15 липня 2024 р. м. Чернівці Справа № 280/282/24
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №3127 від 27.11.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_2 і майора ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не погоджується із наказом командира військової частини НОМЕР_1 №3127 від 27.11.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_2 і майора ОСОБА_1 , оскільки при проведенні службового розслідування допущено порушення порядку проведення службового розслідування у ЗСУ щодо всебічності, повноти та об'єктивності проведення розслідування. Також позивач вказує, що в його діях відсутня неправомірна поведінка, яка ставиться йому в вину за результатами службового розслідування.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 справу №280/282/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України передано за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено головуючу суддю Маренича І.В.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог. В обґрунтування відповідач зазначав, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани здійснено у відповідності до чинного законодавства, йому передували проведені за належною процедурою службове розслідування. При визначені міри дисциплінарного впливу було враховано тяжкість проступку, обставини за яких вчинено дисциплінарний проступок, а тому оскаржуваний наказ є законними, а позов - безпідставним та необґрунтованим.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 №2172 “Про призначення службового розслідування” наказано провести службове розслідування стосовно капітана ОСОБА_3 та майора ОСОБА_4 за фактом неналежного виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №7525дск від 24.07.2023, а також стосовно майора ОСОБА_4 за фактом вживання спиртних напоїв, що мало місце 25.07.2023.
Пунктом 3 вказаного наказу вирішено, що комісії службове розслідування провести та подати акт службового розслідування і проект наказу для прийняття рішення в термін до 12.10.2023.
Підставою для службового розслідування став рапорт від 27.07.2023 заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення ОСОБА_5 про неналежне виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №7528дск від 24.07.2023 та рапорту начальника служби радіаційного, хімічного. Біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_6 від 10.09.2023 про перепризначення голови комісії.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2023 №2597 “Про продовження строку проведення службового розслідування”, продовжено строк розслідування стосовно наказано провести службове розслідування стосовно капітана ОСОБА_3 та майора ОСОБА_4 за фактом неналежного виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №7525дск від 24.07.2023, а також стосовно майора ОСОБА_4 за фактом вживання спиртних напоїв, що мало місце 25.07.2023, до 02.11.2023.
За наслідками службового розслідування складено акт, який затверджено 02.11.2023.
Із змісту акту службового розслідування видно, що комісія дійшла висновку про те, що своїми діями (бездіяльністю) майор ОСОБА_7 порушив такі вимоги:
- обов'язок військовослужбовця беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу (стаття 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України);
- обов'язок військовослужбовця неухильно виконувати відданий йому наказ у зазначений термін (статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України);
- обов'язок військовослужбовця доповісти командирові, який віддав наказ: про виконання або невиконання наказу, а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання; про неспроможність виконати наказ своєчасно та у повному обсязі у випадку розуміння такої неспроможності (стаття 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України);
- обов'язок військовослужбовця неухильно виконувати накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків (стаття 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України);
- обов'язок військовослужбовця виконувати накази і розпорядження командира, крім випадку відання явно злочинного наказу чи розпорядження; наказ має бути виконаний сумлінно, точно т у встановлений строк (стаття 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Комісією вирішено, що дії майора ОСОБА_8 вчинені з виною у формі недбалості щодо виконання обов'язків, покладених на нього бойовим розпорядженням (по контролю за виконанням розпорядження). Причини та умовами, що сприяли цьому, є особиста неорганізованість та безвідповідальність військовослужбовця. При виборі виду дисциплінарного стягнення необхідно врахувати, з одного боку, умови виконання обов'язків за бойовим розпорядженням (підготовка військовослужбовців до участі в бойових діях), а з іншого боку, самоусунення військовослужбовця після виникнення події, що загрожувала невиконанням бойового розпорядження.
Крім того, зазначено, що за результатами розгляду адміністративного матеріалу постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі №314/3441/23 (провадження №3/314/1752/2023) провадження у справі відносно ОСОБА_8 було закрито на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Закриття провадження у вказаній справі з формальних підстав, відсутність інших достатніх доказів перебування майора ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння 25.07.2023 під час виконання обов'язків військової служб в межах виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №7528дск від 24.07.2023 обумовлю відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення заборони вживати алкогольні напої.
Враховуючи наведене, комісія вирішила притягнути офіцера відділення підготовки військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за встановлені цим розслідуванням порушення військової частини.
В матеріалах справи наявне письмове пояснення позивача від 15.09.2023, що додано до службового розслідування.
27.11.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №3127 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_9 і майора ОСОБА_8 ” притягнуто до дисциплінарної відповідальності офіцера відділення військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 і оголосити йому дисциплінарне стягнення “сувора догана”.
Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу”, Закон України “Про збройні Сили України”, Закону України “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 23.05.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII) також визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частина 4 статті 2 Закону №2232-XII).
Законом України від 24.03.1999 №551-XIV “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ у редакції на час спірних відносин), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
За стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (стаття 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
За приписами статті 7 Дисциплінарного статуту ЗСУ застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ у редакції на час спірних відносин).
Згідно з статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) (пункт 12 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (пункт 14 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (пункт 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Пунктом 127 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна.
Відповідно до пункту 128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ солдат зобов'язаний: підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
За статтею 26, 27 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України” дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтями 84, 85 та 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці (стаття 96 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту ЗСУ про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Статтею 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення за видами, встановленими статтею 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. При цьому, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць, і дисциплінарне стягнення має бути накладене (у разі провадження службового розслідування) - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Саме з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок №608).
Згідно з абзацом 4 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до положень пунктів 13-14 розділу ІІІ Порядку №608 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку №608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку №608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку №608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Згідно з вимогами пункту 3 розділу VІ Порядку №608, якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2023 №3127 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_9 і майора ОСОБА_8 ” притягнуто до дисциплінарної відповідальності офіцера відділення військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 і оголосити йому дисциплінарне стягнення “сувора догана”, прийнято за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого Актом службового розслідування від 02.11.2023.
Із змісту акту службового розслідування видно, що комісія дійшла висновку про те, що своїми діями (бездіяльністю) майор ОСОБА_7 порушив такі вимоги:
- обов'язок військовослужбовця беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу (стаття 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України);
- обов'язок військовослужбовця неухильно виконувати відданий йому наказ у зазначений термін (статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України);
- обов'язок військовослужбовця доповісти командирові, який віддав наказ: про виконання або невиконання наказу, а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання; про неспроможність виконати наказ своєчасно та у повному обсязі у випадку розуміння такої неспроможності (стаття 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України);
- обов'язок військовослужбовця неухильно виконувати накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків (стаття 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України);
- обов'язок військовослужбовця виконувати накази і розпорядження командира, крім випадку відання явно злочинного наказу чи розпорядження; наказ має бути виконаний сумлінно, точно т у встановлений строк (стаття 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Комісією вирішено, що дії майора ОСОБА_8 вчинені з виною у формі недбалості щодо виконання обов'язків, покладених на нього бойовим розпорядженням (по контролю за виконанням розпорядження). Причини та умовами, що сприяли цьому, є особиста неорганізованість та безвідповідальність військовослужбовця. При виборі виду дисциплінарного стягнення необхідно врахувати, з одного боку, умови виконання обов'язків за бойовим розпорядженням (підготовка військовослужбовців до участі в бойових діях), а з іншого боку, самоусунення військовослужбовця після виникнення події, що загрожувала невиконанням бойового розпорядження.
Крім того, зазначено, що за результатами розгляду адміністративного матеріалу постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі №314/3441/23 (провадження №3/314/1752/2023) провадження у справі відносно ОСОБА_8 було закрито на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Закриття провадження у вказаній справі з формальних підстав, відсутність інших достатніх доказів перебування майора ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння 25.07.2023 під час виконання обов'язків військової служб в межах виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №7528дск від 24.07.2023 обумовлю відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення заборони вживати алкогольні напої.
Враховуючи наведене, комісія вирішила притягнути офіцера відділення підготовки військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за встановлені цим розслідуванням порушення військової частини.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне наголосити, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.
Для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
При цьому, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
Командир має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування лише, якщо вину військовослужбовця повністю доведено.
Однак, відповідачем не обґрунтовано тривалість службового розслідування.
Суд звертає увагу, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).
В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. При цьому, загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 №2172 “Про призначення службового розслідування” наказано провести службове розслідування стосовно капітана ОСОБА_3 та майора ОСОБА_4 за фактом неналежного виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №7525дск від 24.07.2023, а також стосовно майора ОСОБА_4 за фактом вживання спиртних напоїв, що мало місце 25.07.2023.
Пунктом 3 вказаного наказу вирішено, що комісії службове розслідування провести та подати акт службового розслідування і проект наказу для прийняття рішення в термін до 12.10.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2023 №2597 “Про продовження строку проведення службового розслідування”, продовжено строк розслідування наказано провести службове розслідування стосовно капітана ОСОБА_3 та майора ОСОБА_4 за фактом неналежного виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №7525дск від 24.07.2023, а також стосовно майора ОСОБА_4 за фактом вживання спиртних напоїв, що мало місце 25.07.2023, до 02.11.2023.
27.11.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №3127 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_9 і майора ОСОБА_8 ” притягнуто до дисциплінарної відповідальності офіцера відділення військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 і оголосити йому дисциплінарне стягнення “сувора догана”.
Таким чином, службове розслідування призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2023 №2172, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2023 №2597 продовжено до 02.11.2023, водночас лише 27.11.2023 закінчено.
Суд зазначає, пунктом 13 розділу ІІІ Порядку №608 чітко визначено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). Лише в окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
За таких обставин, призначивши службове розслідування 15.09.2023, з продовженням до 02.11.2023, відповідач мав би його закінчити до 02.11.2023 включно.
За таких обставин, службове розслідування не можна вважати таким, що проведено з дотриманням строків, визначених пунктом 13 розділу ІІІ Порядку №608.
До того ж, доказів доведення наказу від 27.11.2023 №3127 до позивача під підпис із зазначенням дати доведення відповідачем не надано, як і не надано акт, засвідчений підписами не менше двох свідків, у разі відмови позивача поставити свій підпис про ознайомлення з наказом.
Таким чином, відповідач порушив Порядок №608 у частині тривалості службового розслідування, доведення до військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, наказу про притягнення до відповідальності.
Відповідно до частини першої та другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В межах цієї адміністративної справи судом встановлені суттєві процедурні порушення прийняття відповідачем оскаржуваного рішення командира військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2023 №3127, а відтак їх невідповідності критеріям, які визначені частиною другою статті 2 КАС України, тому оскаржуване рішення та наказ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення “сувора догана” є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №3127 від 27.11.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана ОСОБА_2 і майора ОСОБА_1 .
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Суддя І.В. Маренич