15 липня 2024 року справа № 580/4766/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - Головне управління, позивач) подало позов, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) податковий борг в сумі 29086,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не сплачує у добровільному порядку узгоджений за поданими ним податковими деклараціями, а також за податковим повідомленням-рішенням податковий борг, а тому відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України позивач звертається до суду з позовом про його стягнення.
Ухвалою від 15.05.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі (у письмовому провадженні).
Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Згідно інтегрованих карток відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 29086,40 грн, по таких податках:
1) Орендній платі за землю у сумі 471,31 грн, що виникла згідно податкової декларації № 9023658318 від 12.02.2024 по строку сплати 01.03.2024, 01.04.2024 у сумі 745,06 грн з урахуванням сплати в сумі 273,75 грн;
2) Єдиного податку з фізичних осіб у сумі 11613,09 грн, що виник згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 565/10 від 10.03.2017 по строку сплати 20.08.2023-20.12.2023 із щомісячним платежем 1340,00 грн, по строку сплати 20.01.2024-20.03.2024 із платежем 1420,00 грн;
- несплаченої пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України у розмірі 653,09 грн.
3) адміністративних штрафам та штрафним санкціям у сумі 17000,00 грн, що виник згідно податкового повідомлення-рішення від 18.09.2023 № 8704/23-00-09-01-11.
4) акцизного податку у сумі 2,00 грн, що виник згідно декларації № 9056859143 від 13.03.2024 по строку сплати 01.04.2024.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, згідно інтегрованих карток відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб, який виник згідно вищевказаної податкової декларації платника єдиного податку.
Таким чином, податкові зобов'язання, які самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях із орендної плати за землю та акцизного податку, є узгодженими.
Щодо податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб, суд зазначає таке.
Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 Податкового кодексу України).
У відповідності до пункту 291.4. статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на певні групи платників єдиного податку.
Пунктом 293.1 статті 293 ПК України передбачено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до пункту 293.2 статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.
Зокрема для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Статтею 295 ПК України встановлено порядок нарахування та строки сплати єдиного податку, де п. 295.1 передбачено, що платники єдиного податку першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Станом на 01.01.2023 мінімальна заробітна плата становила - 6700 грн, станом на 01.01.2024 -7100 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 11613,09 грн, що виник згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 565/10 від 10.03.2017 по строку сплати 20.08.2023-20.12.2023 із щомісячним платежем 1340,00 грн, по строку сплати 20.01.2024-20.03.2024 із платежем 1420,00 грн
Таким чином, податкові зобов'язання, які самостійно визначені відповідачем згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, є узгодженими.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пунктом 54.3 статті 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Підпунктом 54.3.3 вказаної статті визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 57.3 статті 53 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як свідчать матеріали справи, податкове повідомлення-рішення від 18.09.2023 № 8704/23-00-09-01-11 направлене відповідачеві за адресою реєстрації згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України та отримане ним особисто, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
П. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з вимогами п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Підп. 56.17.1. п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз. 2 підп. 56.17.5. п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Оскільки докази оскарження у встановлений Податковим кодексом України строк вищевказаного податкового повідомлення-рішення відсутні, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ним грошових зобов'язань.
За вимогами підп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними податковими деклараціями, заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та ППР є податковим боргом відповідача.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, позивач сформував податкову вимогу про сплату боргу форми Ф № 0033938-1306-2318 від 29.11.2021, яка направлена відповідачу за місцем реєстрації згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України та отримана ним особисто, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Станом на час подання позовної заяви та розгляду справи податковий борг в розмірі 29086,40 грн відповідач не сплатив.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, Головне управління є суб'єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг в розмірі 29086 (двадцять дев'ять тисяч вісімдесят шість) грн 40 коп.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663);
2) відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 15.07.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК