П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4821/23
Суддя в суді першої інстанції Фульга А. П.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні пенсії в разі втрати годувальника з урахуванням дати першого звернення за призначенням пенсії - 31 грудня 2022 року, з підстав, викладених у рішенні від 09 лютого 2023 року за № 29/03-07р;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 у разі втрати годувальника з урахуванням дати першого звернення за призначенням пенсії - 31 грудня 2022 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року задоволено адміністративний позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин позивач не має права на отримання пенсії по втраті годувальника за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», так як особи, які є слухачами курсів денної форми навчання у вищих навчальних закладах після досягнення повноліття, не відносяться до кола осіб, що мають право на отримання відповідного виду пенсії.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що батько ОСОБА_1 , сержант ОСОБА_2 , військовослужбовець Військової частини НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час безпосередньої участі у бойових діях із забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку російської федерації, під час захисту Батьківщини та територіальної цілісності України.
В свою чергу, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 31 грудня 2022 року для призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішенням від 09 лютого 2023 року № 29/03-07р відмовило позивачу в призначенні пенсії.
Не погоджуючись з правомірністю отриманої відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання пенсії по втраті годувальника, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно ч. 6 ст. 30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на пенсію в разі втрати годувальника вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
При цьому, Закон України «Про вищу освіту» № 2984-III втратив чинність з 06 вересня 2014 року, разом із набрання чинності Закон України «Про вищу освіту» № 1556-VII.
Крім того, згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про освіту», здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад'юнкти), інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області «Про відмову в призначенні пенсії в разі втрати годувальника відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 лютого 2023 року № 29/03-07р.
В даному випадку, позивач вважає, що він має право на отримання пенсії по втраті годувальника за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як син загиблого військовослужбовця, до досягнення 23 років, так як він є слухачем курсів іноземних мов та навчається на денній формі навчання у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності.
В свою чергу, пенсійним органом в оскаржуваному рішенні зазначено, що згідно ЗУ «Про вищу освіту» № 2984-III, позивач після досягнення 18-річнного віку не має права на отримання пенсії по втраті годувальника за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у межах доводів апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає зазнати наступне.
В даному випадку, судом першої інстанції вірно встановлено, що положення ЗУ «Про вищу освіту» № 2984-III, на які послався пенсійний орган в оскаржуваному рішенні, втратили чинність ще 06 вересня 2014 року.
При цьому, з вищевикладених положень ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є спеціальним нормативно-правовим актом у межах спірних правовідносин вбачається, що право на пенсію по втраті годувальника мають вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, як слухач курсу іноземних мов, що навчається на денній формі навчання, має право на отримання пенсії по втраті годувальника після досягнення 18-річного віку.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги пенсійного органу жодним чином не спростовують вищевикладених висновків суду першої інстанції.
Тому, враховуючи викладене та беручи до уваги, що судом першої інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян