15 липня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/16353/23
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №033761 від 18.10.2023, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою всупереч чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки позивач не є ані власником транспортного засобу щодо якого здійснювалась перевірка працівниками Укртрансбезпеки, ані користувачем, ані автомобільним перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».
Ухвалою судді Зайця О.В. від 07.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
18.12.2023 на підставі розпорядження керівника апарату суду №49, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматизований розподіл справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Поліщук Л.О.
Ухвалою судді Поліщук Л.О. від 11.01.2024 прийнято справу до провадження судді Поліщук Л.О.
10.04.2024 на підставі розпорядження керівника апарату суду №135, відповідно до пункту 1 рішення зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 № 1, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв'язку із відпусткою судді Поліщук Л.О. для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Тихоненко О.М.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 справу прийнято до провадження судді Тихоненко О.М. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю та зазначає, що в спірному випадку, не надано жодних доказів того, що позивачем як автомобільним перевізником забезпечено належну експлуатацію тагохрафа на вантажному автомобілі та оформлено документи, передбачені Інструкцією №385, що виключало б відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у встановленому законодавством порядку з 17.01.2008 (номер запису 20640000000018861) та з 17.01.2008 перебуває на податковому обліку як платник податків.
Позивач здійснює господарську діяльність, що відповідає коду КВЕД 46.49 Вантажний автомобільний транспорт (основний).
12 вересня 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті була проведена перевірка транспортного засобу марки тягач Volvo номерний знак НОМЕР_1 , причіп Schmitz номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , про що було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №010098 (далі - Акт).
Під час перевірки представниками Відділу державного нагляду (контролю) в Івано- Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті було виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт». При перевірці встановлено, шо на транспортному засобі на ведучій осі встановлено шини розміром 315/70/R22, згідно пред'явленого протоколу перевірки та адаптації тахографа від 07.02.2022 №UA185-002715N зазначено шини розміром 295/80/R.22.5. Перевезення здійснювалось на підставі ТТН №76969 від 12.09.2023, у тому числі порушення, відповідальність за як передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.3 ч.1 перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів передбачених ст. 48 цього Закону, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ.
Як зазначено в Акті, транспортний засіб знаходиться в користуванні згідно ТТН №76969 від 12.09.2023 автомобільному перевізнику ТОВ «Сівер Авто Трейд», згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу громадянину ОСОБА_1 .
У вересні 2023 року ОСОБА_1 від Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті було отримано повідомлення, яким останнього відповідно до п.26 Порядку здійснення державного нагляду та контролю на автомобільному транспорті запрошено 18 жовтня 2023 року на 10 год 00 хв. до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул. П'ятницька, 39, 6 поверх, каб. 610 для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
18 жовтня 2023 року за результатами розгляду акту №010098 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №033761 (далі - Постанова).
Як слідує з матеріалів справи транспортний засіб (тягач Volvo номерний знак НОМЕР_1 , причіп Schmitz номерний знак НОМЕР_2 ), щодо якого Відділом державного нагляду (контролю) в Івано-Франківський області було здійснено перевірку, належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Відповідно до Договору найму (оренди) транспортних засобів від 20 квітня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Сенюком А.В., зареєстрованого в реєстрі за №455 (надалі - Договір найму) автомобіль марки VOLVO, моделі FM 13.450, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_5 , тип ТЗ - Спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач -Е, колір Білий було передано ОСОБА_1 у тимчасове платне користування (оренду) Приватному підприємству «Діалог Плюс».
Згідно з п.5.2 Договору найму наймач (ПП «Діалог Плюс»), зокрема, гарантує, що використовуватиме переданий йому автомобіль виключно за призначенням згідно з цим договором; за свій рахунок проводитиме поточний ремонт автомобіля (в тому числі заміну шин та акумулятора), якщо виникатиме така потреба, та здійснюватиме їх профілактичне, технічне обслуговування, технічний огляд, а також реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення.
З акту №010098 від 12.09.2023 вбачається, що водієм ОСОБА_2 під час рейдової перевірки було надано товаро-транспорту накладну №76969 від 12.09.2023, відповідно до якої автомобільним перевізником є ТОВ «Сівер Авто Трейд».
З Договору-замовлення вбачається, що замовником є ТОВ «Сівер Авто Трейд», виконавцем - ТОВ «Логистикєвроплюс», маршрут - Чернігів-Хуст-Чернігів, марка та номер авто/причепа: Volvo, державний номер авто НОМЕР_1 , державний номер причепа НОМЕР_6 водій - Ушаков Олександр.
Згідно з п.1.1 Договору-замовлення Замовник пред'являє, а Виконавець приймає до перевезення автомобільним транспортом вантажі.
Таким чином, відповідальними за перевезення вантажу автомобільним транспортом були ТОВ «Сівер Авто Трейд» та ТОВ «Логистикєвроплюс».
При цьому, відповідно до Постанови позивачем 12.09.2023 допущено перевезення вантажу без наявності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-111 (далі - Закон України №2344-111).
Згідно з статтею 5 Закону України №2344-111 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Підпунктами 2, 15, 27. 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри як перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб'єктами господарювання, фізичними особами, та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема управління Укртрансбезпеки у Харківській області.
Статтею 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
За змістом пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону України №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону України №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно- господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В контексті наведеної вище норми статті 60 Закону №2344-ІІІ суд наголошує, що відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення пасажирів та вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників.
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Згідно зі ст. 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Отже, суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону №2344-ІІІ, є виключно автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.
Положеннями статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Положення статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Таким чином, з аналізу вищевказаних норм законодавства слід дійти висновку, що договір перевезення вантажу є двостороннім правочином, який повинен відповідати вимогам цивільного законодавства та укладатись виключно у письмовій формі.
При цьому, відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими не це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Спірну постанову винесено за порушення Позивачем ст.34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", які полягають у тому, що під час надання послуг з перевезень вантажів виявлено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Як встановлено судом, власником тягача Volvo номерний знак НОМЕР_1 та причепу Schmitz номерний знак НОМЕР_2 , які були об'єктами перевірки, є ОСОБА_1 .
Водієм транспортного засобу був ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажу на підставі ТТН від 12.09.2023 №76969.
Згідно з ТТН автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Сівер Авто Трейд», замовником - ПрАТ «Абінбев Ефес Україна», вантажоодержувачем - ФОП ОСОБА_3
Слід зазначити, що вказана товарно-транспортна накладна є документом, який у розумінні ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо укладання позивачем договорів перевезення з ТОВ «Сівер Авто Трейд», з ПрАТ «Абінбев Ефес Україна», з ФОП ОСОБА_3 .
Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип. реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
При встановленні посадовими особами органу державного контролю факту перевезення вантажів з недотриманням Закону №2344-111, джерелом інформації про суб'єкта відповідальності за таке порушення законодавства про автомобільний транспорт є насамперед відомості товарно-транспортної накладної, яка супроводжує вантаж, про автомобільного перевізника, оскільки перевізник може не співпадати з водієм, який керує транспортним засобом, чи власником (користувачем) транспортного засобу, зазначеним у реєстраційних документах.
Тому відомості товарно-транспортної накладної, зокрема про особу автомобільного перевізника, повинні бути обов'язково зафіксовані посадовими особами органу державного контролю у відповідних документах.
При цьому відповідно до ст. 1 "Правил дорожнього руху України", власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.
Отже, законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень.
Таким чином, власник транспортного засобу та перевізник можуть бути як однією особою, так і різними.
Відтак, належність на праві власності автомобіля іншій особі, не вказує на неможливість передання такого транспортного засобу в користування іншій особі для власних потреб.
При цьому, використання третьою особою такого автомобіля не позбавляє обов'язку дотримуватись, в тому числі і під час перевезення ним або водієм товарів (вантажів), вимог закону.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова №033761 від 18.10.2023 є протиправною, та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст. ст.139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 18.10.2023 №033761.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845).
Повне судове рішення складено 15.07.2024.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО