15 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2298/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №280/2298/24
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор»
до: про:Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області визнання протиправною та скасування постанови,-
13.03.2024р. ТОВ «Альбакор» за допомогою системи «Електронний суд» звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови /а.с. 1-3/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/2298/24 та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи / а.с. 22/.
Позивач у адміністративному позові, з яким звернувся до суду, посилаючись на те, що 20.12.2023р. посадовими особами відповідача була проведена перевірка ТОВ «Альбакор» з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складений акт №АР008795 від 20.12.2023р., у якому посадовими особами контролюючого органу було зроблено висновки щодо порушення вимог законодавства та за результатами перевірки на підставі цього акту перевірки відповідачем винесено Постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №ПШ010165, але позивач вважає, цю постанову необґрунтованою, оскільки постанова винесена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства і тому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову №ПШ010165 від 16.01.2024р. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Анатолія Романенко про застосування до адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000грн. за порушення ст.ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
- стягнути судові витрати.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №280/2298/24 адміністративний позов ТОВ «Альбакор» задоволено (суддя - Калашник Ю.В.) /а.с. 49-52/.
Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 13.05.2024р. за допомогою поштового зв'язку подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №280/2298/24 /а.с. 55-57/, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 20.05.2024р., з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Чепурнов Д.В., Сафронова С.В. /а.с. 62/.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було неповне з'ясування обставин, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 23.04.2024р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №280/2298/24 з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №280/2298/24 /а.с. 64/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 12.06.2024р. /а.с. 76/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2024р. у справі №280/2298/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №280/2298/24 /а.с. 77/ і розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 01.07.2024р. /а.с. 78/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб було повідомлено учасників справи /а.с. 79-80/.
Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу /а.с. 82-84/, заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Державною службою України з безпеки на транспорті на адресу суду апеляційної інстанції надіслано 21.06.2024р. за допомогою системи «Електронний суд» відповідь на відзив позивача, у якому підтримує доводи апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції від 23.04.2024р. скасувати у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог /а.с. 87-89/.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати з наступних підстав.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 20.12.2023р. посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті - проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють перевезення вантажів, за результатами якої складено:
- акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР008795 від 20.12.2023р. (далі - акт № АР008795) транспортного засобу марки Mercedes номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Альбакор» /а.с. 5 зворотна сторона/.
З наданої ксерокопії вищезазначеного акту № АР008795 /а.с.5 зворотна сторона/, вбачається, що перевіркою встановлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме: не забезпечено водія ОСОБА_1 карткою до цифрового тахографа, чим порушено вимоги ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
16.01.2024р. посадовими особами відповідача на підставі акту перевірки №АР008795 від 20.12.2023р. прийнято постанову №ПШ 010165 про застосування до ТОВ «Альбакор» адміністративно-господарського штрафу на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000 грн. /а.с. 12/, і саме ця постанова відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій адміністративній справі.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про автомобільний транспорт» (Закон №2344-III), Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 №385, про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (Інструкція №385), «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі Положення №340).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до абз.20 ст.1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Частиною 7 ст.6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Згідно з частинами 14, 17 ст.6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
В силу ст. 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Згідно з абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт при перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена «Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до п. 2, 4 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Відповідно до п. 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 цього Порядку.
Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності). У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (п. 20-22 Порядку № 1567).
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону №2344-III віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.
Відповідно до положень ст.49 Закону №2344-III, водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 затверджено «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила №363).
Згідно з положеннями цих Правил, перевізник це фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Наказом Міністерства транспорту і зв'язку України №340 від 07.06.2010р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010р., затверджено «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку» (далі - Положення №340).
Відповідно до пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пунктом 6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Отже, нормами Положення №340 визначено, що тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортному засобі для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, встановлено «Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Пунктом 3.5. Інструкції №385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до п. 3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
За приписам п.3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов'язані мати при собі діючий та повірений тахограф, а також мати протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. При цьому перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів необхідно проводити кожні два роки.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особистої картки водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач транспортним засобом Mercedes здійснював перевезення вантажу для власних потреб, що не заперечується ним, при цьому маса цього транспортного засобу перевищує 3500кг /а.с. 13/, але під час перевірки транспортного засобу не надав відповідачу картку водія чи роздруківку даних роботи цифрового тахографа, що і стало підставою для прийняття посадовою особою відповідача 16.01.2024р. постанови №ПШ 010165 про застосування до ТОВ «Альбакор» адміністративно-господарського штрафу на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України №2344-ІІІ в розмірі 17000грн.
Зважаючи на те, що транспортний засіб позивача належить до вантажних, то в силу вимог пункту 6.1 Положення №340, останній в обов'язковому порядку повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а у випадку технічної неможливості встановлення тахографу обов'язковим є використання індивідуальної контрольної книжки водія.
Відсутність необхідних документів (діючого протоколу перевірки та адаптації цифрового тахографа до транспортного засобу), визначеного положенням Закону №2344-ІІІ та Порядку №1567 на момент проведення рейдової перевірки, позивачем не заперечується.
Щодо доводів позивача, стосовного того, що він не є автомобільним перевізником, оскільки не надавав послуг з комерційного перевезення вантажів транспортними засобами, не здійснював міжнародних перевезень, колегія суддів вважає помилковим таке твердження позивача, оскільки законодавством не встановлено порядку набуття особою статусу автомобільного перевізника виключно у випадках надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів спеціалізованим суб'єктом господарювання на підставі укладеного договору, а поширюються також і на випадки здійснення перевезень для власних потреб.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням №340 (далі - Положення №340).
Відповідно до п. 1.3, 7.1. Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку №1567.
Згідно до п. 1.5 Положення №340 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами.
З огляду на вищезазначене, автомобільним перевізником визнається, в тому числі юридична особа, яка здійснює за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами для власних потреб.
Таким чином, з огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом, та норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у даній справі, колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття постанови №ПШ 010165 від 16.01.2024р. про застосування адміністративно-господарського штрафу за вчинене ним правопорушення, яке передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, і яка є предметом оскарження у даній справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для скасування судом першої інстанції такого рішення суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, а зроблені судом висновки суперечать фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного процесуального права, що відповідно до положень ст. 317 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції від 23.04.2024р. у справі №280/2298/24 скасувати.
Вирішуючи позовні вимоги позивача, колегія суддів вважає, підстави для визнання протиправними дій відповідача та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу серії №ПШ010165 від 16.01.2024р. відсутні, а тому позивачу у задоволенні позову необхідно відмовити
На підставі викладеного, керуючись ст. 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2024р. у справі №280/2298/24 - скасувати.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Альбакор» у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено - 15.07.2024р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова