, в задоволенні якого відмовлено ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у справі, що розглядається, не є тотожним спору у справі №420/20815/21, хоча він виник між тими самими сторонами, але предмет позову є різним.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці, оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За обставинами справи, предметом спору є дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 року по 11.04.2019 року.
Водночас, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі № 420/20815/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно, та зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Щодо виплати індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 року по 11.04.2019 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/20815/21 від 16.09.2022 року відмовлено в задоволенні апеляційних скарг Військово-медичного клінічного центру Південного регіону та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року.
Ухвалами Верховного Суду від 24.10.2022 та 06.12.2022 ОСОБА_1 та Військово-медичному клінічному центру Південного регіону відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Тобто, як слідує з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року у справі № 420/20815/21, розглянуті позовні вимоги є тотожними заявленим.
Додатково колегія суддів враховує, що і позовна заява, і апеляційна скарга по цій справі, що розглядається, і по справі 420/20815/21, є ідентичними.
Формулювання змісту заявлених позовних вимог іншими словами не змінює суті спірних правовідносин та обставин, якими позивач їх обґрунтовує.
Таким чином, позовні вимоги, які позивач заявив у даній справі, ідентичні позовним вимогам, які вже вирішені у справі № 420/20815/21.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Так, визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах по справам № 420/18721/22 від 03.04.2024, № 500/8155/23 від 06.06.2024, № 560/11050/22 від 25.06.2024 року.
Підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині, передбачені ст.319 КАС України.
Відповідно до ч.1 зазначеної статті, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, оскільки між сторонами новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, який вирішений в судовому порядку по справі №№ 420/20815/21 та рішення суду набрало законної сили.
Керуючись ст.ст.238, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року скасувати.
Провадження у справі № 420/31998/23 за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко