15 липня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/140/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №857 від 19.12.2023 р. "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції на інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №311 о/с від 20.12.2023р. "По особовому складу" в частині звільнення інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №1464 від 06.12.2023 р. "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" в частині призначення службового розслідування та відсторонення інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області з 21.12.2023 р.;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня його звільнення 21.12.2023 по день винесення рішення по справі;
- рішення в частині поновлення на службі в поліції ОСОБА_1 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць - допустити до негайного виконання.
Позовні вимоги мотивує тим, що при прийнятті наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідачем допущено порушення процедури проведення дисциплінарного провадження, порядку застосування дисциплінарного стягнення, а також помилково встановлено наявність ознак дисциплінарного проступку.
Крім того, вказує, що при визначені міри дисциплінарного стягнення та при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачем не вказано мотивів надання переваги обраного виду дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції) і не можливості застосування більш м'якого виду дисциплінарної відповідальності враховуючи обставини справи.
За наведених міркувань позивач вважає, що оскаржувані накази є незаконними, протиправними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування відповідач зазначав, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби було здійснено у відповідності до чинного законодавства, йому передували проведені за належною процедурою службові розслідування. При визначені міри дисциплінарного впливу було враховано тяжкість проступку, обставини за яких вчинено дисциплінарний проступок, а тому оскаржуваний наказ є законними, а позов - безпідставним та необґрунтованим.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області.
06.12.2023 року начальник УГІ ГУНП в Чернівецькій області, звернувся із доповідною запискою до начальника ГУ Національної поліції в Чернівецькій області щодо призначення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області, у зв'язку з тим, що 06.12.2023 до УГІ ГУНП в Чернівецькій області надійшла інформація про те, що поліцейські УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ зупинили автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , та пропонують йому пройти огляд на стан сп'яніння.
Подія за участю ОСОБА_1 зареєстрована в ЄО РУП ГУНП за № 39054 від 06.12.2023.
Виїздом на місце події постійно діючої мобільної групи УГІ ГУНП встановлено, що 05.12.2023, о 23 год. 54 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою, без однострою та вогнепальної зброї, виїжджаючи з АЗС “БРСМ”, що по вул. Комунальників, 2 м. Чернівці, на автомобілі марки “Фольксваген Гольф”, д.н.з. НОМЕР_1 (належить батькові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не включив світло ближніх фар у темну пору доби та покажчик повороту, за що був зупинений екіпажем УПП в Чернівецькій області.
Під час з'ясування обставин допущеного порушення ПДР, ОСОБА_1 був запідозрений працівниками УПП в Чернівецькій області у керуванні ТЗ у стані алкогольного сп'яніння, на що вказували нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів та мови. У зв'язку із цим, на місці події ОСОБА_1 було запропоновано пройти обстеження за допомогою алкотестеру, “Драгер”, від чого він відмовився, однак погодився пройти відповідний медичний огляд у КНП “Чернівецький обласний наркологічний диспансер”.
За результатами медичного огляду, лікарем-наркологом констатовано стан сп'яніння ОСОБА_1 внаслідок вживання ним алкоголю (0,94 проміле. Висновок ЧОНД № 1689 від 06.12.2023).
Відносно поліцейського ОСОБА_1 працівниками УПП в Чернівецькій області винесено електронну постанову серії ЕНА №1074368 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 510 грн., який він одразу сплатив, а також складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП (серія ААД № 035556), який останній підписав, однак від надання пояснень відмовився на підставі ст.63 Конституції України. Транспортний засіб не вилучався, а переданий тверезому водію.
У зв'язку із вищевикладеним, з метою надання дисциплінарної оцінки діям інспектора СЮП ВП Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а також інших посадових осіб, неналежне виконання службових обов'язків якими могло призвести до дисциплінарного проступку, у відповідності до вимог ст.ст. 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та п. 2 розділу 1 Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, клопотав про призначення службового розслідування.
Наказом ГУ Національної поліції в Чернівецькій області від 06.12.2023 року № 1464 призначено службове розслідування з метою надання дисциплінарної оцінки діям (бездіяльності) інспектора СЮП ВП Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а також інших посадових осіб, неналежне виконання службових обов'язків якими могло привезти до дисциплінарного проступку.
За наслідками службового розслідування складено висновок, який затверджено 18.12.2023 року. З урахуванням службового розслідування, комісією встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, такими, що підтвердились.
Із змісту висновку службового розслідування видно, що у ході проведення службового розслідування було встановлено, що 05.12.2023 о 23 год. 45 хв. після зупинки транспортного засобу, поліцейськими УПП в Чернівецькій області ДПП НП України (далі - поліцейські УПП) Гайсаном Ю.М., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за порушення ПДР, а саме за керування транспортним засобом без включеного світла ближніх фар у темну пору доби та покажчику повороту, відносно Позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП (Порушення, в тому числі, правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
При цьому, під час складання адміністративних матеріалів, поліцейськими УПП у Позивача було виявлено наявні зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці та порушення мови), у зв'язку із чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці події за допомогою газоаналізатору “Драгер”, однак Позивач від проходження вказаного огляду відмовився, виявивши бажання пройти огляд у ОКНП “Чернівецькій обласний наркологічний диспансер”.
Прибувши до медичної установи, Позивач надав лікарю-наркологу добровільну згоду на проведення огляду на стан сп'яніння та за результатами освідування, проведеного за допомогою газоаналізатору “Драгер”, було встановлено, що Позивач перебуває у стані алкогольного сп'яніння, про що складено висновок №1689 від 06.12.2023.
До того ж, згідно акту медичного огляду до вказаного висновку, станом на 00:50 год. 06.12.2023, у Позивача було виявлено наступні ознаки: поведінка обстежуваної особи - адекватна, замкнута, напружена, метушлива, настрій - млявий, зіниці - розширені, міміка - млява, хода - хитка, точні рухи - з промахуванням, тремтіння - повік, рухова сфера - сповільнена. Результат застосування спеціального технічного засобу “Drager” - 0,96 та 0,89 проміле.
Заключний діагноз (за результатами огляду та тестів): “розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю”.
Враховуючи те, що позивач керував транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, поліцейськими УПП за вказаним фактом відносно позивача складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП серії ААД №035556 від 06.12.2023.
В подальшому, після проведення медичного огляду працівниками УГІ ГУНП - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були присутні на місці події та при освідуванні Позивача у медичному закладі, був складений акт про виявлення співробітника у стані сп'яніння від 06.12.2023 № 745/123/22/01-2023.
Факт перебування Позивача у стані алкогольного сп'яніння, підтвердили у своїх поясненнях наданих в ході проведення СР, а саме: поліцейські УПП ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ; працівники УГІ ГУНП - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; безпосередній керівник Позивача - ОСОБА_8 ; лікар-нарколог ОСОБА_9 .
У ході проведення службового розслідування, позивача було викликано дисциплінарною комісією для надання пояснення, доведено суть та підставу виклику, ознайомлено із наказом ГУНП від 06.12.2023 № 1464 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії”, роз'яснено його права та під підпис вручено пам'ятку з цього приводу.
Надаючи пояснення дисциплінарній комісії, позивач повідомив про те, що перебуваючи по місцю свого проживання, у період часу з 20 год. 00 хв. по 20 год. 30 хв. 05.12.2023, разом зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_10 , вжив алкогольні напої, а саме: 3 пляшки пива марки “Львівське Різдвяне”, ємкістю по 0,5 л.
У подальшому, близько 22 год. 00 хв., до позивача зателефонував інший знайомий та попросив відвезти до місця проживання його подругу на що Позивач погодився та, сівши за кермо автомобіля направився за нею.
Однак, близько 23 год. 50 хв., по маршруту руху за порушення ПДР був зупинений поліцейськими УПП, якими вже, при спілкуванні з ним, було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння.
З урахуванням встановлених обставин під час службового розслідування комісією запропоновано, зокрема, що за вчинення грубого порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги працівника поліції, порушенні вимог пп. “а” п. 2.9., пп. “а” п. 9.2, пп. “а” п.19.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, п. 1 ч.1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, п.1, 2, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до інспектора сектору ювенальної превенції ВП Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0154217), застосувавши дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
19.12.2023 року наказом ГУНП в Чернівецькій області “Про застосування дисциплінарного стягнення” № 857, за вчинення грубого порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги працівника поліції, порушенні вимог пп. “а” п. 2.9., пп. “а” п. 9.2, пп. “а” п.19.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, п. 1 ч.1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, п.1, 2, 6 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до інспектора сектору ювенальної превенції ВП Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0154217), застосувавши дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Чернівецькій області “По особовому складу” від 20.12.2023 року № 311 о/с, відповідно до статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” звільнено зі служби в поліції: за пунктом 6 частини 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідного до Дисциплінарного статуту Національної поліції України): лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0154217), інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області, 21.12.2023.
Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України “Про Національну поліцію” № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національній поліції України, затверджений Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п. п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частинами 1-2 ст. 19 Закону № 580-VIII передбачено. що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону № 580-VIII керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 47 Закону № 580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
У відповідності ч. 1 ст. 48 Закону № 580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 59 Закону № 580-VIII встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно, ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регулюється Дисциплінарним статутом Національній поліції України, затверджений ЗУ “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Частинами 1-2 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно ч. ч. 1-2 ст. 2 Дисциплінарного статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Відповідно ст. 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.
У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, не допускається, а підлягає відкладенню до його протверезіння.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.
Згідно ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Частиною 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно ч. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Статтею 20 Дисциплінарного статуту передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом
Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання.
Згідно ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Відповідно ч. 1 ст. 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування регулює Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).
Згідно п. 1 р. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно п. п. 1-2 р. V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно п. 2 р. IV Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Відповідно п. п. 1-2 р. VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Судом встановлено, що у відповідності до вимог Порядку № 893 Головним управлінням національної поліції України в Чернівецькій області видано наказ від 06.12.2023 року № 1464, яким призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування складено висновок від 18.12.2023 року з урахуванням службового розслідування, комісією встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, такими, що підтвердились.
Із встановлених судом обставин справи вбачається, що відповідачем було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування.
Тобто, відповідачем дотримано наведені вище вимоги Дисциплінарного статуту та Порядку № 893, що фактично сторонами в ході судового розгляду справи не заперечувалось, однак позивач не погодився із прийнятим рішенням.
Пунктом 6 ч.1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд при вирішенні спору приходить до висновку, що відповідач при прийняті оскаржуваного наказу повністю врахував тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про Національну поліцію” поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст.і 18 цього ж Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06 грудня 2016 р. за № 1576/29706 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила № 1179)
Пунктом 1 р. 1 Правил № 1179 встановлено, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно пунктів 3, 4 р. 4 Правил № 1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Дослідження змісту наведених норм Закону України “Про Національну поліцію”, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України “Про запобігання корупції”, Правил етичної поведінки поліцейських, співставлення висновків за результатами такого дослідження із матеріалами та висновком службового розслідування, у суду є підстави вважати, що позивач своїми діями, які встановлені та зафіксовані матеріалами службового розслідування дискредитував діяльність поліції, підірвав її авторитет у суспільстві, грубо порушив вимоги вищевказаних Законів та нормативних актів.
Суд звертає, увагу, що позивач при наданні пояснень не заперечував, а стверджував, що вживав алкогольні напої а саме: 3 пляшки пива марки “Львівське Різдвяне”, ємкістю по 0,5 л. У подальшому, близько 22 год. 00 хв., сів за кермо автомобіля.
При цьому суд зазначає, що відсутність факту притягнення позивача адміністративної відповідальності не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, який був викладений у постановах від 24 січня 2020 року у справі №807/231/17, від 05 березня 2020 року у справі №823/1468/17, від 18 березня 2020 року у справі № 823/1455/17, від 31.08.2023 року у справі №260/749/20.
Суд звертає увагу, що відповідач при прийняті оскаржуваних наказів Головного управління національної поліції в Чернівецькій області № 857 від 19.12.2023 року “Про застосування дициплінарного стягнення” та № 311 о/с від 20.12.2023 року "По особовому складу" повністю врахував всі обставини встановлені при проведені службового розслідування, правомірно прийняв рішення про неможливість подальшого перебування позивача на службі в Національній поліції України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказів Головного управління національної поліції в Чернівецькій області № 857 від 19.12.2023 року “Про застосування дисциплінарного стягнення” та № 311 о/с від 20.12.2023 року "По особовому складу".
Також, суд зазначає, що відповідно в похідному порядку не підлягають задоволенню позовні вимоги в яких позивач просить поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області з 21.12.2023 р та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
З урахуванням зазначених обставин, позивач не надав суду доказів про те, що ним оскаржувались до вищестоящого керівництва дії посадових осіб, які проводили службове розслідування. Крім того, позивач за весь час розгляду справи не надав суду належних, допустимих доказів, як визначено ст.ст. 72-76 КАС України, які б спростували доводи викладені в оскаржуваному рішення, а також у вищезазначених наказах про застосування дисциплінарного стягнення, поданні, та інших.
Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі “Горовенки та Бугара проти України” (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що дії відповідача при прийняті оскаржуваного наказу регламентовані статтею 22 Закону України “Про Національну поліцію”.
Статтею 22 Закону № 580-VIII визначено основні повноваження керівника поліції. Керівник поліції, зокрема: очолює поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, забезпечує виконання покладених на неї завдань; у межах компетенції організовує та контролює виконання поліцією Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, а також наказів і доручень Міністра внутрішніх справ України з питань, що належать до сфери діяльності поліції; підписує накази поліції; скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів поліції; у межах повноважень надає доручення, обов'язкові для виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками поліції; приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону; приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських; приймає у визначеному трудовим законодавством порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції; присвоює спеціальні звання поліції відповідно до цього Закону; виконує повноваження керівника державної служби в органі відповідно до законодавства про державну службу та здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
Крім того, суд звертає увагу, що застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 21.09.2018 року справа № 824/227/17-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто судом в межах розгляду цієї справи не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
З огляду на викладене, з урахуванням вищевикладених обставин, оцінюючи в сукупності обставини справи, письмові докази, суд приходить до висновку, що позивач своїми діями, які встановлені та зафіксовані матеріалами службового розслідування дискредитував діяльність поліції, підірвав її авторитет у суспільстві, грубо порушив вимоги ст. ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ст.18 Закону України “Про Національну поліцію”.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Стосовно розподіл у судових витрат.
Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58008, Код ЄДРПОУ 40109079)
Суддя І.В. Маренич